Як отримати направлення на алергологічні тести?

Алергію діагностують тоді, коли імунна система надмірно реагує на речовини, які зазвичай є нейтральними для організму, наприклад пилок, пил, їжу чи шерсть тварин. Симптоми можуть проявлятися на шкірі, з боку дихальної або травної системи, а іноді – одночасно в кількох системах.

Про необхідність виконання алергологічних тестів варто задуматися особливо у випадках:

• хронічного нежитю, не пов’язаного з інфекцією,
• кашлю та задишки, що посилюються сезонно або після контакту з певним чинником,
• шкірних змін, таких як сверблячий висип, кропив’янка, атопічний дерматит,
• частих болів у животі, діареї, блювання після вживання їжі,
• сильних реакцій після укусу комахи,
• рецидивуючого кон’юнктивіту, сльозотечі [1].

Так, але за умови отримання направлення від лікаря в рамках контракту з Національним фондом здоров’я (NFZ). З таким направленням можна пройти обстеження безкоштовно. NFZ відшкодовує різні види алергологічних тестів: шкірні, аплікаційні (пластирні) та аналізи крові [2].

Тести також доступні без направлення, але в такому випадку пацієнт сплачує їх повну вартість. Ціна шкірних тестів для одного алергену коливається від кількох до кільканадцяти злотих. Набір алергенів для аплікаційного тесту коштує близько 300 злотих. Аналізи крові коштують від приблизно 60 до понад 1000 злотих, залежно від кількості визначених алергенів.

Направлення на один вид алергологічних тестів може видати лікар первинної медичної допомоги (POZ), тобто сімейний лікар, педіатр або терапевт. Йдеться про аналізи крові для виявлення антитіл IgE до:

• 10 інгаляційних алергенів: ліщини, вільхи, берези, злаків, жита, полину, кліщів домашнього пилу, собаки, кота, мікроскопічних грибів Alternaria,
• 10 харчових алергенів: молока, яєць, пшениці, сої, арахісу, лісових горіхів, риби, морепродуктів (ракоподібних), моркви, яблука [6].

Наразі не існує тестів лише з 10 алергенами, які б включали всі зазначені вище. Тому відшкодування поширюється і на 20-алергенні тести – за умови, що вони містять алергени з наведеного списку [7].

Однак перед тим, як робити тести, слід почати з візиту до лікаря, який збере анамнез, оцінить симптоми та вирішить, чи потрібні обстеження і які саме.

Якщо симптоми складні, хронічні або нетипові, лікар POZ може спершу направити пацієнта до алерголога – спеціаліста, який визначить подальшу діагностику. На шкірні та аплікаційні (пластирні) тести направлення й досі може дати лише алерголог.

Отже, на практиці, щоб пройти алергологічні тести за рахунок NFZ, найпростіше:

1. Записатися на прийом до сімейного лікаря та повідомити його про тривожні симптоми.
2. Отримати направлення безпосередньо на аналізи крові та/або на консультацію до алерголога.
3. Здати аналізи крові в лабораторії або зареєструватися в клініці алергологічній, де можна отримати направлення на інші види тестів.

Існують певні ситуації, коли проведення тестів може бути не рекомендованим або ускладненим. Це залежить від того, які саме обстеження планується зробити. Проведення шкірних тестів (прик-тести, аплікаційні тест-пластирі) може бути тимчасово протипоказаним у разі:

• активної інфекції,
• вираженої кропив’янки чи шкірних змін у місці запланованого тестування,
• перенесеної анафілактичної реакції після контакту з алергеном, що розглядається для тесту,
• вагітності та періоду грудного вигодовування,
• відсутності співпраці пацієнта (особливо це стосується маленьких дітей),
• прийому певних лікарських засобів, зокрема антигістамінних, протизапальних, антидепресантів – їх потрібно відмінити заздалегідь (зазвичай за 7 днів до тестів, але конкретні рекомендації залежать від діючої речовини) [3,4,5,8].

Крім того, при сезонній алергії шкірні тести рекомендується проводити лише після закінчення контакту з алергенами – наприклад, після завершення сезону пилкування [8].

Хороша новина полягає в тому, що наведені протипоказання та обмеження не стосуються аналізів крові [8,9]. Ці дослідження є загальноприйнятою альтернативою шкірним тестам. Вони особливо рекомендовані пацієнтам із тяжкою алергією (і ризиком анафілаксії), тим, хто не може або не хоче переривати лікування, а також людям з поширеними шкірними ураженнями [9].

Варто пам’ятати, що рішення про проведення тестів або їх відтермінування завжди приймає лікар, зважаючи на стан здоров’я пацієнта.

Aleksandra Lipiec 

___________________

Переклад: Соломія Пукаляк