Хронічний кашель від алергії? Не завжди!
Кашель є одним з основних симптомів інфекції та однією з найпоширеніших причин звернення до лікаря. Це типовий захисний рефлекс, який захищає дихальні шляхи від потрапляння потенційно шкідливих частинок, таких як інгаляційні алергени та патогенні мікроорганізми [1]. Якщо кашель виникає під час застуди або грипу, триває кілька днів, а потім припиняється, його походження не викликає сумнівів. Можна бути впевненим, що його викликали патогенні мікроорганізми, які циркулюють у повітрі. Сумніви виникають тоді, коли кашель є стійким – і ніяк не проходить.
Тривалий персистуючий кашель іноді асоціюється з алергією або астмою [2]. Особливо у випадках, коли його виникнення збігається з наявністю алергенів у повітрі і, крім кашлю, присутні інші симптоми алергії, такі як:
- водянистий риніт,
- закладеність носа,
- чхання,
- свербіж шкіри,
- висип,
- сльозотеча [2,9].
Тригерами алергічного кашлю можуть бути як сезонні (пилок), так і цілорічні алергени, такі як лупа та виділення тварин, пліснява, кліщі домашнього пилу [2,9]. Цей симптом виникає переважно при інгаляційній алергії, коли алергенні частинки потрапляють безпосередньо в дихальні шляхи. Але гострий нападоподібний кашель може виникати і у відповідь на алергенну їжу [3].
Доведено, що люди з алергічним ринітом більш схильні до кашльового рефлексу (навіть поза сезоном пилку), ніж люди без алергії [1].
Інші причини хронічного кашлю
Важливо розуміти, що існує багато причин хронічного кашлю (тривалістю понад 8 тижнів у дорослих і 4 тижні у дітей). Найчастіше він пов’язаний із захворюваннями носа та придаткових пазух (20-40% випадків) – запального, алергічного, травматичного або неопластичного характеру [1]. Особливу роль у його розвитку відіграють бронхіальна астма та гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), яка є поширеною проблемою серед немовлят [1,5]. Але цей кашель може також супроводжувати неастматичний еозинофільний бронхіт, кашлюк, саркоїдоз, муковісцидоз, туберкульоз. Крім того, він іноді супроводжує так званий постковідний синдром [2,3,4,5,6].
Крім того, до факторів, що сприяють розвитку хронічного кашлю, відносяться:
- куріння сигарет,
- професійний вплив шкідливих речовин,
- вдихання забруднювачів навколишнього середовища (наприклад, смогу),
- прийом певних ліків – медикаментозний кашель виникає, зокрема, після препаратів для лікування високого кров’яного тиску (іАПФ),
- потрапляння стороннього тіла в дихальні шляхи (особливо у маленьких дітей),
- психологічні фактори (так званий психогенний кашель),
- вроджені аномалії (наприклад, вроджена в’ялість трахеї) [5,7,8].
Напад кашлю може виникнути після фізичного навантаження [5]. У особливо чутливих людей, з так званим синдромом гіперчутливості до кашлю, цей болісний, стійкий рефлекс виникає навіть під впливом невеликих подразників, таких як зміна температури або вологості [7].
Тому не варто робити поспішних висновків на основі одного симптому. Коли справа доходить до діагностики, найкраще покластися на фахівця. Ваш лікар (у тому числі сімейний) має інструменти для діагностики алергії та визначення її причин.
Алергічний кашель – симптоми, діагностика
Алергічний кашель зазвичай сухий, задушливий (або навіть “гавкаючий”) і пароксизмальний за своєю природою [2,9]. На відміну від нього, астматичний кашель супроводжується свистячим диханням, відчуттям стиснення в грудях і задишкою [2]. Діагностичне ведення відрізняється залежно від того, чи є пацієнт дорослим або дитиною [5]. У дитини такі причини персистуючого кашлю, як муковісцидоз, потрапляння стороннього тіла в дихальні шляхи та вроджені вади розвитку є більш вірогідними, ніж у дорослого [5].
При підозрі на алергічну причину проблеми проводять шкірні тести (в основному з інгаляційними алергенами) та/або аналізи крові (досліджують рівень Е-специфічних антитіл) [7]. Однак спочатку збирається ретельний анамнез пацієнта. Дуже важливо встановити обставини виникнення кашлю, тобто фактори, які йому передували (фізичні навантаження, прогулянки на свіжому повітрі, вживання певних продуктів харчування тощо).
Чи може алергічний кашель бути вологим?
Алергічний кашель – всупереч поширеній думці – не обов’язково повинен бути сухим. У деяких випадках він пов’язаний з виділеннями, що стікають по задній стінці горла. Це особливо характерно для людей з алергічним ринітом. Цей вологий кашель виникає вранці та вночі і супроводжується виділенням секрету [9,11].
Що робити при алергічному кашлі? Чи достатньо безрецептурних ліків?
Багато людей, які борються з вірусним кашлем, не звертаються до лікаря, а натомість займаються самолікуванням від випадку до випадку – безрецептурними препаратами, які можна придбати в аптеці. Те ж саме стосується і алергічного кашлю. Однак ліки від алергії не слід застосовувати самостійно, особливо тривалий час, через ризик виникнення побічних ефектів [9]. Початку будь-якого лікування має передувати постановка діагнозу.
У випадку алергії (алергічний риніт та/або кропив’янка) препаратами першого вибору є симптоматичні антигістамінні препарати другого покоління, наприклад, цетиризин, азеластин, біластин або рупатадин (останній лише за рецептом) [10]. Для лікування кашлю використовують кілька груп препаратів, і їх вибір залежить від багатьох факторів, насамперед від характеру симптомів (сухий/вологий кашель) та віку пацієнта. При сухому кашлі, який супроводжує алергію, наприклад, застосовують препарати з леводропропазином для усунення бронхоспазму, викликаного гістаміном (випускаються у вигляді сиропів) [11].
Домашні засоби від алергічного кашлю
Домашні засоби можна використовувати для полегшення кашлю, але вони не замінюють фармакологічне лікування. До таких методів належать, наприклад, сольові інгаляції для зняття подразнення гортані, а також використання ефірних олій та вживання меду [11].
Aleksandra Lipiec
________________
Переклад: Соломія Пукаляк