Чи варто їсти фісташки? Властивості та користь для здоров’я
Фісташки є важливим джерелом біологічно активних сполук (каротиноїдів, токоферолів, фенольних сполук), тобто тих, які мають корисний, різноспрямований вплив на організм [1]. Порівняно з іншими горіхами, вони мають дещо сприятливіший поживний і ліпідний профіль, тобто менший вміст жирів (особливо при сухому обсмажуванні) [1]. Фісташки містять багато:
- мононенасичених жирних кислот (олеїнова, лінолева)
- мінералів (калій, магній, кальцій, фосфор)
- вітамінів (С і Е) [1].
Вони також багаті на білок і харчові волокна. Фісташки – всупереч поширеному міфу – не повнять. Це пов’язано саме зі збалансованим вмістом моно- і поліненасичених жирних кислот [1].
Хоча фісташки вивчені менш добре, ніж інші горіхи, існує достатньо доказів того, що вони важливі для профілактики серцево-судинних захворювань. Насамперед тому, що знижують рівень ліпідів, а отже, зменшують загальний холестерин (ЗХС) [1]. Передбачається, що сприятливий вплив горіхів (у тому числі фісташок) на ризик серцево-судинних захворювань проявляється при їх щоденному споживанні 42,5 г (при дієті з низьким вмістом жирів). Наявність достатньої кількості горіхів у раціоні знижує ризик інфаркту міокарда, ішемічної хвороби серця, інсульту та смерті від серцево-судинних причин [1].
Фісташки покривають 15% загального споживання горіхів у світі. Цілих 97% ринку виробництва належить Сполученим Штатам, Туреччині та Ірану [1]. Залежно від географічного регіону вирощують багато різних сортів цих горіхів (наприклад, Керман, Джолі, Трабонелла, Пітерс, Чіко) [5].
Чому фісташки такі дорогі?
Споживання фісташок, незважаючи на їхню поживну цінність, залишається низьким. Чому? За це відповідають два основні фактори:
- страх набрати зайву вагу (переконання, що фісташки містять багато жиру),
- висока ціна цих горіхів [1].
Фісташки коштують дорого, тому що мають специфічні кліматичні вимоги. Їх вирощування обмежене пустельними районами (з довгим, спекотним і сухим літом і помірними температурами взимку) [2]. Фісташкове дерево дозріває кілька років, а врожайність нерегулярна. Крім того, річний обсяг виробництва фісташок з такого дерева набагато нижчий, ніж з інших горіхових дерев [2].
Читайте також:
Наскільки поширена алергія на фісташки?
Фісташки, як і мигдаль, ростуть на деревах родини розоцвітих (Rosaceae) [3]. Вони також тісно пов’язані з горіхами кеш’ю (Anacardium occidentale) та манго (Mangifera indica) [5]. Ботанічно плодами мигдалю та фісташок є кістянки [5]. Дані щодо поширеності алергії на фісташки обмежені певними країнами. У Швеції поширеність алергічних реакцій на фісташкові горіхи оцінюється в 2% [5]. У Туреччині на фісташки реагують 6,7% людей з підтвердженою харчовою алергією, а в Південній Кореї – 0,8% пацієнтів з анафілаксією [5]. За даними фінського дослідження, 55% людей з алергією на фісташки мають супутню алергію на березу [5].
У кожної третьої людини з алергією на горіхи спостерігаються симптоми алергії на кілька видів одночасно [4]. Фісташки часто перехресно реагують з горіхами кеш’ю [4,5]. Існує також дуже висока ймовірність ко-сенсибілізації до фісташок та кеш’ю, а зв’язок між ними є одним з найсильніших у всій групі їстівних горіхів [5].
Алергія на фісташки – симптоми
Фісташки можуть бути причиною помірних та тяжких IgE-залежних алергічних реакцій [5]. На сьогодні підтверджено алергенність п’яти білків, знайдених у фісташкових горіхах:
- Pis v 1 (з високою схожістю з Ana o 3 в горіхах кеш’ю),
- Pis v 2,
- Pis v 3,
- Pis v 4,
- Pis v 5 [5].
Алергічні реакції на фісташки зазвичай описуються як негайні (виникають протягом декількох хвилин після контакту) [5]. Вони найчастіше асоціюються з такими симптомами, як:
- кропив’янка,
- еритема,
- екзема,
- блювання,
- біль у животі,
- закладеність носа,
- ангіоневротичний набряк,
- свербіж у горлі,
- набряк губ,
- кашель,
- хрипи,
- задишка,
- артеріальна гіпотензія [5].
Деякі з цих симптомів відповідають клінічній картині орального алергічного синдрому (ОАС). Алергія на фісташки також може призвести до анафілактичних реакцій [5]. На жаль, існує ризик випадкового контакту з алергенами фісташкових горіхів, які приховані в перероблених продуктах.
Люди, які мають алергію на фісташки та/або кеш’ю, можуть реагувати на пектин, який часто використовується як загущувач. Алергічні реакції виникали, наприклад, у трирічного хлопчика, який пив смузі з полуницею, а також у п’ятирічної дівчинки, яка їла фруктові желейні боби. Обидва ці продукти мали у своєму складі пектин. Обидві дитини мали позитивні sIgE лише до горіхів кеш’ю та фісташок [6].
Діагностика алергії на фісташки
Як і у випадку з іншими харчовими продуктами, діагностика алергії на фісташки починається зі збору анамнезу пацієнта. Після цього проводять шкірні прик-тести та/або аналіз крові для визначення sIgE [5]. Позитивними зазвичай вважаються результати >3 мм (за розміром пухирців на SPT) та >0,35 kUA/л (при тестуванні на sIgE) [5].
Aleksandra Lipiec
__________________
Переклад: Соломія Пукаляк
