Мигдаль – корисний, але небезпечний для алергіків
Плоди горіхових дерев і насіння кістянок вважаються важливими елементами здорового, збалансованого харчування. Вони багаті у фітостеринах, які знижують рівень холестерину в крові. Включення горіхів у раціон може допомогти, наприклад, знизити ризик серцево-судинних захворювань [3,4]. Мигдаль — це насіння кістянки — звичайного мигдального дерева (Prunus dulcis) [5,6], яке належить до широкої групи деревних горіхів. Мигдальне дерево належить до того ж сімейства (Rosaceae), що й фісташкове дерево.
Мигдаль є дуже хорошим джерелом рослинного білка, кальцію та харчових волокон. Горіхи є основним джерелом триптофану, необхідного для виробництва одного з найважливіших нейромедіаторів – серотоніну. Вони також містять найбільше вітаміну B2 (рибофлавін) і вітаміну B9 (фолат) [4].
На жаль, горіхи – і, отже, мигдаль – є одними з основних джерел харчових алергенів. Їх зарахували до т. зв великої вісімки, тобто продуктів, які викликають приблизно 90% алергічних реакцій на їжу [2]. Алергія на арахіс є основною причиною летальних анафілактичних реакцій (на арахіс припадає приблизно 20% усіх випадків анафілаксії) [6,7].
Американська організація FAAN (Food Allergy and Anaphylaxis Network) повідомила, що люди, які реагують на мигдаль, становлять 15% усіх страждаючих алергією на горіхи (у США) [3]. У цій групі більшість людей мають алергію на волоські горіхи (34%) і горіхи кешью (20%). Зверніть увагу, що горіхи не є арахісом.
З епідеміологічної точки зору алергія на мигдаль посідає четверте місце за частотою серед алергій на горіхи (будь-якого типу) [1]. Проте вичерпного опису в науковій літературі він не отримав [1,9].
Як проявляється алергія на мигдаль?
Алергія на мигдаль може викликати різноманітні реакції, від легких до важких. До них належать:
- оральний алергічний синдром (ОАС), тобто синдром пилкової їжі (наприклад, береза-яблуко-горіх у людей з алергією на пилок берези) [1,8]. ОАС найчастіше проявляється легкими оральними симптомами (свербіж, набряк губ і язика). Однак у рідкісних випадках це може призвести до анафілаксії [8],
- алергічний риніт,
- проблеми з шлунково-кишковим трактом,
- атопічний дерматит [1].
Алергія на горіхи, включаючи мигдаль, найчастіше починається в дитинстві і – на відміну від інших харчових алергій – рідко зникає. Воно є постійним, іноді важким і небезпечним для життя [1].
Алергія на мигдаль і перехресні реакції
Мигдаль зазвичай їдять сирим або смаженим. Вони часто зустрічаються в продуктах харчування, особливо в тортах, праліне та інших солодких закусках, лікерах, а також у хлібі, наприклад, індійському хлібі наан [11]. Ці горіхи є основним інгредієнтом марципану та деяких веганських і безглютенових продуктів (мигдальне молоко, мигдальне борошно). Вони зараховані до т. зв латентні алергени (наприклад, цукерки з мигдалем і без нього виробляються на тих самих машинах) [3,10].
Екстракти та олії мигдалю також можна знайти в косметичних продуктах, таких як креми, мило, шампуні, кондиціонери для волосся та масажні олії [11].
Алергічні білки в мигдалі включають:
- Pru du 1,
- Pru du 2,
- Pru du 3,
- Pru du 4,
- Pru du 5,
- Pru du 6,
- Pru du 8,
- Pru du 10 [1,3].
Деякі з цих білків можуть реагувати перехресно. Наприклад, з білками, які містяться у волоських горіхах, фундуку, насінні соняшнику, арахісі, персиках, вишні, яблуках [1,3].
Алерген Pru du 2 належить до тієї ж групи білків, що й основний алерген арахісу – Ara h 2. У свою чергу Pru du 3 (LTP) має дуже схожу послідовність (94%) з LTP абрикоса (Prup 3) [3]. Це білок, найбільш схильний до перехресної реактивності [1].
Pru du 5 вважається основним алергеном мигдалю – через наявність специфічних антитіл IgE у 50% алергіків [1]. Однак досі найбільш вивченим алергеном є Pru du 6, який асоціюється з важкими алергічними реакціями. Має високу стійкість до термічної обробки [1].
Таким чином, мигдаль із перехресною реакцією може несподівано викликати симптоми алергії у людей з алергією на інші горіхи. Реактивність на багато деревних горіхів вражає до однієї третини алергіків (37%) [6]. Тому при діагностуванні у пацієнта алергії на певний горіх часто рекомендують уникати споживання всієї групи [1].
Мигдаль – солодкий чи гіркий?
Що також важливо в контексті ризиків, пов’язаних із споживанням мигдалю, так це те, що він буває двох різновидів: солодкий і гіркий. Ці різновиди зовні схожі, але відрізняються за хімічним складом.
Гіркий мигдаль – на відміну від солодкого мигдалю (єдиного їстівного в сирому вигляді) – містить багато амігдаліну, який в організмі розкладається до отруйного ціаністого водню [3,4]. Ціаністий водень може призвести до смерті навіть у дорослих. Однак при замочуванні мигдалю в теплій воді на кілька годин і обсмажуванні вміст цієї речовини значно знижується [4].
Aleksandra Lipiec
_____________
Переклад: Соломія Пукаляк
