Дубова шовкопряда
Гусениць дубової шовкопряди, яка є видом нічного метелика, можна зустріти в дубових лісах більшості європейських країн. До того, як вона дісталася Польщі, про її масове поширення повідомляли, зокрема, у Франції, Австрії та Німеччині [2]. Зростанню чисельності цього виду сприяє потепління клімату.
Дубова шовкопряда живиться вночі. Гусениці великими групами, що налічують навіть 100 тис. особин, переміщуються по стовбурах характерним способом, щоб дістатися до листя [3].
При цьому личинки похідної гусениці на 3-6 стадії розвитку вкриті характерними волосками (щетинками). Вони містять понад 170 різних речовин, зокрема:
- білки та ферменти, які можуть бути відповідальними за запальні й алергічні реакції;
- тауметопоеїн – токсин, небезпечний як для людей, так і для тварин [1,5].
Тауметопоеїн викликає лепідоптеризм, тобто різновид контактного дерматиту, який проявляється болісною шкірною реакцією, що супроводжується свербіжем [2]. Здатність викликати такий тип реакцій мають лише 12 із понад 165 тисяч видів личинок метеликів [3].
Групи ризику: фермери, садівники та діти
Контакт із дубовим шовкопрядом зазвичай є випадковим і трапляється рідко. Проблема виникає в літні місяці, коли гусінь розмножується та збільшує свою чисельність, а люди проводять багато часу серед зелені. Особливо схильні до таких зустрічей фермери та садівники, які працюють, а також люди, які відпочивають у парках чи на територіях із густою рослинністю. Окрему групу ризику становлять діти, які, охоче беруть гусениць до рук [2].
На жаль, уникнення прямого контакту не завжди достатньо, щоб уберегтися від неприємних наслідків присутності дубової шовкопряди в найближчому оточенні. Волоски, якими вкрита гусінь, легко відпадають і можуть переноситися вітром. Таким чином вони потрапляють на поверхню шкіри, в очі або дихальні шляхи. Щетинки є елементом природної системи захисту, яка має оберігати гусінь від хижаків. На одній особині може знаходитися від 600 тисяч до навіть 1 мільйона волосків [4,5]. Вони достатньо гострі, щоб спричинити механічні ушкодження та проникати через шкіру й слизові оболонки [5].
Тривожні симптоми
Симптоми, спричинені речовинами, що містяться в щетинках гусені, можуть з’явитися лише через 6–8 годин після контакту. Це насамперед:
- локальний свербіж;
- почервоніння шкіри;
- висип;
- кашель і проблеми з диханням;
- кон’юнктивіт;
- проблеми з ковтанням [3,5].
Зафіксовано навіть випадки анафілактичних реакцій [5].
Проведені до цього часу дослідження показали, що алергічні властивості мають:
- тауметопоеїн;
- білки Tha p 1 і Tha p 2, визнані Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародним союзом імунологічних товариств (IUIS) основними алергенами гусені [5].
Однак науковці припускають, що перелік алергенів дубової шовкопряди може бути значно довшим [5].
Що робити після контакту з цією комахою?
- Негайно зніміть одяг, на якому можуть знаходитися жалючі волоски. Перед повторним використанням виперіть його при температурі щонайменше 60°C.
- Якщо волоски безпосередньо знаходяться на шкірі, видаліть їх за допомогою клейкої стрічки. Прикладайте стрічку клейкою стороною до подразнених ділянок і відривайте рішучим рухом. Повторюйте цю дію, щоразу використовуючи новий, чистий шматок стрічки.
- Подразнені ділянки шкіри рясно промивайте теплою водою. Уникайте тертя та розчісування.
- Якщо волоски гусені потрапили в очі або спричинили сильну алергічну реакцію, негайно зверніться до лікаря! [3].
__________________
Переклад: Соломія Пукаляк
