Діагностика без секретів, або що в загальному аналізі крові вказує на алергію

Загальний аналіз крові

Аналіз периферичної крові – це тест, який кожен робив багато разів у своєму житті. Він виконується з цільної крові, яку беруть з вени в ліктьовому згині. ЗАК – це базовий лабораторний тест, який надає інформацію про загальний стан здоров’я. Він включає в себе вимірювання кількості різних елементів, присутніх в крові, і додаткове визначення специфічних параметрів для певних груп клітин крові. У лабораторії, в гематологічному аналізаторі, оцінюються три фракції клітин, присутніх у зразку:

• червоні клітини (еритроцити),
• білі кров’яні тільця (лейкоцити),
• тромбоцити.

На додаток до підрахунку, вимірювання також враховує розмір і об’єм цих клітин.

Профілактичний огляд

Загальний аналіз крові (ЗАК) – як основний профілактичний огляд – слід проводити принаймні раз на рік. Так само часто, як ми проходимо техогляд автомобіля, ми повинні перевіряти своє здоров’я, що дозволяє нам сигналізувати про можливі проблеми на ранній стадії.

Діагностичний тест

ЗАК є першим діагностичним інструментом для перевірки того, що відбувається в організмі, коли відчуваємо слабкість. Ми часто проходимо цей тест восени та взимку, коли підвищується ризик застуди та грипу.

Моніторинг здоров’я

Крім того, морфологічне дослідження корисне, коли ми хочемо перевірити стан свого здоров’я після хвороби, яка, якщо її не лікувати, може призвести до більш серйозних ускладнень.

Коли варто пройти обстеження? Симптоми, які повинні спонукати нас до цього:

• хронічна втома,
• слабкість,
• сонливість,
• головні болі,
• болі в м’язах і суглобах,
• підвищення температури тіла.

Які показники діагностуються в ЗАК?

Білі кров’яні клітини (лейкоцити) позначаються в результатах морфологічного дослідження символом WBC (white blood cells). Вони складаються з декількох субпопуляцій. До них відносяться нейтроцити, які відповідають за боротьбу з бактеріальними інфекціями, і лімфоцити, які грають першу скрипку при вірусних інфекціях. Моноцити допомагають виявляти як вірусні, так і бактеріальні інфекції. З іншого боку, еозинофіли та базофіли, тобто ацидофільні та нейтрофільні гранулоцити, відіграють дуже важливу роль у боротьбі з алергією та паразитами.

Еритроцити мають дископодібну форму і позбавлені клітинного ядра. Усередині цих клітин міститься гемоглобін (Hb), який відповідає за червоний колір крові та транспортування кисню від легенів до всіх клітин організму. У ЗАК також оцінюється значення гематокриту (HCT). Він показує відсоткове співвідношення еритроцитів до загального об’єму крові. Також у нас є індекс MCV, який показує, якого розміру наші еритроцити. При залізодефіцитній анемії індекс MCV знижується, а при дефіциті вітаміну В12 – підвищується.

Крім того, результати будуть включати середню концентрацію гемоглобіну в клітині (MCHC), масу цього гемоглобіну (MCH) і швидкість анізоцитозу (RDW), тобто те, наскільки розмір наших еритроцитів відрізняється від норми.

Еритробласти (NRBC), або молоді еритроцити, які дозрівають у кістковому мозку, – це клітини, які містять ядра і не повинні бути присутніми в периферичній крові, поки це ядро не буде втрачено. Коли морфологія виявляє такі клітини, ми маємо справу з порушеним гематоенцефалічним бар’єром.

Чи можна відрізнити інфекцію від алергії на основі результатів морфологічного дослідження?

Результати морфологічного дослідження дуже допомагають оцінити, чи інфекція, чи алергія спричинили симптоми у пацієнта.

Бактеріальна інфекція

При бактеріальній інфекції ми можемо побачити збільшення нейтрофілів і моноцитів (залежно від того, яка бактерія викликала інфекцію) і зниження лімфоцитів і гемоглобіну (особливо якщо інфекція затяжна).

Вірусна інфекція

При вірусній інфекції характерно спостерігається підвищення лімфоцитів. Що стосується інших показників, то тут багато що залежить від типу вірусу, з яким ми маємо справу. Одні викликають розпад еритроцитів (звідси зниження еритроцитів і гемоглобіну), інші відповідають за підвищення моноцитів. Моноцити збільшуються особливо при таких захворюваннях, як інфекційний мононуклеоз і віспа (при інших інфекціях – не завжди). Часто, але не завжди, спостерігається лейкопенія (низька кількість лейкоцитів). У той же час може спостерігатися і підвищення кількості лейкоцитів.

Крім того, результат морфологічного дослідження залежить від тривалості інфекції (початкова фаза, активна фаза, постінфекційний період). Після перенесеного вірусного захворювання може спостерігатися зниження кількості тромбоцитів.

Алергія

При алергії симптоматичним є підвищення еозинофілів у крові. Відразу після впливу алергену також спостерігається збільшення нейтрофілів (активна алергія), але потім цей показник повертається до норми. Крім того, деякі дослідження у пацієнтів з алергією показують збільшення кількості моноцитів і зниження гемоглобіну, еритроцитів і тромбоцитів. Зниження показників гемоглобіну і тромбоцитів особливо часто спостерігається при харчовій алергії.

Однак важливо зазначити, що хоча при алергічних захворюваннях спостерігається підвищення рівня еозинофілів у крові, еозинофілія не обов’язково свідчить про алергію. Можливі й інші причини цього стану, такі як:

• паразитарні захворювання,
• грибкові та бактеріальні інфекції,
• аутоімунні захворювання (наприклад, псоріаз),
• еозинофільна лейкемія,
• прийом певних ліків, наприклад, нестероїдних протизапальних засобів або β-лактамних антибіотиків.

Алергія – які аналізи необхідно здати?

Аналіз периферичної крові, як і визначення загального IgE в крові, слід використовувати лише як допоміжний тест для діагностики алергії. Якщо, з іншого боку, важливо точно визначити конкретні алергени, на які у вас є алергія, слід провести:

• шкірні прик-тести,
• визначення специфічних IgE у сироватці крові.

Що стосується аналізів крові, то існують тести на окремі алергени, а також цілі панелі, що мають кілька алергенів (особливо корисні, коли ми не можемо точно визначити ймовірне джерело симптомів). Великі мультиплексні панелі містять окремі компоненти алергенів (молекули) та екстракти (суміші різних білків).

Однак ми повинні усвідомлювати, що результат завжди повинен інтерпретуватися у зв’язку з клінічною історією. Правильний діагноз алергії є складовою трьох факторів:

• результати лабораторних досліджень,
• анамнез пацієнта,
• симптоми, про які повідомляє пацієнт.

Таким чином, результати тестів самі по собі ще не свідчать про наявність захворювання.