Чи дитині з алергією потрібні харчові добавки? Факти та міфи

Елімінаційна дієта, хоча і є ключовим елементом лікування харчової алергії, несе з собою ризик виникнення дефіциту поживних речовин. Це пов’язано з тим, що продукти, які є частими алергенами, такі як молоко, яйця, зернові, що містять глютен, риба або горіхи, є одночасно важливими джерелами білка, вітамінів і мінеральних речовин. Їх виключення може значно обмежити різноманітність раціону дитини та ускладнити покриття потреби в ключових мікро- та макроелементах, особливо якщо це стосується декількох груп продуктів одночасно [2,3,4].

Крім того, діти з алергіями іноді люблять їсти лише кілька вибраних продуктів, неохоче пробують нові смаки або мають знижений апетит. Це ще більше ускладнює забезпечення їх усіма необхідними поживними речовинами. У результаті, без відповідного плану харчування та догляду лікаря та/або дієтолога, елімінаційна дієта може призвести до дефіциту поживних речовин. Це, в свою чергу, в довгостроковій перспективі впливає на ріст, розвиток та імунітет дитини [5].

У дітей з алергією найчастіше спостерігаються дефіцити, зокрема:

• вітаміну D — особливо при алергії на коров’яче молоко. Недостатність цього вітаміну може впливати на імунну систему та розвиток кісток;
• кальцію — основного будівельного елементу кісток, джерелом якого найчастіше є молочні продукти;
• заліза — особливо у дітей, які виключають м’ясо, рибу або яйця. Дефіцит може призводити до анемії, втоми, блідості шкіри, труднощів із диханням та зниження настрою;
• вітаміну B12 — головним чином у дітей, що виключають продукти тваринного походження з раціону. Дефіцит може проявлятися анемією, слабкістю, онімінням кінцівок або порушеннями концентрації;
• омега-3 жирних кислот, важливих для розвитку мозку та зору — дефіцит часто спостерігається при недостатньому споживанні риби та яєць;
• цинку — елемента, ключового для імунітету та регенерації тканин. Його низькі рівні спостерігаються, зокрема, у дітей з алергією на білки коров’ячого молока та злаки, що містять глютен [3–6].

Варто зазначити, що чим більше алергенів дитина має уникати, тим більш обмеженим стає її раціон. Разом із цим зростає ризик харчових дефіцитів [6].

Батьки часто розглядають можливість додаткового прийому вітамінів і мінералів, коли бачать, що раціон їхньої дитини мало різноманітний або сильно обмежений через алергії. Зазвичай це пов’язано з побоюванням щодо порушень росту, ослаблення імунітету чи проблем із кістками. Це зрозуміло, проте рішення про введення добавок варто приймати обережно [1,7].

Відповідно до рекомендацій European Academy of Allergy and Clinical Immunology (EAACI) та World Health Organization (WHO), призначення додаткового прийому повинно бути обґрунтоване підтвердженим дефіцитом конкретного нутрієнта або підвищеною потребою (наприклад, у зимовий період щодо вітаміну D або в ситуації, коли алергії супроводжуються захворюваннями, що знижують всмоктування поживних речовин, наприклад целіакія).

Найбезпечніший підхід до початку прийому добавок включає [7,8,9]:

• проведення лабораторних аналізів для оцінки рівня вибраних компонентів (наприклад, вітаміну D, феритину, магнію або кальцію);
• консультацію результатів аналізів із педіатром;
• корекцію раціону під контролем дієтолога з метою усунення харчових дефіцитів та призначення лікарем відповідної добавки, якщо джерела харчування виявляться недостатніми.

Варто пам’ятати, що прийом добавок «про всяк випадок» може бути навіть шкідливим. Без підтвердження дефіциту лабораторними дослідженнями важко підібрати правильну дозу, а іноді навіть оцінити, чи взагалі потрібна додаткова підтримка. Не варто приймати препарати «профілактично», не будучи впевненими, що дійсно є дефіцит або що раціон не покриває потребу у відповідному компоненті [7–9].

Прийом добавок у ситуації, коли дефіциту конкретного нутрієнта немає, може призвести до його споживання в кількостях, що перевищують добову норму. Надлишок деяких вітамінів, таких як A або D, може спричинити порушення обміну речовин, а неконтрольоване вживання кальцію чи заліза — погіршувати всмоктування інших поживних речовин [7].

Міф 1: Чим більше вітаміну D, тим краще

Діти з алергією часто потребують додаткового прийому вітаміну D, але не завжди. Його необхідність залежить від віку, раціону, перебування на сонці в літній період (вітамін D також синтезується шкірою під впливом сонячного світла) та результатів аналізів, а не від самої алергії. Перед початком прийому добавки з вітаміном D варто перевірити її рівень у крові. Отримавши результат аналізу, можна підібрати відповідну дозу, яка відповідає потребам дитини [7,8].

Міф 2: Натуральні добавки безпечні і їх можна давати без консультації

Натуральні добавки можуть викликати побічні ефекти та взаємодіяти з лікарськими засобами. До того ж їх склад часто непевний, а при алергіях важливо точно знати, які компоненти містить добавка і чи немає в ній алергенів. Завжди слід консультуватися з лікарем перед застосуванням натуральних добавок [10].

Міф 3: Пробіотики обов’язкові для кожної дитини з алергією

Пробіотики не є необхідними для всіх дітей з алергією. Їх підбір і застосування повинні бути індивідуальними, залежно від типу алергії та стану кишечника [11].

1. Основою має бути збалансований раціон. Завжди варто починати з покращення якості меню, а харчові добавки розглядати як доповнення (якщо вони необхідні) [1,2].
2. Запровадження добавок повинно відбуватися лише після необхідних аналізів крові та консультації з педіатром [5].
3. Не слід застосовувати добавки «профілактично». Без аналізів та обґрунтування вони можуть більше нашкодити, ніж допомогти [7,8,9].
4. Вкрай важливо звертати увагу на склад добавок. Слід уникати препаратів, що містять алергени для дитини (наприклад, сироватковий білок, глютен) [8,9].
5. Обережно з «чудодійними» добавками. Не варто купувати препарати з неперевірених джерел — особливо ті, що обіцяють «зміцнення імунітету алергіка». Часто вони не мають підтвердженого ефекту і можуть містити алергени або компоненти, непридатні для дітей [9,10].

Дієт. Alicja Wujkowska

_____________________

Переклад: Соломія Пукаляк