Що таке екзема?
Екземою називають цілу групу запальних захворювань шкіри. Вони викликають свербіж (найпоширеніший симптом) і сухість шкіри, а також призводять до висипань, пухирів, лущення та шкірних інфекцій [1].
Екзему діагностують у немовлят – у перші місяці або навіть тижні життя [1,3]. На неї страждає до 30% дітей [3]. Однак екзема може виникнути не тільки в дитячому віці, а й у підлітковому або дорослому. У дорослих спостерігається два періоди загострення захворювання – у 20 років і після 50 років [1].
Екзема варіює від легкого до важкого перебігу [1]. Іноді її плутають з іншими шкірними захворюваннями, такими як псоріаз. У фазі “загострення” пацієнти відчувають один або кілька наслідків тривалого свербежу [1]. При важкій формі екземи “загострення” може тривати кілька днів або навіть тижнів [1], і може потребувати лікування в лікарні.
Люди з важкою формою екземи мають особливий ризик харчової алергії та астми [1].
Початок захворювання та причини
Екзема може бути викликана низкою факторів, деякі з яких включають алергени, неправильний догляд за шкірою або тривалий контакт з вологою [6].
Для деяких форм захворювання також вказується на роль генів. Атопічна екзема була визначена як IgE-залежне захворювання з генетичною основою [4]. Цей тип екземи може виникати внаслідок мутації гена, що відповідає за утворення філагрину. Філагрин – це білок, який допомагає підтримувати здоровий захисний бар’єр верхнього шару шкіри. При його дефіциті шкіра втрачає вологу, стає сухою і тому вразливою до проникнення бактерій, вірусів та інших мікроорганізмів [1].
Види екземи. Екзема та атопічний дерматит
Атопічний дерматит (АД) та екзема – це не одне і те ж, хоча ці назви дуже часто використовуються як взаємозамінні, в тому числі в медичній літературі. АД є різновидом екземи – її атопічним підтипом. Отже, не всякий АД – це екзема, але не всяка екзема означає АД.
Існує багато видів неатопічної екземи. За оцінками, 10-45% дерматитів є неатопічними (частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків) [4]. Атопічна та неатопічна екзема відрізняються за рівнем загального імуноглобуліну Е (IgE) в сироватці крові, реакцією на алергени в шкірних тестах на місці надання медичної допомоги та виявленням специфічних IgE-антитіл [4]. Характерними ознаками атопічного підтипу є більш тяжкий перебіг та пошкодження епідермального бар’єру [4].
Поділ, представлений Американською академією дерматології, розрізняє сім типів екземи [1,2].
Атопічний дерматит
Атопічний дерматит (АД) – найпоширеніший тип екземи, що уражає приблизно 4,4% дорослих і 18,6% дітей та підлітків у Європі [1,5]. При цьому 20% всіх випадків становлять середньотяжкі або тяжкі форми [5]. Щорічні витрати, які генерує АД в європейських країнах, становлять близько 30 мільярдів євро [5].
АД – це хронічне захворювання, симптоми якого можуть періодично з’являтися і зникати протягом життя. Зазвичай хвороба починається в перші шість місяців життя дитини. Іноді перебіг перетинається з іншими типами екземи [1]. У формуванні АД підкреслена роль філагрину [1].
Захворювання може суттєво впливати на фізичну, емоційну та соціальну якість життя. Особливо виснажливим є замкнене коло свербежу та розчухування, що спричиняє труднощі зі сном [5]. Під час АД висипання можуть виникати по всьому тілу. При розчухуванні шкіра сочиться і кровоточить, потім висихає і знебарвлюється. Повторні розчухування можуть призвести до потовщення та затвердіння шкіри. Цей процес називається ліхенізацією [1].
Контактний дерматит
Другий тип екземи, контактний дерматит (КД), виникає при контакті шкіри з подразником (наприклад, розчинником, відбілювачем, нікельвмісними прикрасами) або сенсибілізуючою речовиною [1]. Реакції на подразники зустрічаються набагато частіше, ніж алергічні реакції (80% випадків). На відміну від АД, КД не має генетичної основи і не пов’язаний з іншими алергічними захворюваннями, такими як сінна лихоманка або астма [1]. Він викликає шкірні проблеми, такі як свербіж, печіння, біль і лущення, а також утворення струпів, пухирів або інших запальних уражень [1].
Алергічний контактний дерматит – це алергічна реакція уповільненої дії, що проявляється висипом, який з’являється через день-два після контакту з алергеном [1]. Діагностується за допомогою патч-методу. З іншого боку, контактний дерматит з’являється протягом декількох хвилин після контакту з подразником. Він не пов’язаний з алергією, часто зустрічається у людей, які щодня працюють з хімічними речовинами. На нього страждають, зокрема, механіки, перукарі та медичні працівники [1].
Себорейний дерматит
Себорейний дерматит (псоріаз) – поширена форма екземи, яка зазвичай уражає шкіру голови. Але симптоми можуть проявлятися і на інших ділянках тіла. Вони виникають там, де є багато сальних залоз, наприклад, на носі, верхній частині спини, пахвових западинах і в паху [1]. Псоріаз зазвичай викликає лупу, висип, жирні, лускаті плями та свербіж [1]. Найбільш поширений у немовлят і підлітків у період статевого дозрівання (чоловічої статі) [7]. Різновидом псоріазу є кістозні акне [1]. Другий пік захворюваності припадає на вік старше 50 років [7].
За оцінками, на псоріаз хворіють 3% людей [7]. Однак деякі дослідження свідчать про те, що до 10 зі 100 людей можуть мати себорейний дерматит протягом життя [1].
Запальна реакція на надлишок дріжджів Malassezia, які живуть на поверхні шкіри, зазвичай сприяє розвитку захворювання [1]. Тригерами є сильний стрес та агресивні миючі засоби [1]. Хороша новина полягає в тому, що іноді СД може минати спонтанно або за умови належного догляду за шкірою (наприклад, цинкового шампуню) [1]. Однак він має тенденцію до рецидивів, а також пов’язаний з підвищеним ризиком розвитку раку шкіри [1].
Трихостріатична екзема
Пітниця – це тип екземи, який полягає в утворенні невеликих пухирців на долонях, підошвах і краях пальців рук і ніг [1]. Причина виникнення цього типу екземи невідома. Однак було відмічено, що його найчастіше діагностують у людей, які страждають на іншу форму екземи [1]. Вона, як правило, є сімейною і, отже, може мати генетичну основу. Особливо вражає дорослих у віці від 20 до 40 років. Провокуючими факторами є стрес, погода (вологість і висока температура повітря) та контакт з миючими засобами або металами, такими як нікель [1]. Пітова екзема пов’язана з сезонною алергією.
Цей тип екземи зазвичай починається з висипу болючих, глибоко розташованих пухирів або сверблячої та пекучої шкіри, яка стає червоною та лускатою. На сухій шкірі можуть з’явитися болючі тріщини [1].
Хронічний простий лишай
Хронічний простий лишай (нейродерміт, червоний плескатий лишай) – це різновид екземи, на яку страждає 12% населення. При цьому запальному захворюванні – на відміну від АД – зона ураження обмежується однією або двома ділянками шкіри [1]. Найчастіше уражаються стопи, щиколотки, кисті, зап’ястя, лікті, плечі, шия або волосиста частина голови. Іноді ураження також охоплює геніталії або анальну ділянку [1].
Лишай надзвичайно свербить. Він викликає мимовільне розчухування, що сприяє утворенню кровоточивих ран, струпів і рубців. Сверблячі ділянки на шкірі висихають і потовщуються – відбувається ліхенізація. Утворюються чітко відмежовані ділянки шкіри, які набувають червоного, коричневого або сірого кольору [1].
Цей тип екземи найчастіше зустрічається у дорослих у віці від 30 до 50 років [1]. У дітей діагностується рідко. Її може спровокувати носіння занадто тісного одягу (особливо вовняного або з пластику), укус комахи, сухість шкіри або пошкодження нервових закінчень [1].
Пінна екзема
Пінна екзема – це екзема, що характеризується розсіяними, круглими, часто сверблячими та пекучими, а іноді й мокнучими висипаннями [1]. Характерним для пінної екземи є те, що ураження мають форму монет на руках, ногах, тулубі та/або кистях. Шкіра навколо них має ознаки запалення.
Така екзема може виникнути у людей будь-якого віку, і частіше діагностується у чоловіків, ніж у жінок [1]. Іноді вона пов’язана з іншими типами екземи. При правильному лікуванні вона має шанс повністю зникнути [1]. Однак, як і ураження, пов’язані з АД, вона часто буває суперінфікована золотистим стафілококом (стафілококом).
Екзема стоп зазвичай пов’язана з поганим кровотоком у нижніх частинах тіла та застійним дерматитом [1].
Застійний дерматит
Застійний дерматит, або застійна екзема, венозна екзема або гравітаційний дерматит, виникає при венозній недостатності [1]. Цей тип екземи найчастіше уражає людей з поганим кровообігом в ногах, особливо після 50 років. Інші фактори ризику включають варикозне розширення вен, ожиріння, низьку фізичну активність, високий кров’яний тиск, тромби, ниркову або серцеву недостатність [1]. Застійний дерматит може проявлятися на стопах або гомілках – з одного або обох боків [1]. Його симптоми включають:
- набряк щиколоток або над щиколотками
- зміна кольору шкіри (оранжево-коричневий, фіолетовий, сірий або попелястий)
- блиск шкіри
- відчуття важкості або болю в ногах після тривалого сидіння або стояння,
- потовщення та ущільнення шкіри [1].
Як лікувати екзему?
Шлях лікування залежить від типу екземи, тому правильно проведена діагностика має вирішальне значення для планування ефективного лікування. Діагностика ґрунтується на детальному зборі анамнезу, в тому числі і алергічного [6].
Зазвичай екзему лікують симптоматично за допомогою місцевих глюкокортикостероїдів, наприклад, у вигляді кремів. Якщо висип поширений, дерматолог може порекомендувати короткострокову пероральну або ін’єкційну терапію [1]. Альтернативні варіанти лікування включають інгібітори кальциневрину та, у випадку алергічного фону, антигістамінні препарати. Фототерапія та оклюзійні методи лікування, такі як медикаментозні пластирі, також застосовуються при деяких формах захворювання [1].
Якщо ураження суперінфіковані, слід також застосовувати відповідну антимікробну терапію, наприклад, антибіотик або протигрибковий препарат. Для довготривалого та профілактичного лікування дуже важливим є використання засобів для догляду за шкірою, захисту та зволоження, наприклад, пом’якшувальних засобів з керамідами. Вони допомагають зміцнити або відновити шкірний бар’єр [1,6].
Іноді необхідне паралельне лікування тривожних розладів та інших емоційних проблем, що сприяють циклу свербіння та розчухування [1].
Aleksandra Lipiec
_____________
Переклад: Соломія Пукаляк
