Strefa Alergii | основи алергії

Алергія на кавун, перехресна реакція або непереносимість фруктози?

/ 5.

Data publikacji: 2024-06-17
Читається за 7 хвилин
Алергія на кавун - це перша думка, яка виникає, коли після вживання цього фрукта на шкірі з'являється сверблячий висип. Джерелом проблеми може бути - і найчастіше є - перехресна реакція. Але кавун також сприяє появі симптомів непереносимості фруктози.

Кавун – освіжаючий, але алергенний

Кавун (Citrullus lanatus), як і диня, огірок, кабачок та гарбуз, належить до родини кабачкових (cucurbitaceae) [1]. Він складається приблизно з 68% м’якоті, 30% шкірки і 2% насіння [2], а також надзвичайно багатий на воду, на яку припадає до 93% його ваги [3]. Однак ця ягода не позбавлена поживних властивостей. Основним біологічно активним компонентом кавуна є лікопін, який має протизапальну та протиракову дію [2]. Крім того, плід містить інші каротиноїди.

Але чи є кавун алергеном? Алергени рослинного походження є основними винуватцями алергічних реакцій на харчові продукти. Вони присутні в шкірці, м’якоті та насінні фруктів і овочів. Їх можна знайти в багатьох продуктах, в тому числі у фруктових соках. Кавун не є винятком. Хоча він складається здебільшого з води, він не вільний від алергенів. На сьогоднішній день їх вже ідентифіковано п’ять. Найпоширенішим алергеном є малатдегідрогеназа, яка відповідає за 96% реакцій [1].

Rolnik na polu z arbuzami

Кавуновий висип та інші симптоми алергічної реакції

Переважною алергічною реакцією у людей, чутливих до цього фрукта, є оральний алергічний синдром (ОАС), який може супроводжуватися кавуновим висипом (кропив’янкою). При ОАС виникає локальний свербіж і поколювання губ і горла, а також набряк язика [4]. Скарги з боку ротової порожнини можуть прогресувати до шлунково-кишкових симптомів (нудота, блювання, діарея, біль у животі), а в рідкісних випадках навіть до системних реакцій (анафілаксія).

Загалом симптоми виражені слабко, що може бути пов’язано з тим, що алергени кавуна швидко розщеплюються в шлунково-кишковому тракті [5]. Іноді, однак, спектр скарг ширший. У звіті про випадок в Іспанії описано 54-річного чоловіка з алергічним ринокон’юнктивітом, спричиненим пилком трав. У нього розвинулися порушення голосу (дисфонія), свербіж у роті та горлі і, крім того, набряк статевих органів. Це сталося приблизно через 3 години після вживання кавуна. Такі ж симптоми з’являлися ще кілька разів у відповідь на той самий фрукт, перш ніж чоловік виявив їхню причину [1].

Arbuz i koktajl z arbuza

Алергія на кавун та перехресна реактивність

Алергени кавуна рідко є безпосереднім джерелом сенсибілізації. Зазвичай вони викликають симптоми через перехресну реакцію: або пилково-харчовий синдром, або фруктово-латексний синдром.

Пилково-харчовий синдром

Реакція, яка виникає у 30% людей з алергією на пилок після вживання певних фруктів та овочів [6]. Вона виникає через схожість поширених алергенів, джерелом яких може бути як пилок, так і їжа. Ця схожість призводить до того, що імунна система помилково розпізнає як сенсибілізуючі ті алергени, які не є первинним джерелом сенсибілізації.

В Австралії групу дітей із сезонним алергічним ринітом обстежили на наявність пилково-харчового синдрому. Виявилося, що діти з алергією на березу (Bet v 1) реагували переважно на фрукти родини розоцвітих (яблуко, персик), а також на фенхель, арахіс і волоські горіхи. На відміну від них, діти з алергією на траву (Phl p 2) значно частіше повідомляли про реакції після фруктів Cucurbitaceae (диня, кавун) та ківі [7].

Отже, перехресні реакції на кавун в основному виникають, коли пилкуються трави. У Польщі цей період триває дуже довго. Він починається в кінці квітня і на початку травня, а закінчується у вересні і навіть на початку жовтня [9]. Важливо, що пік кількості пилку трав припадає на час, коли на полицях супермаркетів панує кавун.

Крім того, цей фрукт перехресно реагує з пилком амброзії та полинового пилку [10], які також поширюються повітрям влітку. Тому ризик розвитку кавунового висипу найбільший під час сезону відпусток.

Фруктово-латексний синдром

Крім того, алергію на кавун легко сплутати з симптомами фруктово-латексного синдрому, на який страждають близько 40% людей з алергією на латекс [11]. Банани, авокадо та ківі найчастіше спричиняють цей синдром, але кавун також входить до переліку потенційних ризиків [12,13]. Він може викликати різноманітні симптоми: на шкірі (переважно в місці контакту з фруктом – рот, руки), з боку дихальної системи (кашель, задишка). У результаті такої перехресної реактивності – в екстремальних випадках – може виникнути навіть анафілактичний шок [14].

Dzieci jedzą arbuzy na biwaku

Алергія на кавун проти непереносимості фруктози

Крім того, кавун викликає скарги у людей з непереносимістю фруктози, яка може супроводжувати непереносимість інших поживних речовин, таких як лактоза [15]. Як свіжий, дрібнонасінний фрукт, він містить велику кількість фруктових цукрів фруктанів [14]. У разі генетично обумовлених порушень метаболізму та всмоктування цих цукрів у кишечнику виникає низка неприємних симптомів. Виникають гази і здуття живота, біль у животі, нудота, блювання, запори та діарея [16]. Причини цих шлунково-кишкових скарг часто залишаються нез’ясованими [17].

Aleksandra Lipiec

_________________

Переклад: Соломія Пукаляк

[1] Two New Allergens in Watermelon (Citrullus lanatus) Allergy (2023). Journal of Investigational Allergology and Clinical Immunology, 33(1), 59–61. Online: https://www.jiaci.org/revistas/vol33issue1_6-7.pdf

[2] Nadeem M. i in., A comprehensive review on the watermelon phytochemical profile and their bioactive and therapeutic effects (2022). Korean Journal of Food Preservation, 29(4), 546–576. Online: https://www.ekosfop.or.kr/archive/view_article?pid=kjfp-29-4-546

[3] Kowalski R., Kowalska G., Owoce i warzywa bogate w wodę (2018). Mój Ogródek, 6, 52–53. Online: https://www.researchgate.net/publication/327776068_Owoce_i_warzywa_bogate_w_wode

[4 Panaszek B., Szmagierewski W., Zespół alergii jamy ustnej (2012). Alergia, 2, 6–13. Online: http://alergia.org.pl/wp-content/uploads/2017/08/Zesp%C3%B3%C5%82-alergii-jamy-ustnej.pdf

[5] Pastor C. i in., Identification of Major Allergens in Watermelon (2009). International Archives of Allergy Immunology, 149, 291–298.

[6] Werfel T. i in., Position paper of the EAACI: food allergy due to immunological cross-reactions with common inhalant allergens (2015). Allergy. European Journal of Allergy and Clinical Immunology, 70 (9), 1079–1090. Online: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/all.12666

[7] Mastrorilli C. i in., Endotypes of pollen-food syndrome in children with seasonal allergic rhinoconjunctivitis: a molecular classification (2016). Allergy – European Journal of Allergy and Clinical Immunology, 71(8), 1181–1191.

[8] Krikeerati T. i in., Revisiting Fruit Allergy: Prevalence across the Globe, Diagnosis, and Current Management (2003). Foods, 12(22), 4083. Online: https://www.mdpi.com/2304-8158/12/22/4083

[9] Prognoza pylenia. OBAS – Serwis Alergologiczny. Online: http://www.alergen.info.pl/

[10] Sybilski A., Alergia krzyżowa (2017). Medycyna po Dyplomie. Online: https://www.researchgate.net/profile/Adam-Sybilski/publication/316989968_Alergia_krzyzowa/links/591c2fbf0f7e9b7727da0563/Alergia-krzyzowa.pdf

[11] Parisi C.A.S. i in., Update on latex allergy: New insights into an old problem (2021). World Allergy Organ Journal, 14(8): 100569. Online: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8335653/

[12] Kim K.T., Hussain H., Prevalence of Food Allergy in 137 Latex-Allergic Patients (1999). Allergy and Asthma Proceedings, 20(2), 95–97.

[13] Wagner S., Breiteneder H., The latex-fruit syndrome (2002). Biochemical Society Transactions, 30(6), 935–940.

[14] Wawrzeńczyk A., Bartuzi Z., Zespoły kliniczne alergii krzyżowej (2018). Alergia Astma Immunologia, 23(2), 64–66. Online: https://alergia-astma-immunologia.pl/2018_23_2/AAI_02_2018_1319_wawrzenczyk.pdf

[15] Marek K., Kamińska B., Plata-Nazar K., Grabska-Nadolska M., Upośledzenie wchłaniania fruktozy: rola w zaburzeniach czynnościowych przewodu pokarmowego u dzieci (2010). Forum Medycyny Rodzinnej, 4(2), 117–121. Online: https://journals.viamedica.pl/forum_medycyny_rodzinnej/article/view/10092

[16] Szablewski L., Skopińska A., Zaburzenia metabolizmu węglowodanów powodowane mutacjami i rola diety jako terapii. Część II. Fruktozemia (2005). Medycyna Rodzinna, 4, 113–116. Online: https://www.czytelniamedyczna.pl/496,zaburzenia-metabolizmu-weglowodanow-powodowane-mutacjami-i-rola-diety-jako-terap.html

[17] Dymek A. i in., Nietolerancja fruktozy (2017). Alergia, 2, 24–26. Online: http://alergia.org.pl/wp-content/uploads/2017/08/24-26-Nietolerancja-fruktozy.pdf