Strefa Alergii | основи алергії

Алергія на казеїн. Чим можна замінити молоко?

/ 5.

Data publikacji: 2021-09-02
Читається за 6 хвилин
Алергія на казеїн передбачає повне виключення з раціону алергіка молока та продуктів його переробки, які є найбагатшим джерелом добре засвоюваного кальцію. Така обмежувальна дієта повинна бути добре збалансованою, щоб уникнути дефіциту поживних речовин, які негативно впливають на харчовий статус і метаболізм кісткової тканини.

Чому при казеїновій алергії слід виключити молоко?

Казеїн є основним термостабільним алергеном молока і найважливішим алергеном сиру. Це алерген з високим ризиком викликати анафілактичну реакцію. Люди з алергією на казеїн не можуть переносити молоко в будь-якому вигляді, оскільки казеїн стійкий до дії травних ферментів і високих температур, які використовуються під час термічної та технологічної обробки.

Чи можна вживати козяче молоко при алергії на казеїн?

Серед деяких людей існує думка, що люди, які мають алергію на коров’яче молоко, можуть замінити цей продукт у своєму раціоні козячим молоком. Алергія на казеїн руйнує це переконання. Структура казеїну коров’ячого молока має дуже високу схожість зі структурою казеїну козячого та овечого молока. Подібність сягає 90%, тому людям, які мають алергію на цей білок, не слід включати молоко цих ссавців до свого раціону. Заміна коров’ячого казеїну на овечий та козячий може призвести до ризику виникнення алергічної реакції, включаючи анафілактичний шок [1].

Який зв’язок між казеїном та соєю?

Казеїн – це білок, який демонструє перехресну реактивність з соєвим білком. У людей, які мають алергію на казеїн, після вживання сої або соєвих продуктів може розвинутися алергічна реакція у вигляді уражень шкіри, орального алергічного синдрому, шлунково-кишкових розладів та анафілактичного шоку [2].

Роль дієтолога в наданні допомоги пацієнтам з алергією до казеїну

Основою дієтотерапії є повне виключення білка коров’ячого молока з раціону та введення замінників. У випадку немовлят на грудному вигодовуванні елімінаційна дієта вводиться разом з матір’ю. Слід підкреслити, що така обмежувальна дієта повинна бути узгоджена з лікарем-дієтологом, оскільки вона пов’язана з ризиком виникнення дефіциту поживних речовин. Найбільшому ризику піддаються діти у віці до 3 років. Це час інтенсивного розвитку, і потреби в поживних речовинах у цієї групи вищі, ніж у дорослих. Результати дослідження 9500 дітей віком до 2 років з харчовою алергією показали, що кожна п’ята дитина мала симптоми недоїдання, а кожна четверта дитина мала уповільнений ріст [3].

Періодична оцінка дієти у тих, хто виключає білки коров’ячого молока, необхідна для визначення добової норми споживання:

  • білок
  • кальцій
  • вітамін D
  • вітаміну А
  • фосфор
  • рибофлавін
  • пантотенова кислота
  • вітамін В12 [4.5].

Потреби в поживних речовинах визначаються для кожної людини індивідуально, оскільки на них впливає низка факторів: вік, стать, фізіологічний стан, супутні захворювання та прийом ліків [6].

Роль адекватного споживання кальцію, фосфору та вітаміну D у мінералізації кісток

Правильне харчування організму є ключовим фактором для підтримки здоров’я кісток. Адекватне надходження іонів кальцію, фосфору, вітаміну D, магнію та білка сприятливо впливає на нормальну мінералізацію кісток [6,7]. Кальцій виконує ряд важливих функцій в організмі. Він бере участь у нервовій передачі, скоротливості м’язів та процесах згортання крові [8]. Недостатнє надходження іонів кальцію та вітаміну D змушує організм отримувати цей елемент з власних внутрішніх тканинних джерел. Відбувається розчинення скелета і вивільнення необхідних іонів кальцію в кров, що може спричинити зменшення кісткової маси і призвести до остеопорозу [7]. У дітей може виникнути рахіт. Дефіцит кальцію також може призвести до неврологічних розладів і тетанії [6]. Особам, які повністю виключають зі свого раціону молочні продукти, що є основним джерелом кальцію в раціоні, слід включати добавки, що містять органічні сполуки цього елемента, тобто солі глюконової або лимонної кислоти. Органічні сполуки кальцію також присутні в їжі, і організм демонструє більшу здатність до їх засвоєння та утримання [7]. Деякі білки, наприклад, лізин та аргінін, і пребіотики, наприклад, фруктоолігосахариди та інулін, ще більше покращують всмоктування кальцію [9].

 

Продукти, багаті на кальцій, вітамін D та фосфор

  • капуста,
  • листя петрушки,
  • сушений інжир,
  • курага,
  • горіхи,
  • мигдаль,
  • мак [10].

Ще одним важливим елементом, що бере участь у мінералізації кісток, є фосфор. Він взаємодіє з кальцієм, бере участь в енергетичному обміні організму та допомагає підтримувати кислотно-лужний баланс [6]. Цей мікроелемент досить широко доступний у продуктах харчування, тому дефіциту цього елемента сьогодні практично не спостерігається [9].

Продукти, багаті на фосфор:

  • пшеничні висівки
  • вівсяні пластівці
  • житні пластівці
  • гречана крупа [10].

Тут слід звернути увагу на надмірне споживання продуктів з високим ступенем переробки, які є джерелом фосфатів. Ці сполуки ще більше збільшують добове надходження фосфору з раціоном і сприяють його надлишку. Як наслідок, знижується засвоєння заліза, цинку, міді та магнію, що також може призвести до зменшення кісткової маси.

Вітамін D – ще один важливий компонент для правильного засвоєння кальцію організмом. Активні форми цього вітаміну збільшують всмоктування кальцію в тонкому кишечнику і впливають на відкладення кальцію в кістковій тканині [9].

Продукти, багаті на вітамін D:

  • лосось
  • оселедець
  • форель
  • копчений вугор [10].

У разі виявлення дефіциту дозування вітаміну D слід визначати індивідуально, систематично контролюючи його концентрацію в крові. Під час прийому добавок слід контролювати кальцієвий і фосфатний обмін за допомогою аналізів крові [11]. Вітамін D належить до групи жиророзчинних вітамінів, тому рекомендується приймати його жиророзчинні форми під час їжі [7].

Алергія на казеїн, які замінники молока вибрати?

При повному вилученні молока з раціону, ми прагнемо замінити цей інгредієнт відповідними замінниками.

  • Ми замінюємо молоко рослинними напоями: вівсяним, рисовим, пшоняним, мигдальним, лісовим або кокосовим. Важливо, щоб такий напій був збагачений кальцієм у кількості, подібній до тієї, що міститься в коров’ячому молоці, тобто 120 мг кальцію в 100 мл напою.
  • Ми можемо використовувати ці напої для приготування вівсянки, пудингів або веганського морозива [12]. Повний виняток зроблено для соєвого напою через перехресну реактивність між казеїном і соєвими білками [2]. Ми намагаємося, щоб рисовий напій не був основним і єдиним замінником молока, оскільки рис має природну здатність накопичувати миш’як, який може сприяти розвитку раку [13].
  • Звичайні вершки замінюємо на рослинні на основі вівса, рису, кокоса та мигдалю.
    Замінити вершкове масло для намазування хліба на пасту з авокадо або веганський майонез.
  • Для випічки можна використовувати рослинні олії, наприклад, ріпакову, виноградну або кокосову.
  • Дріжджові пластівці можуть замінити жовтий сир і ідеально підходять для начинки піци, запіканок, макаронних запіканок і загущення супів.
  • Білий сир можна замінити пастою з мигдалю або горіхів [12].

За допомогою цих замін алергік може насолоджуватися традиційними стравами без ризику спровокувати алергічну реакцію.

Як довго повинна тривати елімінаційна дієта?

Алергія на казеїн оцінюється періодично. Для цього перевіряється концентрація антитіл класу Е. Коли спостерігається зниження їх кількості, це свідчить про поступове підвищення толерантності [1]. Для того, щоб визначити, чи можна починати включати молоко в раціон, слід провести пероральний провокаційний тест, який проводиться в умовах стаціонару. Якщо такий тест не викликає алергічних симптомів, можна починати розширювати раціон за рахунок молочних продуктів. Однак, якщо симптоми все ще присутні, слід продовжувати елімінаційну дієту [14].

__________________

Переклад: Соломія Пукаляк

[1] K. Buczyłko, Nie tylko alergeny: mleko krowie, Alergia, 2, 2018, 18- 24
[2] T. Rosada, N. Ukleja-Sokołowska, Z. Bartuzi, Alergia na soję- co wiemy obecnie?, Alergia Astma Immunologia, 2019, 24 (3): 119-125
[3] T. Małaczyńska, Leczenie dietetyczne dzieci z alergią na białka mleka krowiego, STANDARDY MEDYCZNE/PEDIATRIA, 2013, 10, 745-755
[4] A. Rybak, Alergia na białka mleka krowiego w praktyce- zalecenia komitetu Żywienia ESPGHAN, STANDARDY MEDYCZNE/PEDIATRIA, 2013, 10, 581-586
[5] M. Jędrzejczyk, K. Wąsowksa- Królikowska, M. Funkowicz, E. Toporowska- Kowalska, Analiza stanu odżywienia i sposobu żywienia dzieci z alergią na białka mleka krowiego pozostających na eliminacyjnej diecie bezmlecznej, Pediatr Med Rodz, 2019, 15 (4), p. 387-392
[6] M. Jarosz, E. Rychlik, K. Stoś, J. Charzewska, H. Mojska, B. Przygoda, A. Wojtasik, A. Woźniak, B. Wajszczyk, B. Cybulska, L. Kłosiewicz-Latoszek, E. Jasińska-Melon, M. Ołtarzewski, R. Wierzejska, L. Szponar, I. Gielecińska, E. Pietraś, E. Matczuk, W. Kłys, A. Głowala, I. Ziółkowska, Z. Chwojnowska, H. Kunachowicz, A. Cichocka, M. Białkowska, I. Sajór, Normy żywienia dla populacji Polski i ich zastosowanie, Narodowy Instytut Zdrowia Publicznego- Państwowy Zakład Higieny, 2020, 179, 275, 278, 437-438
[7] A. Smektała, A. Dobosz, Osteoporoza- patofizjologia, objawy, profilaktyka i leczenie, Farmacja Polska, Tom 76, nr 6, 2020, 344-352
[8] M. Badian, T. Dzierżanowski, Suplementacja witamin u chorych onkologicznych. Część II- witamina C i witaminy rozpuszczalne w tłuszczach oraz pierwiastki: wapń i żelazo, Medycyna Paliatywna, 2018, 10(4): 176-183
[9] I. Białokoz- Kalinowska, J. Konstantynowicz, P. Abramowicz, J. Piotrowska-Jastrzębska, Dieta w profilaktyce osteoporozy- zalecenia i kontrowersje, Pediatr Med Rodz, 2013, 9 (4), p. 350-356
[10] H. Kunachowicz, I. Nadolna, K. Iwanow, B. Przygoda, Wartość odżywcza wybranych produktów spożywczych i typowych potraw, PZWL, 2012
[11] D. Chmielewska-Szewczyk, Kontrowersje wokół witaminy D3, Alergia, 2012, 2: 14-19
[12] Z. Adamski, M. Andrzejewska, P. Bogdański, K. Cugini, B. Cybulska, A. Dutkiewicz, M. Gibas-Dorna, A. Górecka, M. Grzymisławski, P. Gulbicka, M. Jarosz, A. Kanikowska, A. Kapała, M. Kloska, S. Kłęk, L. Kłosiewicz-Latoszek, E. Korek, H. Krauss, R. Krzymińska-Siemaszko, M. Kucharski, M. Kupczyk, M. Lewandowicz-Umyszkiewicz, D. Mahadea, S. Małgorzewicz, M. Marciniak, E. Marcinkowska, M. Mielus, S. Miętkiewicz, M. Moszak, L. Ostrowska, W. Pietrenko, A. Słopień, P. Socha, S. Stróżyk, A. Surwiłło, E. Swora-Cwynar, H. Szajewska, W. Szostak, M. Tyszkiewicz-Nwafor, H. Weker, K. Wieczorowska-Tobis, A. Zawada, Dietetyka kliniczna, PZWL, 2019, 533
[13] H. Szajewska, P. Socha, A. Horvath, A. Rybak, B.M. Zalewski, M. Nehring-Gugulska, H. Mojska, M. Czerwionka-Szaflarska, D. Gajewska, E. Helwich, T. Jackowska, J. Książyk, R. Lauterbach, D. Olczak-Kowalczyk, H. Weker, Zasady żywienia zdrowych niemowląt. Stanowisko Polskiego Towarzystwa Gastroenterologii, Hepatologii i Żywienia Dzieci, STANDARDY MEDYCZNE/PEDIATRIA, 2021, 18, 805-822
[14] N. Ukleja-Sokołowska, Z. Bartuzi, ABC- doustnych prób prowokacyjnych- jak, gdzie, kiedy, Alergia, 1, 2020, 14-18