Грейпфрутовий сік та ліки від алергії: що не слід поєднувати

У нашому організмі (переважно в печінці) діє система цитохрому P450 [3]. Ця велика родина білків є своєрідним «фільтром» – вона розпізнає чужорідні речовини, зокрема ліки, а потім переробляє їх і знешкоджує, щоб вони могли бути безпечно виведені з організму. Завдяки цьому механізму ліки діють протягом певного часу, а потім припиняють свою дію і не накопичуються нескінченно в наших тканинах [3].

Система цитохрому P450 складається з багатьох ферментів, кожен з яких спеціалізується на «знешкодженні» інших сполук. У контексті алергології найважливішим є фермент під назвою CYP3A4 – саме він відповідає за метаболізм (перетворення) багатьох ліків, що застосовуються в алергології [4]. На його дію величезний вплив має грейпфрутовий сік [4].

Він містить (так само як і сам плід) сполуки, що називаються фуранокумаринами, які блокують дію ферменту CYP3A4. Коли фермент не діє, організм втрачає здатність «фільтрувати» лікарський засіб. Це призводить до підвищення концентрації діючої речовини в крові, що викликає симптоми передозування, незважаючи на прийом правильної дози [2].

Ця взаємодія має особливе значення для рупатадину [5]. Одночасний прийом цього препарату з грейпфрутовим соком призводить до майже чотирикратного підвищення концентрації діючої речовини в крові, що збільшує ризик виникнення побічних ефектів:

• болю та запаморочення,
• надмірної сонливості [5].

Важлива примітка: заблокованому ферменту потрібно кілька днів для відновлення. Тому вживання грейпфрута вранці та прийом препарату ввечері не вирішує проблему [6].

Другий механізм взаємодії між антигістамінними ліками та їжею є протилежним до попереднього і призводить до значного зниження ефективності лікування.

Почнемо з пояснення. У кишечнику знаходяться транспортні білки OATP (англ. organic anion transporting polypeptides). Вони переносять молекули ліків із шлунково-кишкового тракту в кровотік [7]. Блокування їхньої активності призводить до того, що діюча речовина не потрапляє в кров, а потім у тканини. Ліки не зупинять прояви алергії – тому проковтнута таблетка стане марною.

У «чорному списку» інгредієнтів, що гальмують білки OATP, є не тільки грейпфрутовий сік, але й яблучний та апельсиновий. Флавоноїди, що містяться в них (природні рослинні сполуки, які надають фруктам колір і смак), блокують дію білків OATP [8].

Класичним прикладом ліків, які стають жертвою цієї взаємодії, є фексофенадин. Після вживання з фруктовим соком замість того, щоб потрапити в кров, вона залишається в кишечнику і виводиться з організму [9]. Дослідження доводять, що фруктові соки можуть знизити концентрацію фексофенадину в крові навіть на кілька десятків відсотків, роблячи терапію неефективною [9].

Важлива примітка: щоб уникнути цього ефекту, слід дотримуватися щонайменше чотиригодинного інтервалу між вживанням соку та прийомом ліків.

Ще одним важливим аспектом є взаємодія ліків з їжею. Деякі сучасні антигістамінні препарати надзвичайно чутливі до наявності їжі в шлунку. Особливу увагу слід приділити біластині. Їжа знижує всмоктування цієї речовини на 30 відсотків [10]. Це означає, що таблетка, прийнята під час сніданку, діятиме майже на третину слабше. А цього може не вистачити для подолання нежитю чи кропив’янки.

Рекомендація однозначна: біластин слід приймати натщесерце – за годину до їжі або через дві години після неї [10]. Тільки порожній шлунок гарантує, що в кров потрапить повна доза ліків.

Антигістамінні ліки не слід поєднувати з алкоголем. Навіть сучасні препарати (II покоління), такі як цетиризин чи лоратадин, не є повністю позбавленими взаємодії з міцними напоями [11].

Етиловий спирт має гальмівну дію на центральну нервову систему. Це проявляється уповільненням розумових процесів, порушенням рівноваги та погіршенням координації рухів. Навіть якщо сам протиалергічний препарат не викликає сонливості, у поєднанні з алкоголем відбувається накопичення небажаних ефектів [11].

Реакція організму в такому випадку буває непередбачуваною. Така «суміш» може викликати раптове відчуття сильної втоми або «затуманення» свідомості, що в повсякденних ситуаціях збільшує ризик випадкових травм або падінь [11].

Варто також пам’ятати, що алкоголь є так званим кофактором алергічних реакцій, що означає, що він може посилювати симптоми алергії [12]. У результаті навіть невелика «доза» алергену, яка «на тверезу голову» не викликала б неприємних відчуттів, у поєднанні з алкоголем може призвести до сильної реакції організму [12].

Наостанок варто згадати про пастку, в яку легко потрапити несвідомо. Звіробій звичайний (Hypericum perforatum) — це частий компонент популярних трав’яних сумішей для поліпшення травлення або заспокоєння. Однак у фармакології ця трава є потужним індуктором ферментів. Це означає, що вона «змушує» печінку (а саме ізофермент CYP3A4) працювати на повну потужність [13].

Прискорений метаболізм призводить до того, що ліки виводяться з організму, не встигнувши подіяти. Це явище стосується, зокрема, фексофенадину. Вживання «невинного» чаю з звіробоєм може призвести до ослаблення дії ліків [14]. Важливо, що цей ефект зберігається приблизно тиждень після припинення вживання трав [15].

• Таблетки запивайте виключно водою – кава, чай, молоко, соки чи газовані напої можуть змінювати дію ліків [16].
• Читайте інструкції – перевірте, чи не потрібно приймати ваш препарат натщесерце [16].
• Будьте обережні з травами – натуральні екстракти можуть вступати в сильні та небезпечні реакції з антигістамінними препаратами [17].

Barbara Bukowska

__________________

Переклад: Соломія Пукаляк