Протизапальна дієта. Мода чи реальна підтримка?

Її метою є зменшення хронічного запалення шляхом вибору відповідних продуктів харчування. На практиці це означає вживання продуктів, що містять інгредієнти з антиоксидантними та протизапальними властивостями:

• поліфеноли,
• флавоноїди,
• каротиноїди,
• омега-3 жирні кислоти.

Вона передбачає одночасне обмеження продуктів, що посилюють запальні процеси, які містять:

• ізомери транс-жирних кислот,
• надлишок насичених жирних кислот,
• прості цукри,
• надлишок солі,
• алкоголь [1,2,3].

Існує багато моделей цієї дієти, рекомендованих для профілактики та лікування захворювань, що супроводжуються запаленням. До них належать, зокрема, середземноморська дієта, DASH, MIND, ZONE, скандинавська, а також традиційні азіатські моделі, такі як китайська (Jiangnan) або японська (Washoku) дієти. Окремі варіанти протизапальної дієти відрізняються деталями, але мають схожі принципи.

Що спільного з цим має алергія? Досить багато, адже вона також є захворюванням запального характеру. Це надмірна і неправильна реакція імунної системи на фактори, які самі по собі не становлять загрози, такі як пилок рослин, пил або харчові білки. Контакт з алергеном запускає імунну відповідь. Тоді відбувається активація клітин імунної системи, таких як мастоцити або базофіли, і вивільнення ними медіаторів запалення, зокрема гістаміну, лейкотрієнів і прозапальних цитокінів. Саме ці процеси відповідають за типові симптоми алергії, зокрема нежить, кашель, висип, задишку або розлади травлення [1,4].

Якщо запалення триває довгий час, його наслідки можуть бути набагато серйознішими – послаблювати захисний бар’єр шкіри та кишечника, що збільшує їх проникність. Як наслідок, зростає схильність до подразнень, інфекцій та проникнення алергенів у кровотік, що посилює алергічні реакції. Також відбувається порушення балансу кишкової мікробіоми та погіршення імунної відповіді.

Це означає, що імунна система працює нерівномірно – з одного боку, вона надто сильно реагує на алергени, викликаючи запалення та симптоми алергії, а з іншого – слабше захищає організм від інфекцій.

Більше того, тривале запалення сприяє розвитку інших захворювань, не пов‘язаних безпосередньо з алергією, таких як інсулінорезистентність, цукровий діабет 2 типу, серцево-судинні захворювання або метаболічні порушення [1,4].

Наразі немає достатніх і однозначних наукових доказів, які підтверджують позитивний вплив протизапальної дієти на перебіг алергії.

Однак деякі з доступних досліджень вказують, що впровадження її принципів може допомогти організму в боротьбі із запаленням, а отже, модулювати імунітет і полегшувати алергічні симптоми. Варто підкреслити, що модель протизапальної дієти вважається корисною для всього населення, а середземноморська дієта вже багато років вважається найздоровішою у світі [1,4,5].

Які переваги може принести ця дієта людям, що страждають на алергію?

1. Зменшення запалення в організмі завдяки великій кількості:

• фруктів і овочів, багатих на поліфеноли, флавоноїди, каротиноїди, вітаміни (A, C, E),
• жирної риби (наприклад, лосося, макрелі, сардин), рослинних олій, горіхів і насіння, що містять ненасичені жирні кислоти, особливо омега-3, вітамін Е та поліфеноли.

Вміщені в них компоненти пригнічують вироблення медіаторів запалення і можуть полегшувати алергічні реакції, особливо харчові [1,4,5].

Важливо також обмежити вживання продуктів, що мають прозапальну дію, таких як прості цукри, трансжири, надлишок солі та алкоголю. Завдяки цьому зменшується інтенсивність запалення, а в результаті алергічні симптоми можуть полегшитися. Результатом є також поліпшення загального самопочуття [1,2,4].

2. Підтримка мікробіому, зміцнення кишкової бар’єру та обмеження проникнення алергенів у кровотік.

Це відбувається завдяки цільнозерновим продуктам та насінню бобових культур, які містять велику кількість клітковини, а також ферментованим молочним продуктам (наприклад, натуральному йогурту, кефіру), які є чудовим джерелом пробіотиків [1,4,5].

Однак слід пам’ятати, що протизапальна дієта не може замінити стандартне лікування алергії — вона може бути лише його доповненням. У разі харчової алергії ключовим залишається елімінаційна дієта, адаптована до індивідуальних потреб алергіка.

Варто вводити елементи протизапальної дієти в щоденний раціон харчування. Однак будь-які зміни в меню слід узгоджувати з дієтологом і лікарем, щоб вони були безпечними та ефективними [1,3,4,5].

Незважаючи на свої переваги, протизапальна дієта не є універсальним рішенням і може мати певні обмеження та ризики, особливо в контексті алергії.

Перш за все, слід пам’ятати, що багато продуктів, які вважаються елементами протизапальної моделі харчування, такі як зернові продукти, горіхи, риба або ферментовані молочні продукти, належать до найпоширеніших харчових алергенів. Тому для алергіків необхідно індивідуально підбирати раціон, щоб уникнути інгредієнтів, що викликають алергічні реакції, і водночас не допустити дефіциту поживних речовин [1,4,5].

Додатковим викликом може бути виключення більших груп продуктів, наприклад, що містять глютен або білки коров’ячого молока, що ускладнює підтримку різноманітності раціону. Незбалансоване харчування, наприклад, багате на овочі та рослинні продукти, але бідне на тваринний білок, може призвести до дефіциту, зокрема, вітаміну В12, заліза або цинку. Тому будь-яка зміна раціону, особливо у людей з алергією, повинна проводитися під контролем дієтолога або лікаря [1,4,5].

• Якщо при алергії на білки коров’ячого молока необхідно виключити з раціону ферментовані молочні продукти, такі як йогурти або кефіри, варто вживати альтернативні джерела пробіотиків, наприклад, рослинні йогурти, квашені продукти, комбучу.
• Особи з алергією на глютен або пшеницю повинні уникати класичних цільнозернових продуктів, але можуть вживати безглютенові альтернативи, такі як гречка, кіноа, амарант або безглютеновий овес, які також багаті на клітковину і підтримують здорову мікрофлору кишечника. Варто зазначити, що дієта без пшениці не завжди має бути повністю безглютеновою. При алергії на пшеницю зазвичай достатньо виключити тільки цю конкретну зернову культуру, а інші джерела глютену можуть добре переноситися – однак це залежить від індивідуальної реакції організму.
• У разі алергії на горіхи можна використовувати інші джерела здорових жирів, наприклад, насіння чіа, лляне насіння, насіння гарбуза або соняшнику.

Слід пам’ятати, що у деяких людей можуть виникати перехресні реакції, наприклад, між горіхами та деякими фруктами або овочами, а також між пилком та їжею. Це означає, що, незважаючи на алергію на один інгредієнт, інші продукти, пов’язані структурно,  можуть викликати алергічні реакції. Наприклад, алергія на лісові горіхи часто супроводжується перехресними реакціями на яблука, моркву або селеру, тоді як алергія на пилок берези може викликати гіперчутливість до яблук, груш, абрикосів, моркви, селери або лісових горіхів. З цієї причини введення замінників або розширення раціону харчування повинно відбуватися обережно і, найкраще проконсультуватися з лікарем або дієтологом [2,3,4].

Дієт. Alicja Wujkowska

_____________________

Переклад: Соломія Пукаляк