Види обстежень на алергію
Діагностику алергії не проводять «про всяк випадок» у людей без симптомів [3]. Лікар призначає обстеження, коли у пацієнта виникають повторювані симптоми після контакту з потенційним алергеном [3,4]. До найпоширеніших належать:
- нежить і чхання, водяниста секреція, свербіж у носі,
- почервоніння, сльозотеча та печіння очей,
- шкірні зміни (зокрема кропив’янка, свербіж),
- біль у животі та діарея після їжі [3,4].
У разі підозри на алергію лікар може рекомендувати:
- шкірні прик-тести – стандарт при підозрі на інгаляційну та харчову алергію [4],
- аналізи крові на специфічні IgE (антитіла, які після контакту з конкретним алергеном спричиняють, зокрема, вивільнення гістаміну та швидку появу симптомів алергії) – рівноцінний і доповнювальний метод до шкірних тестів, необхідний у складних випадках і при плануванні алерген-специфічної імунотерапії [4]. Часто є першим етапом діагностики, оскільки їх може призначити сімейний лікар,
- аплікаційні (пластирні) тести – застосовуються при підозрі на контактну алергію (наприклад, на метали чи хімічні речовини), що проявляється змінами на шкірі [5].
Сезонність симптомів і шкірні тести
Алергія на пилок рослин є однією з найпоширеніших [6]. Коли у пацієнта виникають виражені симптоми (нежить, сльозотеча), його імунна система перебуває у стані підвищеної готовності. Водночас шкіра стає гіперреактивною (реагує на подразники сильніше, ніж зазвичай) [7].
Проведення шкірних тестів у цей період пов’язане з ризиком отримання хибнопозитивних результатів (тест вказує на алергію, хоча насправді цей фактор не спричиняє симптомів) [1,7]. Тому такі дослідження планують у період відсутності симптомів. Для пацієнтів із алергією на пилок оптимальним часом є «вікно» між листопадом і лютим [8].
Водночaс це обмеження не стосується аналізів крові. Визначення рівня специфічних антитіл IgE є методом, незалежним від реактивності шкіри. Такі дослідження можна проводити протягом усього року, навіть у розпал сезону пилкування [4].
Вплив ліків на результати обстежень
Прийом лікарських засобів може спотворювати результати досліджень. Антигістамінні препарати, які застосовують для полегшення симптомів алергії, пригнічують утворення пухиря під час шкірних тестів. Це може призвести до хибнонегативних результатів, тобто пацієнт має алергію, але тест цього не покаже [7].
Згідно з рекомендаціями Європейської академії алергології та клінічної імунології (EAACI), антигістамінні препарати ІІ покоління (наприклад, цетиризин, біластин, лоратадин) слід припинити приймати щонайменше за 7 днів до проведення шкірних тестів [7]. Важливо також враховувати місцеві засоби. Стероїдні мазі, які наносять на шкіру передпліч (у місці проведення тесту), потрібно відмінити за кілька тижнів до обстеження (тривалість залежить від дози та тривалості лікування) [7].
Що робити пацієнтам, у яких симптоми настільки виражені, що вони не можуть перервати лікування? У такому разі альтернативою є діагностика за допомогою аналізу крові: антигістамінні препарати не впливають на рівень антитіл IgE [4].
Чи потрібно відкладати діагностику через вік пацієнта?
Поширена думка, що маленьким дітям не проводять алергологічні обстеження, є міфом. Якщо немовля страждає від стійких шкірних змін або проблем із травленням, з діагностикою не варто зволікати [9].
Раннє виявлення допомагає запобігти так званому «алергічному маршу». Це явище, при якому харчова алергія або атопічний дерматит у немовлят із віком можуть трансформуватися в бронхіальну астму чи алергічний риніт [10].
У найменших дітей частіше рекомендують аналізи крові як менш стресовий і більш точний метод. Варто пам’ятати, що у дітей до 2 років шкіра слабше реагує на гістамін, тому шкірні тести можуть давати хибнонегативні результати [9].
Обстеження на алергію після анафілактичного шоку
Проведення діагностики одразу після перенесеного анафілактичного шоку є помилкою. Під час такої сильної реакції відбувається різке виснаження запасів антитіл IgE. У результаті шкіра та кров можуть тимчасово не реагувати на алерген, що призводить до хибнонегативних результатів алергологічних тестів. Щоб результати були достовірними, слід зачекати від 4 до 6 тижнів, поки імунна система повернеться до стану рівноваги [11].
Інфекція та достовірність алергологічних тестів
На шкірні прик-тести найкраще приходити в період повного здоров’я. Гостра інфекція (особливо вірусна) може тимчасово підвищувати реактивність організму до гістаміну, що створює ризик отримання хибнопозитивного результату [12]. Це правило не стосується аналізів крові. Рівень специфічних антитіл IgE є стабільним імунологічним показником, незалежним від перебігу інфекції. Тому навіть під час застуди такі дослідження можуть давати достовірні результати [4].
Варто також пам’ятати про загальну безпеку. Ослаблені пацієнти більш схильні до побічних реакцій, пов’язаних із самою процедурою шкірних тестів [1]. Найчастіше це виражені місцеві реакції (сильний набряк і біль), рідше — системні прояви, такі як генералізована кропив’янка, напади кашлю або задишка [13].
Також ускладнюється лікування можливих побічних ефектів [1]. У разі рідкісної анафілактичної реакції ослаблений організм може гірше реагувати на стандартну невідкладну допомогу, зокрема на введення адреналіну [14].
Щоб отримати максимально достовірні результати та забезпечити власний комфорт, варто відкласти діагностику до повного одужання. Якщо є сумніви щодо впливу ліків на результати або щодо того, чи дозволяє стан здоров’я проводити обстеження, слід проконсультуватися з алергологом.
Barbara Bukowska
__________________
Переклад: Соломія Пукаляк
