Strefa Alergii | основи алергії
β-лактоглобулін, або молоко під контролем

/ 5.

Читається за 3 хвилини
Завдяки сучасним науковим знанням ми можемо визначити, на які саме білки коров'ячого молока ми маємо алергію. Одним із них є β-лактоглобулін (Bos d 5). Що ми знаємо про це? Чи алергія на цю молекулу змушує нас дотримуватися елімінаційної дієти?

Молоко всюди

Більшість із нас не можуть уявити собі і дня без молока.  З кашею, кавою, морозивом чи тістечком.  Часто ми навіть не підозрюємо, скільки звичайних продуктів містить молоко.  Коли ви купуєте піцу в ресторані, то запитуєте, чи є в складі молоко?  Люди, які мають алергію на компоненти молока, повинні приділяти особливу увагу цьому питанню. Коров’яче молоко, крім води, жиру, вуглеводів і мінералів, також містить близько 30 білків, які можуть стати причиною алергії [1].

β-лактоглобулін – що це таке?

β-лактоглобулін – один із компонентів молока, який разом із α-лактальбуміном становить близько 75% сироваткового білка.  Він відіграє дуже важливу роль у харчуванні людини.  Це джерело амінокислот, включаючи незамінні амінокислоти, які людський організм не може виробляти самостійно, але є необхідні для правильного функціонування та розвитку організму.

β-лактоглобулін має багато біологічних властивостей.  Він пов’язує ретинол (необхідний для зору) та вітамін D, підвищуючи їхню концентрацію в організмі, регулює рівень “хорошого” та “поганого” холестерину, сприяє виведенню токсичного хлориду ртуті.  Ця молекула також має доведену антиоксидантну та протиракову активність [2].

Цікаво, що цей алерген, на відміну від α-лактальбуміну, природним чином не зустрічається в жіночому молоці, але присутній у грудному молоці, якщо мати споживає коров’яче молоко.  Крім того, β-лактоглобулін є компонентом модифікованого молока, який використовується для годування дітей [1,3].

З усіх сироваткових білків β-лактоглобулін, як білок, що не зустрічається в природі в жіночому молоці, є найчастішим алергеном [3].  Проте, на відміну від казеїну, ризик анафілаксії після його вживання нижчий  [4].  Сенсибілізація може бути пов’язана з посиленням симптомів після вживання свіжого молока та необроблених молочних продуктів [4].

β-Лактоглобулін є одним із термочутливих білків, але його імуногенність (можливість реакції сенсибілізації) залежить від температури та часу термічної обробки.  У той час як казеїн залишається дуже активним навіть після 60 хвилин кип’ятіння молока, β-лактоглобулін стає невиявленим у молоці лише після 15-20 хвилин кип’ятіння [1, 4].  Це дозволяє деяким людям з алергією на Bos d5 вживати молоко після відповідної термічної обробки. Крім того, сироваткові білки видаляються під час виробництва сирів. Тому відмова від молочних продуктів у разі алергії тільки на Bos d 5 не завжди є єдиним варіантом. Часто усвідомлений підхід до молочних продуктів дозволяє насолоджуватися ними, незважаючи на підвищену чутливість до β-лактоглобуліну.  Однак не забувайте про необхідність проконсультуватися з лікарем, перш ніж міняти свій раціон.

Алергія на молоко – велика проблема

Дані показують, що серед алергіків на молоко алергія на β-лактоглобулін зустрічається від 13 до 76% пацієнтів [5].  Така велика розбіжність найчастіше пов’язана з неточною діагностикою.  Екстракти алергенів, що використовуються у прік-тестах, зазвичай містять усі основні алергени молока.  В результаті позитивний шкірний тест часто означає, що молоко має бути виключено з раціону алергіка, оскільки невідомо, до якого алергену виникла підвищена чутливість.  Тільки за допомогою ретельної молекулярної діагностики можна визначити, які алергії молока викликають алергію.

У разі алергії Bos d 5, цілком імовірно, що немає потреби відмовлятися від усіх молочних продуктів, що дає надію на менш обмежувальну дієту.

Rafał Śliwa

[1] N. Ukleja-Sokołowska, Z. Bartuzi, Epidemiologia i naturalny przebieg alergii na białka mleka krowiego, Alergia Astma Immunologia, 2015, 20 (1): 05-11
[2] J. Król. A. Litwińczuk, A. Zarajczyk, Z. Litwińczuk, Alfa-laktoalbumina i beta-laktoglobulina jako związki biologicznie czynne frakcji białkowej mleka, Medycyna Wet, 2008, 64 (12), 1375
[3] https://www.mp.pl/pytania/pediatria/chapter/B25.QA.2.3.18. (dostęp 19.07.2021)
[4] K. Buczyłko, Molekuły alergenowe, Mleko krowy, wydawnictwo Alergologiczne „Zdrowie”, 2019
[5] A. Fiocchi, J. Brozek, H. Schünemann, SL. Bahna, A. von Berg, K. Beyer, M. Bozzola, J. Bradsher, E. Compalati, M. Ebisawa, MA. Guzman, H. Li, RG. Heine, P. Keith, G. Lack, M. Landi, A. Martelli, F. Rancé, H. Sampson, A. Stein, L. Terracciano, S. Vieths, World Allergy Organization (WAO) Diagnosis and Rationale for Action against Cow’s Milk Allergy (DRACMA) Guidelines. World Allergy Organ J. 2010, 3(4):57-161