Strefa Alergii | основи алергії

Діагностика причини анафілаксії

/ 5.

Data publikacji: 2024-02-15
Читається за 3 хвилини
Діагностика причини анафілаксії - складний процес. Основним інструментом є правильно зібраний детальний клінічний анамнез [1]. Ще кілька років тому зазначалося, що не існує достатньо чутливих методів діагностики для визначення індивідуального ризику розвитку анафілаксії у кожного пацієнта [2]. Прорив стався з можливістю використання сучасних тестів у галузі молекулярної діагностики алергії.

Причини анафілаксії. З чого почати діагностику?

Діагностика алергічних захворювань, у тому числі причини анафілаксії, часто є складним і багатоетапним процесом. Зазвичай, як перший крок, алерголог збирає дуже детальний клінічний анамнез [1]. Його мета – визначити обставини, за яких виникла анафілактична реакція [2,3]. Важливою є вся інформація, що стосується як клінічних симптомів, так і факторів, які могли їх спровокувати [2].

Pacjent w gabinecie lekarza

Найважливішими завданнями на цьому етапі є з’ясування обставин виникнення анафілактичної реакції, супутніх захворювань та/або поточного лікування. Також ретельно вивчаються медичні записи про госпіталізацію після анафілаксії [3].

Якщо анафілактична реакція виникла після вживання їжі, важливо якомога точніше визначити її склад. Недостатньо сказати, що на обід ви їли рибу, чіпси і салат. Важливими можуть бути дані про вид риби, про яку йде мова, і точний склад салату [1,4].

Крім того, для виникнення анафілактичної реакції на деякі алергени, наприклад, ті, що містяться в продуктах харчування, недостатньо просто проковтнути їх. Також необхідна наявність кофакторів, тобто факторів, зовнішніх або безпосередньо пов’язаних з пацієнтом, які можуть посилити алергічну реакцію [1,5]. До них відносяться:

  • стрес,
  • фізичні навантаження,
  • менструація,
  • алкоголь,
  • нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП),
  • інфекції [5,6].

На цьому етапі кожна деталь, навіть незначна на перший погляд, може мати вирішальне значення для правильної діагностики причини анафілаксії [1,4].

Молекулярна діагностика алергії та причин анафілаксії

Клінічний анамнез зазвичай доповнюється додатковими обстеженнями. До них відносяться шкірні тести та аналізи крові. Донедавна в цих методах переважно використовували екстракти алергенів, які являють собою суміші білків, що містяться в певному джерелі алергену [7].

Testy skórne u alergologa

На жаль, в деяких випадках зібраний анамнез і результати додаткових тестів не дозволяють ідентифікувати алерген, що викликав анафілаксію. Це може бути пов’язано з відсутністю або наявністю в екстрактах алергенів цих білків у надто малих кількостях [4,6].

У такій ситуації може допомогти молекулярна діагностика алергії. Цей метод є проривом у діагностиці алергічних захворювань, в тому числі анафілаксії. Він дозволяє визначити індивідуальний профіль сенсибілізації до окремих білків-алергенів. Навіть до тих, які відсутні або погано представлені в екстракті алергену. Крім того, цей метод може значно скоротити час, необхідний для правильної діагностики причини анафілаксії, оскільки дозволяє визначити профіль сенсибілізації до майже 300 алергенів в одному тесті [6,8].

Diagnostyka molekularna

Молекулярна діагностика алергії також дозволяє персоналізувати терапевтичні рекомендації і впливає на якість життя пацієнта [8]. Серед пацієнтів, які пережили анафілаксію, вона дає можливість точно встановити причину цієї реакції та виявити інші джерела алергенів, від яких можуть виникнути подібні реакції в майбутньому [4,8].

Інші діагностичні тести при анафілаксії

Серед інших тестів, які мають велике значення в процесі діагностики анафілаксії, слід також звернути увагу на визначення рівня триптази в сироватці або плазмі крові. Наразі це найпоширеніший лабораторний параметр, який використовується для визначення того, чи розвинулася у пацієнта анафілаксія. Однак це не тест, який може визначити причину анафілаксії [2].

Підсумок

Анафілаксія – це найтяжча системна реакція гіперчутливості, яка може загрожувати життю або навіть призвести до летального результату. Тому дуже важливо правильно визначити її причину. Однак детальний клінічний анамнез, який є основою для діагностики анафілактичної реакції, не завжди дає можливість ідентифікувати алерген, що загрожує життю. У таких випадках може допомогти молекулярна діагностика алергії.

Dr Kornel Bielawski

_____________

Переклад: Соломія Пукаляк

  1. Napiórkowska-Baran K i wsp. Trudności diagnostyczne w rozpoznawaniu chorób alergicznych. Alergia Astma Immunologia 2018, 23 (2): 79-85.
  2. Cichocka-Jarosz E.: Postępy w anafilaksji. Część II – diagnostyka, leczenie, profilaktyka. Alergia, 2008, 2: 11-14.
  3. Anafilaksja. Sytuacje szczególne. Wybrane zagadnienia dla alergologów.
  4. Rymarczyk B., Gluck J., Gawlik R., Przydatność diagnostyki opartej na komponentach w rozpoznaniu przyczyn anafilaksji idiopatycznej u osób dorosłych, Alergia Astma Immunologia 2021, 26 (2-3): 59-66.
  5. Ukleja-Sokołowska N: Patomechanizm alergii indukowanej przez kofaktory – co wiemy obecnie. Alergia, 2019, 2; 37-40.
  6. Muraro A, Worm M, Alviani C, et al. EAACI guidelines: Anaphylaxis (2021 update). Allergy. 2022;77(2):357-377. doi:10.1111/all.15032.
  7. Ansotegui IJ, Melioli, G, Canonica GW. IgE allergy diagnostics and other relevant tests in allergy, a World Allergy Organization position paper. World Allergy Organization Journal (2020) 13: 100080.
  8. B. Samoliński, M. Choina, E. Majsiak. Korzyści jakie przynosi diagnostyka molekularna w rozpoznaniu i leczeniu astmy. Alergia, 2019, 1, 33-40.

 

[1] Napiórkowska-Baran K. i wsp., Trudności diagnostyczne w rozpoznawaniu chorób alergicznych. Alergia Astma Immunologia 2018, 23(2): 79–85.

[2] Cichocka-Jarosz E., Postępy w anafilaksji. Część II – diagnostyka, leczenie, profilaktyka. Alergia 2008, 2: 11–14.

[3] Anafilaksja. Sytuacje szczególne. Wybrane zagadnienia dla alergologów.

[4] Rymarczyk B., Gluck J., Gawlik R., Przydatność diagnostyki opartej na komponentach w rozpoznaniu przyczyn anafilaksji idiopatycznej u osób dorosłych, Alergia Astma Immunologia 2021, 26(2–3): 59–66.

[5] Ukleja-Sokołowska N., Patomechanizm alergii indukowanej przez kofaktory – co wiemy obecnie. Alergia 2019, 2: 37-40.

[6] Muraro A., Worm M., Alviani C. et al., EAACI guidelines: Anaphylaxis (2021 update). Allergy 2022, 77(2): 357–377. doi:10.1111/all.15032.

[7] Ansotegui I.J., Melioli G., Canonica G.W., IgE allergy diagnostics and other relevant tests in allergy. A World Allergy Organization position paper. World Allergy Organization Journal 2020, 13: 100080.

[8] Samoliński B., Choina M., Majsiak E., Korzyści jakie przynosi diagnostyka molekularna w rozpoznaniu i leczeniu astmy. Alergia 2019, 1, 33-40.