Рис у трійці лідерів серед зернових культур
У багатьох країнах, що розвиваються, вирощування рису забезпечує продовольчу безпеку і є основним джерелом існування. Китай та Індія є одними з найбільших виробників, за ними йдуть Індонезія, В’єтнам, Бангладеш і Таїланд [1]. На рис, разом з пшеницею та кукурудзою, припадає близько 90% всіх зернових культур, що виробляються у світі [1].
Кожен регіон має свій власний сорт цього злаку, який має відмінні харчові цінності [1]. Рис налічує 25 видів і до 120 000 сортів – з різним кольором, смаком, товщиною зерен [2]. Найпоширенішим видом є Oryza sativa (рис посівний). В Європі ми знаємо в основному:
- білий рис,
- чорний рис,
- коричневий рис,
- рис басматі,
- жасминовий рис,
- дикий рис,
- золотий рис [1].
Білий багатий на вуглеводи, коричневий – на клітковину, чорний – на антоціани, дикий – на антиоксиданти, золотистий – на вітамін А [1]. Однак варто знати, що рис, доступний у польських магазинах, навряд чи походить з Азії. Здебільшого це рис з європейських культур (італійський, іспанський, французький) [2].
Алергія на рис – не лише в Азії
Якби існував список найпопулярніших продуктів харчування, рис неодмінно був би в ньому. Він асоціюється з легкозасвоюваною дієтою, тому ми одразу тягнемося до нього, коли маємо проблеми зі шлунком [9].Ця крупа часто з’являється в дієтах для схуднення, оскільки деякі її сорти надзвичайно низькокалорійні [1]. Продукти, виготовлені з рису -дуже популярні. Рисова каша донедавна була невід’ємною частиною дитячого харчування. Однак на даний момент її внесок у раціон дітей раннього віку значно зменшився через повідомлення, пов’язані із забрудненням миш’яком [13,14].
Таким чином, вживання рису не завжди і не всім приносить користь. У наукових дослідженнях доведено, що цей вид крупи може викликати або загострювати алергію:
- IgE-опосередковану харчову алергію,
- харчовий білковий ентероколіт (FPIES), який є різновидом IgE-незалежної харчової алергії (рис, коров’яче молоко, соя та овес є одними з продуктів, які найчастіше викликають симптоми FPIES) [6,10].
У Західній Європі рис вважається слабоалергенним (гіпоалергенним) продуктом. Тому його дуже довго рекомендували людям з атопією (особливо важкою) [3]. Однак дослідження, проведені в Японії, показали, що рис (а разом з ним і інші рідкісні алергени, наприклад, шоколад, кава) може посилювати зміни, які відбуваються при атопічному дерматиті [3,5]. Крім того, встановлено, що сенсибілізація до рису частіше зустрічається у хворих на алергічну астму, ніж у інших алергіків [3].
Випадки підтвердженої алергії на рис нечисленні – незважаючи на таку високу частку цього злаку в раціоні людей у всьому світі. В основному вони трапляються в регіонах, які славляться вирощуванням рису, в країнах Азії, але також і за межами Азії, наприклад, в Європі (північна Італія) [6].
Рис – алергени, перехресні реакції
Реакції гіперчутливості до рису можуть бути наслідком перехресних реакцій з іншими злаками. Ризик таких реакцій стосується переважно алергіків до пшениці (пшениця перехресно реагує з житом, рисом, ячменем та соєю) [3].
Крім того, найбільш клінічно значущий рисовий алерген – з групи білків-переносників ліпідів (LTP) – демонструє високу схожість з білком Pru p 3, основним алергеном персика. Тому алергічні реакції на рис можуть виникати у людей з алергією на цей фрукт [6].
Симптоми алергії на рис
Найпоширенішим симптомом цього типу алергії є контактна кропив’янка, спричинена сирим рисом [7]. Респіраторні симптоми (риніт, напад астми, задишка) можуть виникати після вдихання пилу сирого або парів вареного рису. Крім того, вживання крупи алергіком може викликати шлунково-кишкові симптоми (нудота, біль у животі, діарея) та генералізовані реакції (що впливають на весь організм), наприклад, анафілаксію, ангіоневротичний набряк. При алергії до рису в рідкісних випадках спостерігається анафілаксія, спричинена фізичним навантаженням (FDEIA) [11].
Як діагностувати цю алергію?
Основним методом діагностики алергії на рис, як і будь-якої іншої харчової алергії, є пероральний провокаційний тест (проводиться лікарем) [12]. Для перевірки реакції на алергени, що містяться в рисі, також проводять шкірні тести. З іншого боку, рівень антитіл sIgE можна перевірити за допомогою діагностичних аналізів крові, таких як панельні або багатопараметричні тести. Для людей, у яких рис викликає симптоми при контакті зі шкірою, з діагностичною метою проводяться нашкірні (епідермальні) тести.
Aleksandra Lipiec