Що таке біологічне лікування?
Біологічна терапія – це швидко зростаюча галузь фармакотерапії [1], яка застосовується в багатьох сферах медицини, в тому числі:
- онкології (наприклад, у лікуванні лімфом та раку: молочної залози, товстої кишки, легенів, шийки матки)
- ревматології (наприклад, для лікування ревматоїдного артриту, псоріатичного артриту, остеоартриту)
- алергології (наприклад, для лікування астми, атопічного дерматиту, хронічної спонтанної кропив’янки),
- гастроентерології (наприклад, для лікування виразкового коліту, хвороби Крона)
- трансплантології (у посттрансплантаційній терапії) [2].
Це інновація, створена шляхом поєднання досягнень генної інженерії та молекулярної біології [1]. Вона все ще зберігає багато таємниць. Тому може звучати загадково – особливо для пацієнтів. Ця терапія базується на використанні живих організмів або клітин у складному, багатоетапному процесі виробництва біологічних препаратів [3,6]. Вона базується на біотехнологічних методах. Часто відбувається з використанням складних клітинних систем, а також технології рекомбінантної ДНК [3].
Біологічні ліки змінили погляд на лікування важких хронічних захворювань, які не піддаються класичній терапії і навіть вважаються невиліковними [3,6]. Хоча це нова форма терапії, вона вже включена в керівництва та рекомендації медичних товариств. Отже, біологічне лікування не є експериментальним, а відповідає сучасним стандартам [4].
Біологічні препарати – дія, застосування, види
Біологічні препарати поділяються на оригінальні (референтні) та біоподібні (біосимілярні). Останні демонструють високу схожість із затвердженими біологічними препаратами (з точки зору структури, складу та терапевтичної еквівалентності), але ніколи не є ідентичними [3,6]. Вони підлягають оцінці з боку реєстраційних органів [6]. Біоподібність підтверджується відповідними клінічними випробуваннями згідно з правилами, що застосовуються такими агентствами, як Європейське агентство з лікарських засобів (European Medicines Agency, EMA) [7].
Діючими речовинами біологічних препаратів є переважно білки, наприклад, інсулін, гормон росту, моноклональні антитіла або фактори згортання крові [3]. Саме з виробництва синтетичного інсуліну методами рекомбінантної ДНК бере свій початок біологічне лікування. Справжній бум це лікування пережило з останнього десятиліття минулого століття [7]. У 1986 році було введено в терапію перше антитіло – Muromonab-CD3, яке знайшло застосування в трансплантології (як препарат для запобігання відторгненню трансплантата) [8].
Як діють біологічні ліки?
Механізми дії біологічних ліків дуже різноманітні. Біологічні препарати можуть, наприклад, імітувати функції людських білків (наприклад, інсуліну) або впливати на взаємодію між окремими молекулами (наприклад, моноклональні антитіла) [2]. Моноклональні антитіла – це специфічні білки, що виробляються клітинами імунної системи. Ці білки утворюють зв’язки зі специфічними антигенами або молекулами, які організм може вважати ворожими, і нейтралізують їх. Вони зв’язуються лише з однією конкретною молекулою або її фрагментом [8].
Препарати, засновані на дії моноклональних антитіл, мають у своїй назві частку “-mab”:
- химеричні – «-ксимаб» (наприклад, інфліксимаб),
- гуманізовані – «-зумаб» (наприклад, омалізумаб),
- людський – «-умаб» (наприклад, дупілумаб) [8,12].
Точний механізм дії біологічних препаратів не визначений і не може бути передбачений на 100%. З точки зору фізико-хімічних властивостей, ці препарати дуже чутливі до сонячного світла та зміни температури. З цієї причини необхідно суворо дотримуватися умов їх зберігання (зазвичай при температурі 2-8°C) [6]. Біологічні препарати зазвичай вводять парентерально або інгаляційно [6].
Однак вони не є першою лінією лікування. Згідно з сучасними рекомендаціями, біологічному лікуванню повинні передувати класичні методи, які є ефективними і добре переносяться великою групою пацієнтів. Лише за відсутності відповіді можна розпочинати біологічну терапію [7].
Чи відшкодовується біологічне лікування?
У Польщі існують різні біологічні методи лікування, включені в програми ліків, тобто відшкодовуються пацієнтам. Такі препарати також призначаються off-label (поза зареєстрованими показаннями) або поза програмою ліків [4]. Незважаючи на це, в Польщі лише 1-3% пацієнтів отримують користь від біологічних ліків. У Європейському Союзі цей відсоток значно вищий і становить 25-30% [7].
Суттєвим бар’єром, який може бути причиною такого низького інтересу до цього виду терапії, є відсутність довіри – як з боку пацієнтів, так і з боку лікарів [7]. А недовіра є наслідком недостатньої поінформованості. Доступ до біологічної терапії обмежений складним і тривалим шляхом кваліфікації, а також тим, що вона може надаватися лише в спеціально визначених центрах [7]. Крім того, процес виробництва біологічних препаратів вимагає розгалуженої і дорогої інфраструктури, що впливає на високу ціну цих препаратів і перешкоджає багатьом пацієнтам використовувати їх поза межами програми [9].
Біологічні препарати з групи моноклональних антитіл (з поширеним суфіксом “-mab”) в першу чергу призначені для лікування алергічних захворювань [2]. Їх біологічна дія спрямована на одну ланку всього каскаду імунної відповіді. Кожен з них діє на різній стадії цього каскаду і на різні елементи запального процесу [4].
Leczenie biologiczne astmy
Для пацієнтів з астмою (важкою формою) доступні чотири біологічні препарати, які підлягають відшкодуванню. Тим не менш, у Польщі лише близько 10% пацієнтів, які могли б отримати користь від такого лікування, мають доступ до нього [11]. Біологічна терапія астми передбачає точне усунення конкретного елемента каскаду складних процесів, що регулюють запальну реакцію дихальних шляхів [9]. Біологічні препарати, що застосовуються в лікуванні астми, виробляються шляхом ампліфікації рекомбінантної ДНК клітин, отриманих з яєчника китайського хом’яка [9].
Біологічне лікування дозволяє:
- зменшити частоту загострень,
- зменшення дози глюкокортикостероїдів,
- контроль астми та інших супутніх захворювань,
- покращити якість життя пацієнта [4].
При призначенні такого лікування враховуються різні фактори, такі як функція легень, супутні захворювання та біомаркери, наприклад, кількість еозинофілів у периферичній крові [4, 6]. Медикаментозну програму лікування тяжкої алергічної астми реалізують десятки центрів у Польщі. Препарати призначаються в амбулаторних умовах або в рамках одноденної госпіталізації [9].
Яка ефективність такого лікування?
Відповідь на біологічне лікування може бути різною. Її оцінюють через 4-6 місяців після початку терапії. Невдачі лікування зазвичай пов’язані з тим, що пацієнти, які помічають поліпшення (після 3-4 доз), іноді самостійно припиняють прийом інших препаратів, що контролюють хворобу. Недостатня ефективність біологічного лікування може бути пов’язана з неправильним підбором препарату [4].
На біологічне лікування дуже добре реагують 14-44% пацієнтів, які досягають значного зниження параметрів запалення і помітного поліпшення вже через 6 місяців. Це пацієнти з такими клінічними особливостями, як нижчий ІМТ або вищі показники спірометричного об’єму (ОФВ1) [4]. Про такі випадки під час зустрічі з журналістами розповів професор Мацей Купчик, президент Польського товариства алергологів:
– “Після початку біологічного лікування ми спостерігаємо вражаючі покращення у пацієнтів. Вони не вірять у те, що з ними відбувається. Їм не потрібно вживати стероїди, у них немає позапланових візитів до лікаря. Потреба в інших ліках також зменшується.
Повна ремісія астми у відповідь на біологічне лікування (виявлена через 12 місяців) означає:
- відсутність клінічних симптомів,
- стабілізовану функцію легень,
- відсутність використання системних кортикостероїдів,
- домовленість між лікарем і пацієнтом про досягнення ремісії [4].
Згідно з експертною думкою Польського товариства алергологів, біопрепарати є перспективною альтернативою, коли важка астма поєднується з хронічним синуситом, поліпами в носі та підвищеною чутливістю до аспірину та інших НПЗП [9].
Дослідники шукають відповіді на питання, чи може біологічне лікування легкої астми запобігти її прогресуванню та захистити людей з високим ризиком від розвитку астми. Довгострокову ефективність такого лікування також ще належить оцінити [4].
Біологічне лікування не виключає включення імунотерапії алергенами – воно може навіть проводитися паралельно з нею. Протипоказанням до десенсибілізації є неконтрольована астма, яку можна контролювати саме за допомогою біологічних препаратів, що в багатьох випадках є прелюдією до імунотерапії [4].
Біологічне лікування – побічні ефекти
Біологічні методи лікування не позбавлені побічних ефектів, хоча препарати, рекомендовані для лікування ,наприклад, тяжкої астми мають дуже хороший профіль безпеки [9]. Омалізумаб на сьогоднішній день застосовується найдовше і у найбільшої кількості людей з алергічними станами, а тому є найбільш вивченим з точки зору безпеки [9].
Однак наукові дослідження вказують на те, що все більш широке застосування біологічних препаратів пов’язане зі збільшенням кількості реакцій гіперчутливості у пацієнтів (органні симптоми частіше зустрічаються у пацієнтів з онкологією) [2,5]. Управління з контролю за продуктами і ліками США відстежує ризики розвитку лімфоми і раку після біологічної терапії, але дані про ці ризики розрізнені [9,10].
Ще одним суперечливим питанням залишається потенційна імуногенність біологічних препаратів. Імуногенність – це здатність викликати імунну відповідь і утворення антилікарських антитіл (АЛТ), які можуть розвиватися протягом багатьох місяців або навіть років [6]. Існують побоювання щодо довготривалих побічних ефектів цих препаратів, а також зниження ефективності лікування [6]. Через імуногенність може виникнути потреба у збільшенні дози протягом курсу лікування для підтримання клінічної відповіді [6].
Aleksandra Lipiec
__________________
Переклад: Соломія Пукаляк
