Strefa Alergii | основи алергії

Алергічна астма – між алергією та астмою

/ 5.

Data publikacji: 2024-02-20
Читається за 4 хвилини
Алергічна астма найчастіше розвивається у людей, які мають алергію на інгаляційні алергени. В основному вона уражає дітей та молодих людей. І захворюваність на неї щоразу зростає. Який вплив має алергія на розвиток цього захворювання? Пояснюємо.

Алергічна астма, найпоширеніша…

Астма – це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке зазвичай, у понад 60% випадків, має алергічне походження. Причиною її виникнення є сенсибілізація до інгаляційних алергенів [1]. Поділ на алергічну та неалергічну астму базується на етіологічному критерії, тобто пов’язаний з причиною захворювання. У той же час існують й інші класифікації, засновані на демографічних, патофізіологічних, патогенетичних або клінічних ознаках [9].

Kobieta z inhalatorem

Дослідження ECAP (Епідеміологія алергічних захворювань у Польщі) визначило основні алергени, до яких чутливі люди з алергічною астмою. Це:

  • алергени кліщів домашнього пилу (Dermatophagoides farinae, Dermatophagoides pteronyssinus),
  • алергени котів [1].

Контакт з алергенами протягом 10-20 хвилин призводить до гострого бронхоспазму – запускається рання астматична реакція. Через 6-12 годин відбувається подальше скорочення і запускається пізня астматична реакція. Саме пізня реакція займає центральне місце в механізмі розвитку астми [3].

Основними симптомами цього захворювання є:

  • свистяче дихання,
  • задишка,
  • відчуття стиснення в грудях,
  • кашель (зазвичай сухий, без виділення мокротиння) [9].

Duszność u kobiety z astmą alergiczną

Алергічний риніт (АР) вважається фактором, який найсильніше асоціюється з ризиком розвитку алергічної астми, збільшуючи ймовірність розвитку астми до дев’яти разів [1]. Другим алергічним захворюванням, яке часто співіснує з астмою, є атопічний дерматит (АД) [2]. Спільною основою цих станів є атопія – вроджена, спадкова особливість організму, яка робить його схильним до алергічних захворювань [4].

Серед усіх алергічних захворювань астма є найпоширенішою причиною відсутності на роботі та госпіталізації, а також інвалідності та смерті [1].

Від алергії до астми – алергічний марш

Зв’язок між астмою та алергією частіше зустрічається у дітей, ніж у дорослих, а алергічна астма зазвичай починається в дитинстві [2]. Це результат загальновизнаного механізму, який називається алергічним маршем – трансформація одного атопічного захворювання в інше [4].

Як це відбувається? У дітей спочатку розвивається харчова алергія, а потім з’являються симптоми атопічного дерматиту. У дорослому віці АД прогресує до алергічного риніту і, зрештою, до алергічної астми [4,5]. Це не правило, але це найпоширеніший перебіг алергічного маршу, який починається у 74% дітей з симптомами алергічного захворювання [5].

Dziecko z astmą alergiczną w czasie inhalacji leku

Шкірні та харчові прояви найбільш виражені в перші 2 роки життя. До дошкільного віку ці симптоми слабшають, натомість спостерігається розвиток сенсибілізації до алергенів навколишнього середовища (в приміщенні та на вулиці). Також можуть з’явитися перші симптоми астми [5]. Алергічна астма дуже рідко проявляється у першому році життя [2]. Однак, якщо вона розвивається, її характер є постійним [2].

Як лікується алергічна астма?

Основу лікування астми складають інгаляційні кортикостероїди (наприклад, будесонід), які мають протизапальну дію. Ці препарати застосовують у найнижчих можливих дозах для контролю перебігу захворювання [6]. Глюкокортикостероїди покращують функцію легень та якість життя, зменшуючи при цьому частоту та тяжкість загострень астми [6].

ß2-міметики короткої дії (SABA, наприклад, сальбутамол) та бронходилататори тривалої дії (LABA, наприклад, формотерол) є ще однією групою препаратів, що застосовуються за цим терапевтичним показанням [9]. Комбінація будесоніду та формотеролу в одному інгаляторі є стандартним лікуванням, рекомендованим Всесвітньою організацією охорони здоров’я [7].

Lekarz trzyma w rękach inhalatory

Біологічна терапія набуває все більшого значення в лікуванні астми і відшкодовується в Польщі для пацієнтів з важкою формою астми [6]. До програми препаратів входить, наприклад, омалізумаб, який знижує рівень антитіл IgE, що відповідають за реакції після контакту з алергенами [6].

При алергічній астмі також слід пам’ятати про імунотерапію, тобто десенсибілізацію. Це єдине причинно-наслідкове лікування алергії. Хоча вакцини проти алергенів не усувають ураження бронхів, їх рекомендують людям з алергічною астмою, оскільки вони зменшують:

  • тяжкість симптомів,
  • кількість ліків (і доз), необхідних для контролю астми,
  • ступінь гіперреактивності бронхів [8].

Aleksandra Lipiec

_____________

Переклад: Соломія Пукаляк

[1] Komorowski J., Epidemiologia astmy w Polsce w oparciu o wyniki badania ECAP. Praca na stopień doktora nauk medycznych (2012). Online: http://www.ecap.pl/doktorat.pdf

[2] Akar-Ghibril N., Casale T., Custovic A., Phipatanakul W., Allergic Endotypes and Phenotypes of Asthma (2020). The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice, 8(2), 429–440. Online: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32037107/

[3] Dobek R., Małolepszy J., Patogeneza astmy (2001). Medycyna Praktyczna. Online: https://www.mp.pl/artykuly/8862,patogeneza-astmy

[4] Sanak M., Jaką rolę w rozwoju astmy odgrywa alergia, skoro astma rozwija się także u osób bez alergii? (2008). Medycyna Praktyczna. Online: https://www.mp.pl/pacjent/astma/lista/74886,jaka-role-w-rozwoju-astmy-odgrywa-alergia-skoro-astma-rozwija-sie-takze-u-osob-bez-alergii

[5] Duczmal E., Bręborowicz A., Duczmal T., Marsz alergiczny w okresie dzieciństwa (2010). Postępy Dermatologii i Alergologii, XXVII, 4, 231–237. Online: https://www.termedia.pl/Journal/-7/pdf-15259-10?filename=Marsz%20alergiczny.pdf

[6] Likońska A., Kowalski M.L., Chałubiński M., Zmiany w zaleceniach Światowej Inicjatywy na Rzecz Zwalczania Astmy (GINA) 2019 – ważne modyfikacje sposobu leczenia (2019). Alergia Astma Immunologia, 24(3), 112–118. Online: https://alergia-astma-immunologia.pl/2019_24_3/AAI_03_2019_1362_likonska.pdf

[7] Kupczyk M., Komentarz. W: Mejza F.: Rozpoznanie i leczenie astmy u dorosłych. Podsumowanie aktualizacji wytycznych Global Initiative for Asthma (GINA) 2023 (2023). Medycyna Praktyczna, 7–8, 62–63. Online: https://www.mp.pl/pulmonologia/artykuly-wytyczne/astma/333536,komentarz-do-podsumowania-aktualizacji-wytycznych-gina-2023-dotyczacych-rozpoznania-i-leczenia-astmy-u-doroslych

[8] Rogala B., Czy astmę można leczyć szczepionkami alergenowymi? (2012). Medycyna Praktyczna. Online: https://www.mp.pl/pacjent/alergie/chorobyalergiczne/wartowiedziec/57610,czy-astme-mozna-leczyc-szczepionkami-alergenowymi

[9] Bręborowicz A., Lis G., Niżankowska-Mogilnicka E., Bochenek G., Gajewski P., Mejza F., Astma. Medycyna Praktyczna. Online: https://www.mp.pl/podrecznik/pediatria/chapter/B42.167.27