Strefa Alergii | основи алергії

Гіпоалергенна дієта – універсальна чи індивідуальна?

/ 5.

Data publikacji: 2025-02-27
Читається за 4 хвилини
Гіпоалергенна дієта допомагає знизити ризик виникнення алергічних реакцій. У різних джерелах наводяться загальні правила такої дієти та списки продуктів, які можна безпечно їсти, а які слід виключити. Але чи існує універсальна дієтична модель, яка підійде для всіх людей з харчовою алергією?

Гіпоалергенна дієта – що це означає і як це розуміти?

Термін «гіпоалергенний» зазвичай використовується по відношенню до косметики, дитячих товарів або дієти, але його значення можна трактувати по-різному [1]. Згідно з визначенням польського словника PWN [2], «гіпоалергенний» означає «неалергенний». Американський медичний словник [3] перекладає цей термін як «запобігання або полегшення алергії». Українською і у косметичній промисловості термін «гіпоалергенний» означає, що продукт має низький алергенний потенціал. У той же час, ризик такої реакції, хоч і невеликий, але завжди існує [1,4].

Так звана гіпоалергенна дієта ґрунтується на виключенні найбільш часто алергенних продуктів харчування. Цей підхід використовується, зокрема, в лікарняних умовах і має на меті зменшити ризик виникнення важких симптомів алергії. Однак варто зазначити, що не існує універсального списку алергенів для всіх людей з харчовою алергією [5].

Найпоширеніші алергени

Хоча багато різних продуктів харчування можуть викликати несприятливі симптоми, FDA (Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США) виділило список найбільш поширених харчових алергенів. На сьогоднішній день до так званої «Великої вісімки» алергенів входять:

  • коров’яче молоко,
  • куряче яйце,
  • риба,
  • молюски,
  • деревні горіхи,
  • арахіс,
  • пшениця,
  • соя [6,7].

З січня 2023 року до переліку найбільш поширених алергенних продуктів додано дев’ятий інгредієнт – кунжут. Ідентифікація «великої дев’ятки алергенів» підвищує безпеку споживачів через обов’язкове зазначення наявності цих інгредієнтів на етикетках харчових продуктів [6].

Dieta hipoalergiczna, gotowanie

Гіпоалергенні продукти – види

У харчовій промисловості одним із трендів стає виробництво високоякісних гіпоалергенних продуктів харчування. Це продукти, в яких вміст алергенів знижений або повністю виключений [8].

Важливою категорією такого типу продуктів харчування є гіпоалергенні суміші, розроблені в першу чергу для немовлят і дітей раннього віку. Вони є частково гідролізованими, тобто білки, які містять у них, розщеплені на менші фрагменти, відомі як пептиди. Завдяки цьому ці продукти краще переносяться алергіками, знижуючи ризик виникнення алергічних реакцій. Якщо високогідролізовані препарати викликають несприятливі симптоми, може знадобитися використання так званих елементарних сумішей. У них білки розщеплюються до окремих одиниць – амінокислот [9,10].

На сучасному ринку гіпоалергенних сумішей представлений широкий асортимент продуктів, адаптованих до різних медичних та вікових потреб. Зазвичай вони доступні в аптеках, спеціалізованих магазинах та на онлайн-платформах, що пропонують товари для алергіків [9,10].

Гіпоалергенні продукти харчування – технології виробництва

У харчовій промисловості розробляється низка перспективних технологій виробництва гіпоалергенних продуктів харчування [8,11,12,13,14,15,16].

Термічна обробка

За допомогою таких методів, як нагрівання або опромінення, білки розщеплюються на менші молекули, що знижує їхню алергенність. Опромінення – це технологія обробки харчових продуктів без використання тепла. Дослідження щодо використання цього методу все ще тривають, зокрема, для зменшення алергенності таких продуктів, як молюски, соя, арахіс, молоко, деревні горіхи, яйця, пшениця та риба. Однак сучасні аналітичні результати показують, що опромінення є безпечним інструментом для ефективного зниження алергенності продуктів з високою поживною цінністю і тривалим терміном зберігання. Це робить його конкурентоспроможною та альтернативною технологією до традиційних методів, таких як термічна обробка [8,11].

Ферментативна обробка

Використання специфічних ферментів для розщеплення білків на менші молекули також може зменшити алергенність харчових продуктів. Прикладом є видалення соєвих алергенів (Gly m Bd 60K, Gly m Bd 30K і Gly m Bd 28K) шляхом ферментативного травлення [11,12,13].

Генетичні модифікації

Створення сортів рослин зі зниженим вмістом алергенів шляхом селекції або генної інженерії є ще одним із методів, що використовуються для виробництва гіпоалергенних продуктів харчування. Приклади використання цього методу включають:

  • виведення виду сої зі зниженим вмістом основних алергенів,
  • глушіння основного алергенного білка з арахісу,
  • видалення алергенних білків з томатів.

Сучасні дослідження підкреслюють потенціал використання генетично модифікованих продуктів харчування, але поява генетично модифікованих гіпоалергенних продуктів на полицях магазинів наразі не передбачається [11,14,15,16].

Ферментація

Процеси ферментації можуть модифікувати алергенні білки, зменшуючи їхню здатність викликати реакцію [11,12].

Методи виробництва гіпоалергенних продуктів харчування видаються дуже перспективними. Це могло б суттєво змінити та полегшити раціон харчування алергіків. Однак більшість цих методів все ще перебувають на стадії досліджень [8,11].

Dieta hipoalergiczna

Як має виглядати елімінаційна дієта?

Оскільки навіть продукти, які зазвичай вважаються безпечними, можуть викликати алергічні реакції, не існує універсальних правил гіпоалергенної дієти. Елімінаційна дієта завжди повинна бути індивідуально адаптована до потреб конкретної людини. Тільки детальний збір анамнезу, алергологічне тестування та співпраця з алергологом і дієтологом можуть допомогти розробити ефективну та безпечну дієту при алергії [5,17].

Зазвичай елімінаційна дієта складається з двох основних фаз: елімінації та повторного введення продуктів у раціон [17].

Елімінаційна фаза

Елімінаційна фаза полягає в повному виключенні з раціону продуктів, які підозрюються в тому, що можуть викликати алергічні реакції. Ці продукти визначаються лікарем на основі анамнезу пацієнта та діагностичних тестів. У цей час дієта базується на перевірених інгредієнтах і має на меті повне усунення алергічних симптомів [17].

Під час фази елімінації важливо щоразу перевіряти склад харчових продуктів на етикетках та обирати лише безпечні продукти. Важливо уникати ситуацій, коли алергени можуть потрапити в їжу, наприклад, при використанні посуду, обробних дощок, ножів або столових приборів, які раніше контактували з ними. Ця фаза зазвичай триває від 2 до 6 тижнів, але її тривалість може бути адаптована індивідуально залежно від реакції організму [17].

Етап повторного введення продуктів у раціон

Далі настає фаза повторного введення продуктів у раціон. Кожен продукт додається по одному, з проміжком у кілька днів між спробами. Це дозволяє спостерігати за можливими реакціями організму. На цьому етапі ідентифікуються специфічні алергени і визначається, які продукти ще можна безпечно вживати, а які слід назавжди виключити [17].

Створення сортів рослин зі зниженим вмістом алергенів шляхом селекції або генної інженерії є ще одним із методів, що використовуються для виробництва гіпоалергенних продуктів харчування. Приклади використання цього методу включають:

  • виведення виду сої зі зниженим вмістом основних алергенів,
  • глушіння основного алергенного білка з арахісу,
  • видалення алергенних білків з томатів.
PRZECZYTAJ TAKŻE

[1] Moszczyńska J. M., Śpiewak R., Składniki o znanym potencjale uczulającym i drażniącym w kosmetykach sprzedawanych jako „hipoalergiczne”, „antyalergiczne” lub „0% alergenów” (2013). Estetologia Medyczna i Kosmetologia, 3(1), 1–15.

[2] Słownik języka polskiego PWN https://sjp.pwn.pl/sjp/hipoalergiczny;2464684.html [Dostęp w dniu 22.01.2025].

[3] The American Heritage Medical Dictionary https://medical-dictionary.thefreedictionary.com/antiallergic [Dostęp w dniu 22.01.2025].

[4] Polskie Stowarzyszenie Przemysłu Kosmetycznego i Detergentowego, Dokument techniczny w sprawie oświadczeń dotyczących produktów kosmetycznych. Wytyczne Cosmetics Europe https://kosmetyki-detergenty.pl/wp-content/uploads/2021/11/CE_WYTYCZNE_DT-w-sprawie-o%C5%9Bwiadcze%C5%84-dotycz%C4%85cych-produkt%C3%B3w-kosmetycznych.pdf [Dostęp w dniu 23.01.2025].

[5] Ballmer–Weber B.K., The hypoallergenic diet (2000). Therapeutische Umschau, 57(3), 121–127.

[6] U.S. Food & Drug Administration, Food Allergies: What You Need to Know https://www.fda.gov/food/buy-store-serve-safe-food/food-allergies-what-you-need-know [Dostęp w dniu 23.01.2025].

[7] Savage J., Johns C. B., Food allergy: epidemiology and natural history (2015). Immunology and Allergy Clinics, 35(1), 45–59.

[8] Pi X., Yang Y., Sun Y., Wang X., Wan Y., Fu G., Cheng J., Food irradiation: A promising technology to produce hypoallergenic food with high quality (2021). Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 62(24), 6698–6713.

[9] Góra P., Skop–Lewandowska A., Jaki termin jest prawidłowy „skaza białkowa” czy „alergia na pokarmy”– oraz co to oznacza? (2011). Problemy Higieny i Epidemiologii, 92(4), 701–704.

[10] Małaczyńska T. Leczenie dietetyczne dzieci z alergią na białka mleka krowiego (2015). Alergia Astma Immunologia, 20(1), 24–34.

[11] Fu L., Cherayil B. J., Shi H., Wang Y., Zhu Y., Fu, L., Zhu Y. Food processing to eliminate food allergens and development of hypoallergenic foods (2019).  Food Allergy: From Molecular Mechanisms to Control Strategies, 123–146.

[12] Ogawa T., Samoto M., Takahashi K., Soybean allergens and hypoallergenic soybean products (2000). Journal of Nutritional Science and Vitaminology, 46(6), 271–279.

[13] Gromov D. A., Borisova A. V., Bakharev V. V., Food allergens and methods for producing hypoallergenic foods (2021). Food Processing: Techniques and Technology, 51(2), 232–247.

[14] Singh M. B., Bhalla P. L., Genetic engineering for removing food allergens from plants (2008). Trends in Plant Science, 13(6), 257–260.

[15] Dodo H., Konan K., Viquez O., 17 Genetic Modification of Peanut as a Solution to Peanut Allergy (2005). Food Biotechnology, CEC Press, 996–1015.

[16] Lorenz Y., Enrique E., LeQuynh L., Fötisch K., Retzek M., Biemelt S., Scheurer S., Skin prick tests reveal stable and heritable reduction of allergenic potency of gene–silenced tomato fruits (2006). Journal of Allergy and Clinical Immunology, 118(3), 711–718.

[17] Skypala I., Venter C., Food hypersensitivity: diagnosing and managing food allergies and intolerances (2009). John Wiley & Sons, 67–352.