Порушення сну при алергічних захворюваннях

Погана якість сну часто відзначається у людей з атопічною бронхіальною астмою (АБА), особливо в тих, у кого захворювання гірше контролюється [3,4]. Рівень контролю астми оцінюють за допомогою тесту контролю астми, спірометрії або домашнього пікфлоуметра (англ. Smart PEF), який повинен мати кожен хворий на астму. Порушення сну найчастіше оцінюють за індексом тяжкості безсоння (англ. ISI) [1] або іншими методами з образними назвами, наприклад шкалою Ранку та Вечора (англ. MEQ) [5].

Пацієнти з безсонням значно частіше, ніж здорові люди, мають:

• симптоми обструктивного апное сну (ОАС) (57,3% порівняно з 18%),
• схильність до депресії або тривоги (68,5% порівняно з 11,4%).

Серед осіб, які страждають на безсоння, майже вдвічі частіше протягом року спостерігалися загострення АБА, ніж у людей з доброю якістю сну. Існує тісний взаємозв’язок між безсонням, депресією та ОАС при астмі [4].

___________________________________________

ВИПАДКИ

Одна з моїх пацієнток, вчителька, мала дедалі тяжчі симптоми астми, незважаючи на призначене протизапальне лікування в поєднанні з препаратами, що повільно, але тривало розширюють бронхи, в одному інгаляторі (на сьогодні це найкращий метод лікування більшості випадків). Після уважної розмови з’ясувалося, що вона не застосовувала рекомендовані препарати, «бо це стероїди». Страх перед ліками поглибив запальні зміни в бронхах, що, своєю чергою, посилило недостатнє насичення киснем серця й мозку. Утворилося замкнене коло, яке посилювало всі скарги, зокрема депресію. Після психіатричної консультації, якою хвора охоче скористалася, вона почала застосовувати інгаляційні препарати, і все повернулося до норми — сон, дихання, бажання жити. На наступному візиті вона з’явилася елегантною, усміхненою та щасливою — без задишки.

Пам’ятаю також пацієнта, який через подібний страх використовував лише препарати сальбутамолу під різними назвами. Коли він звернувся по допомогу, я негайно госпіталізував його через тяжке загострення астми та драматичну тахікардію (надто швидкий пульс — понад 160 уд./хв). Усе закінчилося добре, хоча так буває не завжди.

___________________________________________

В іншому дослідженні понад 40% хворих на астму повідомили про порушення сну. Серед них приблизно у ¾ за допомогою відповідних «шкал» було підтверджено безсоння, а майже ⅓ відчувала надмірну сонливість удень. Підтверджене дослідженнями безсоння значно частіше спостерігалося у пацієнтів із погано контрольованою астмою [3].

Наведені докази означають для людини з астмою високий ризик неочікуваного нещасного випадку під час керування автомобілем, велосипедом чи навіть самокатом. Вони також можуть істотно погіршувати успішність у навчанні або негативно впливати на результати професійної діяльності.

Пацієнти з алергічним ринітом (АР) досить часто мають порушення сну, зокрема безсоння, спричинене закладеністю носа, чханням і постійним нежитем. Періодичне (наприклад, пилкове) загострення носових симптомів додатково сприяє погіршенню сну [5]. У деяких випадках значне недоокиснення мозку, пов’язане із закладеним носом, може навіть викликати психологічні та неврологічні проблеми, такі як тривога, депресія й порушення когнітивних функцій. Це спричиняє значний стрес у пацієнтів, ускладнює правильне розпізнавання суті захворювання та ефективне лікування, а також збільшує витрати [6].

У США навіть описано випадки самогубств серед студентів, які не могли зосередитися під час літньої сесії (у цей період цвітуть злакові трави та масово з’являються спори атмосферних пліснявих грибів) і провалювали іспити в дорогих навчальних закладах. Один досвідчений військовий пілот особисто розповідав мені, наскільки складно йому було керувати літаком під час посадки на трав’яному аеродромі, коли він чхав і мав сльозотечу через алергію в прекрасний червневий ранок. Те саме може стосуватися водіїв і операторів машин, особливо після чергової безсонної ночі, спричиненої нежитем.

Під час досліджень залежності хронічної спонтанної кропив’янки (ХСК) застосовували численні наукові методи оцінки якості сну. Виявилося, що кропив’янка лише зовні стосується шкіри [7]. У наступному дослідженні сформували три групи по 100 пацієнтів: нещодавно діагностована кропив’янка (ХСК), алергічний риніт (АР) та здорові особи (З). У пацієнтів із ХСК, подібно до тих, хто мав риніт (АР), спостерігалася погана якість сну, підвищена сонливість удень, схильність пізно лягати спати (близько 23:00) та прокидатися приблизно о 9:30 у вихідні дні.

Додатково пацієнти з поганою якістю сну мали значно частіше прояви тривоги (понад півтора рази) та ризик депресії (майже вчетверо) [7]. Також встановлено, що сексуальна дисфункція у жінок, але не у чоловіків, іноді пов’язана з поганою якістю сну. Погіршення якості сну у пацієнтів із ХСК корелює з низькою якістю життя, гіршим контролем захворювання та вищими показниками тривоги і депресії [7].

Лікарі повинні усвідомлювати проблеми зі сном у пацієнтів із ХСК, які можуть впливати на якість їхнього життя та ефективність лікування [2], а пацієнти мають повідомляти про безсоння також дерматологів та алергологів. Комплексне лікування захворювання повинно враховувати якість сну [7].

Атопічний дерматит (АД) є одним із найпоширеніших хронічних запальних захворювань шкіри і пов’язаний із порушеннями сну у 47–80% дітей та від 33% до 90% дорослих. На жаль, література з цього питання є обмеженою, а більшість досліджень оцінює сон як другорядний фактор, використовуючи суб’єктивні показники [8]. Порушення сну є виразним симптомом АД і можуть включати безсоння, денну втому, раптову сонливість, зниження продуктивності та погіршення якості життя [9].

Майже щодня я чую у кабінеті, що сильний свербіж шкіри у дитини не дозволяє їй заснути, а через це не висипається вся родина. І навпаки: після виявлення причини АД зі свербежем та безсонням — минулого тижня у чотиримісячного Криська це було яблучне пюре (!) — шкірні симптоми та нічні проблеми зникли назавжди протягом 48 годин. «Пане докторе, дякуємо, що нарешті можемо спати вночі», — сказали батьки мого пацієнта.

У хронічному алергічному риніті (АР), викликаному домашнім пиловим кліщем, десенсибілізація алергеном із часом у близько половини пацієнтів призводила до суттєвого покращення сну [3]. У пацієнтів з АР, викликаним кліщами, та порушеннями сну, додатково пов’язаними з астмою, спостерігалося покращення відчуття безсоння та денної сонливості після року лікування під’язиковими таблетками, що містять підготовлені алергени пилових кліщів [3].

При атопічному дерматиті біологічний препарат значно покращував якість сну та відчуття його безперервності. Додатково він зменшував свербіж та інші симптоми, а також покращував якість життя дорослих із середньотяжкою та тяжкою формою захворювання при прийнятному профілі безпеки [9].

Проте терапія алергії не завжди є настільки ефективною або повністю безпечною для порушень сну. Було показано, що пацієнти з астмою або АР мали підвищений ризик несприятливих нейропсихіатричних наслідків після початку лікування блокаторами лейкотрієнів (наприклад, препаратами монтелукасту). Лікарі повинні запитувати про зміни настрою та проблеми з безсонням під час лікування анти-лейкотрієнами, особливо у пацієнтів із порушеннями психічного здоров’я або сну [10]. Пацієнти та їхні родини завжди мають ознайомлюватися з інструкціями до препарату і негайно повідомляти про появу симптомів — найчастіше це нічні кошмари.

Подібні випадки час від часу трапляються після одночасного застосування антигістамінних препаратів (АГП) навіть нового покоління. Про старші покоління АГП давно відомо, що вони мають виражений снодійний ефект, що дозволяє відпочивати вночі незважаючи на свербіж чи закладений ніс, але часто ускладнює підйом для роботи чи школи, погіршує увагу протягом дня і може сприяти набору ваги.

_____________________

Переклад: Соломія Пукаляк