Алергенна імунотерапія на пилок трав. Коли почати, щоб уникнути симптомів під час сезону цвітіння?

Основними алергенами, що викликають сезонні симптоми алергії, є пилок трав, який циркулює в повітрі з кінця весни, протягом усього літа до початку осені. Повітря над квітучими луками насичене ними, особливо у травні, червні та першій половині липня. На одній рослині налічується до мільйона насінин, а також близько 9 тисяч видів трав, що виробляють пилок [1,2]. Згідно з дослідженням ECAP, опублікованим майже 20 років тому, приблизно кожен п’ятий поляк має на них алергію [3].

Сьогодні – в епоху зростання захворюваності на атопічні захворювання – частота цього типу алергії, ймовірно, ще вища. Крім того, симптоми стають дедалі більш тривожними. Це пов’язано з погодними аномаліями (концентрація пилку зростає зі зростанням температури та сонячного світла) [4,5].

Отже, як боротися з алергією на трави? Антигістамінні препарати нового покоління та місцеві назальні кортикостероїди є високоефективними в лікуванні так званої сінної лихоманки (зі свербінням та чханням) [6]. Якщо їх правильно підібрати та використовувати в правильній дозі, вони приносять швидке та значне полегшення (зменшення симптомів з понад 70% до майже 100%) [15]. Однак це тимчасові ліки, які не забезпечують довгострокового ефекту. Іншим рішенням, яке є єдиним, що діє не на самі симптоми, а на причину захворювання, є алергенна імунотерапія, широко відома як десенсибілізація. Така терапія дозволяє значно та довгостроково покращити самопочуття, одночасно зменшуючи використання таблеток від алергії або назальних крапель.

Десенсибілізація на трави передбачає регулярний прийом екстрактів алергенів у зростаючих дозах. Це натуральні екстракти, доступні у формі підшкірних (ін’єкції) та сублінгвальних (краплі або розчинні таблетки) вакцин. Високий профіль безпеки сублінгвальних вакцин дозволяє їх самостійне використання вдома (щодня або через день) [1,12]. Традиційна ін’єкційна імунотерапія, навпаки, вимагає регулярних візитів до алерголога (кожні 4–6 тижнів) [8].

Імунотерапію можна використовувати як у дорослих, так і у дітей старше 5 років [1,8,10]. Щоб розпочати десенсибілізацію до трав, необхідно пройти кваліфікацію спеціаліста для лікування [10,12]. Рішенню має передувати ретельна діагностика, оскільки від цього значною мірою залежить ефект лікування.

Найкращим у цьому випадку є молекулярні аналізи крові, які дозволяють нам вказати на молекули алергенів, що викликають у нас алергію. У чому ж справа? Алергени пилку трав (і не тільки) складаються з багатьох різних білків з алергічним потенціалом. Щоб алергенна вакцина спрацювала, вона повинна містити специфічні молекули, які відповідають за симптоми у даного пацієнта [13].

Що стосується трав, то найвища ефективність імунотерапії доведена для білків Phl p 1 та Phl p 5, основних алергенів тимофіївки. Тому десенсибілізація особливо рекомендується людям з алергією на ці два білки [13].

Однак слід пам’ятати, що не кожен спеціаліст займається десенсибілізацією. За оцінками, 40% алергологів не проводять імунотерапію [9].

Десенсибілізація до трав – незалежно від обраної алергенної вакцини та схеми її введення – починається щонайменше за кілька тижнів до сезону цвітіння, протягом безсимптомного періоду захворювання [10,11]. Це слід робити за 2–4 місяці до початку сезону, який припадає на рубіж квітня та травня. Тому лютий–березень – останній час для початку десенсибілізації трав [11]. Мета полягає в тому, щоб досягти максимальної дози вакцини до появи цвіту трав у повітрі [12]. Імунотерапію зазвичай продовжують протягом сезону пилку (з відповідним зниженням дози) [1,10,12].

Результати проведених досі досліджень вказують на значні та довгострокові переваги імунотерапії [6]. У людей з алергією на пилок трав цей метод пропонує шанс на одужання до дев’яноста відсотків [14]. Покращення спостерігається як у носових симптомах (нежить, свербіж), так і в очних симптомах (сльозотеча, свербіж, печіння, почервоніння) [1]. Крім того, імунотерапія полегшує природний перебіг захворювання – запобігає розвитку алергічної астми та подальших алергій [10].

Як довго триває ефект?

Десенсибілізація до трав значно знижує інтенсивність симптомів вже в перший сезон пилкування після початку лікування [1]. Важливо, що були опубліковані дослідження, які показують, що зменшення симптомів триває навіть 12 років після закінчення терапії [16]. Однак ефективність десенсибілізації можна оцінити лише після повного лікування, яке триває 3–5 років. Збереження повного циклу є умовою досягнення довгострокової ефективності [7].

Під час десенсибілізації серйозні побічні ефекти (анафілаксія, ангіоневротичний набряк, загострення астми) виникають спорадично, особливо при безпечнішій сублінгвальній імунотерапії [7,8]. Однак легкі та помірні побічні ефекти, такі як свербіж у роті, подразнення горла, набряк ротової порожнини, виникають у понад 80% пацієнтів. Ці симптоми зазвичай зникають спонтанно і не є причиною для припинення імунотерапії [1].

Aleksandra Lipiec 

__________________

Переклад: Соломія Пукаляк