Алергія під лупою ШІ. Чи замінить штучний інтелект лікаря?

Ще десять років тому слово «алгоритм» асоціювалося з чимось абстрактним — сферою математиків та інформатиків. Сьогодні важко знайти галузь життя, у якій він не мав би свого впливу. Щодня ми користуємося системами, що навчаються наших поведінкових звичок — від інтернет-пошуків через застосунки на гаджетах до голосових асистентів. Це стосується й охорони здоров’я.

Більшість пацієнтів, перш ніж потрапити до кабінету лікаря, шукають інформацію у пошуковиках або звертаються безпосередньо до чатбота. Достатньо ввести «чи це алергія?» або запитати про симптоми — і штучний інтелект (ШІ) одразу починає діяти. Він аналізує мільйони подібних запитів і намагається передбачити, що саме ми шукаємо, щоб згодом надати довгу, послідовну й таку, що звучить переконливо, відповідь. Для пересічної людини це схоже на розмову з компетентним фахівцем. Але чи справді так?

Саме тут і починається проблема — межа між освітою та діагностикою починає розмиватися.

• У американських дослідженнях 2024 року аж 17% дорослих зізналися, що принаймні раз на місяць користуються чатботами на основі штучного інтелекту, щоб отримати інформацію про здоров’я.
• Водночас 75% людей, які шукають знання про здоров’я онлайн, вважали, що відповіді, згенеровані ШІ, часто або іноді надають їм потрібну інформацію, але лише 12% обговорювали її згодом із лікарем.

Так ШІ непомітно став частиною процесу лікування — часто такого, що починається ще до входу до лікарського кабінету [1–3].

Штучний інтелект у медицині вже давно не візія майбутнього — це буденність.

ШІ чудово справляється з:

– аналізом медичних даних, радіологічних зображень, результатів шкірних чи молекулярних тестів,

– моніторингом ризику загострень,

– попередньою оцінкою ефективності імунотерапії.

Але всі ці дані потребують належної інтерпретації, яку слід співвіднести з конкретним пацієнтом. У контексті алергології, де симптоми часто є неспецифічними та випливають зі складних імунологічних механізмів, встановлення діагнозу потребує досвіду, урахування контексту та інтерпретації багатьох змінних (від запилення дерев до прийому їжі перед чи після тренування, а інколи навіть кольору одягу).

Тому до застосунків зі штучним інтелектом варто ставитися з обмеженою довірою, адже не завжди відомо, чи були вони належно задокументовані, як саме аналізують дані, а головне — вони не знають повного клінічного контексту пацієнта і не можуть замінити візит до лікаря.

На практиці штучний інтелект має розвантажувати лікаря від рутинних завдань, звільняти його від адміністративних обов’язків і давати більше часу для контакту з пацієнтом, а пацієнтові допомагати краще зрозуміти хворобу [3–7].

Коли ми говоримо про big data, маємо на увазі величезні масиви інформації — мільйони окремих даних про алергії, погоду, запилення рослин, результати досліджень, спосіб життя, фізичну активність і навіть якість сну. Штучний інтелект здатен об’єднувати ці дані й знаходити закономірності, які людина не змогла б помітити. Крім того, він аналізує дані з наших мобільних застосунків, смартфонів, смартгодинників, екологічних датчиків та електронних інгаляторів.

З усіх цих джерел формується образ пацієнта — динамічний, змінний, персональний. Завдяки цьому ми можемо перейти від «статистичної» медицини до персоналізованої, що для пацієнта означає конкретні переваги:

• точніше розпізнавання алергенів, краще прогнозування ефективності імунотерапії,
  • індивідуальні плани лікування, що враховують середовище, сезонність симптомів, спосіб життя та ритм дня пацієнта,
  • освіту, краще розуміння хвороби, поліпшення якості життя,
  • менше інтервенційних візитів і раптових загострень, а також раннє попередження про них — лікування стає більш передбачуваним.

Чим більше таких даних вдасться зібрати (звісно, анонімно й безпечно), тим краще ШІ «розуміє» алергію і здатен запропонувати ефективніші, персоналізовані рішення. Це і є початок справжньої медицини, адаптованої до людини, а не до статистики [4,5,7–9].

Пацієнти дедалі частіше зустрічаються зі штучним інтелектом у контексті здоров’я ще до відвідування лікаря — просто дістаючи смартфон [6,7,9]. Сьогодні медичні застосунки — це справжній феномен. Одні рахують кроки, інші відстежують сон, а все більше — контролюють стан здоров’я.

В алергології з’являється нове покоління застосунків, які можуть не лише збирати дані, але й аналізувати їх та реагувати.

• Apsik! — безкоштовний застосунок, що показує актуальні концентрації пилку, рівень смогу та погоду. Полегшує планування дня і дозволяє передбачити ситуації, коли симптоми можуть посилитися. Особливо корисний для людей із сезонною алергією — достатньо поглянути на карту, щоб зрозуміти, що сьогодні краще утриматися від пробіжки в парку [10].
  • MASK-air® — міжнародний проєкт, у якому пацієнт щоденно оцінює симптоми, що проявляються з боку носа, очей і нижніх дихальних шляхів (задишка, хрипи), що допомагає лікарю оцінити контроль над хворобою і ефективність лікування. Дослідження показують, що користувачі MASK-air краще контролюють перебіг хвороби й рідше мають загострення [11].
  • Symptomate — інтелектуальний «симптом-чекер», який після введення симптомів підказує, чи потрібно записатися до лікаря. Не ставить діагноз, але допомагає вирішити, чи симптоми легкі, чи потребують більш термінової консультації [12].
  • StethoMe® — електронний стетоскоп, з’єднаний із застосунком через Bluetooth, який за допомогою ШІ аналізує дихальні шуми й може передати результат лікарю. Корисний для людей з алергічною астмою, адже дозволяє стежити за диханням між візитами до медичного закладу [13].

Такі застосунки працюють як особистий асистент пацієнта — нагадують про ліки, показують, як погода впливає на самопочуття, і допомагають зібрати дані, необхідні лікарю. Вони дають відчуття більшого контролю над хворобою та допомагають краще її зрозуміти.

Те, що застосунок є корисним, не означає, що він безпомилковий. Варто зберігати пильність:

1. 1. Застосунок не замінить візиту до спеціаліста. Навіть найкращий алгоритм не врахує всіх чинників — наприклад, інфекції, стресу чи взаємодії ліків.
   Не змінюй лікування самостійно. Якщо симптоми покращилися, не припиняй прийом ліків без консультації з лікарем лише тому, що застосунок показує «хороший день». У разі алергії полегшення може бути тимчасовим.
   3. Не ігноруй тривожних симптомів. Задишка, хрипи, біль у грудній клітці, симптоми анафілаксії — це завжди привід для термінового звернення до лікаря, незалежно від того, що «каже» застосунок.
   4. Не переоцінюй точність ШІ. Результат із точністю до однієї десяткової зовсім не гарантує клінічної точності — це лише математична модель реальності.
   5. Використовуй технологію як підтримку, а не як провідника. Застосунок має допомогти підготуватися до консультації, а не замінити її.

Штучний інтелект в алергології — це не далеке майбутнє, а сьогодення. ШІ та мобільні застосунки є цінним доповненням до традиційної медичної опіки. Вони дозволяють активніше брати участь у терапії, краще розуміти перебіг хвороби та ефективніше взаємодіяти з лікарем.

ШІ не замінить лікаря, але змінить спосіб співпраці між лікарем і пацієнтом. Він дасть змогу персоналізувати лікування, покращить комунікацію та дасть пацієнтам інструменти для кращого контролю симптомів. Проте в центрі терапевтичного процесу все одно залишиться стосунок «людина–людина».

Бо жоден штучний інтелект — навіть найдосконаліший — не здатен сказати:

Розумію, що ви хвилюєтеся. Ми впораємося з цим разом.

Dr Marcelina Koćwin

____________________

Переклад: Соломія Пукаляк