Вовна в контакті зі шкірою
Алергія на вовну здається очевидним діагнозом, коли шкіра погано реагує на контакт з цим матеріалом. Вовняний одяг вважається незручним – колючим і таким, що викликає постійний свербіж [1]. Лікарі часто рекомендують уникати вовни пацієнтам з атопічним дерматитом (АД), щоб уникнути загострення запальних змін. Вважається, що вона є алергеном, відповідальним за деякі випадки контактної алергії [1,2]. В австралійському опитуванні споживачів 9% респондентів заявили, що не носять одяг з цього матеріалу через діагностовану алергію на вовну [1].
Однак було доведено, що свербіж або печіння шкіри після контакту з вовною може бути пов’язане лише зі структурою самого волокна, особливо грубих волокон (> 30-32 мкм в діаметрі). Короткі, грубі волокна менш схильні до згинання при контакті зі шкірою. Тому вони виробляють достатню силу для активації нейронів, відповідальних за формування свербежу [1]. Це властиво багатьом типам волокон і не є специфічною для вовни [1].
Ультратонка мериносова вовна зовсім не вважається подразнюючою – зовсім навпаки [1]. Існують дослідження, які підтверджують, що носіння такої вовни значно зменшує вираженість симптомів АД [1,4].
У той же час, слід підкреслити, що на дискомфорт, пов’язаний з контактом шкіри з вовною, впливають додаткові фактори, такі як:
- конструкція пряжі та тканини в цілому
- температура повітря,
- цілісність шкірного бар’єру (порушена при АД, наприклад)
- ступінь трансепідермальної втрати води [1].
Важливо пам’ятати, що подразнення шкіри – це не те саме, що алергія. І свербіж не означає, що виникла алергічна реакція. Чи не існує тоді алергії на шерсть?
Суперечки щодо алергії на вовну
Вперше про випадки дерматиту та кропив’янки внаслідок алергії на вовну повідомили автори кількох робіт на початку 20 століття [1]. Однак група дослідників з Австралії вважає, що до висновків цих та наступних робіт слід підходити з обережністю, оскільки в них відсутні достовірні докази алергенності вовни.
Австралійці проаналізували публікації про алергію на вовну за останні 100 років. На їхню думку, досі бракує доказів, які б підтверджували твердження про можливість розвитку алергії (гіперчутливості I та IV типу) на вовняні волокна [1]. Ці дослідники вважають, що шкірні симптоми після контакту тіла з вовною скоріше виникають внаслідок механічного подразника, який не залежить від алергії [1].
Алергія на вовну та ланолін
Однак існування алергії на ланолін, який міститься у вовні, було підтверджено. Ланолін отримують з вовняного воску (овечого сала). Він міститься у виділеннях потових і сальних залоз овець [3]. Його використовують у виробництві багатьох продуктів, особливо косметики [1,3]. Вперше позитивний результат тесту пластиру з ланоліном був отриманий у 1930 році. Таким чином, речовина вже давно перебуває у списку алергенів. Вона сенсибілізує 1,3-2,5% алергіків, які пройшли прик-тестування [3]. Вважається одним з найпотужніших контактних алергенів [2].
Однак ризик виникнення алергічного контактного дерматиту у відповідь на ланолін, що міститься у вовняному одязі, наразі дуже низький [1]. Чому? Тому що завдяки сучасним методам текстильного виробництва можна модифікувати властивості вовняної сировини та усунути непереносимість вовни [1]. Більшість ланоліну у вовні зменшується до менш ніж 0,5%. Такі процеси, як фарбування, ще більше зменшують його вміст [1].
Aleksandra Lipiec
_____________
Переклад: Соломія Пукаляк
