Нелікована алергія на кліщів. Чи може «звичайний нежить» бути небезпечним?
Інгаляційна алергія

Нелікована алергія на кліщів. Чи може «звичайний нежить» бути небезпечним?

Багато людей вважають, що алергія на домашніх пилових кліщів є лише незначною неприємністю – кілька чхань після пробудження, закладений ніс, почервоніння очей. Однак з медичної точки зору алергія є хронічним запаленням [1]. На відміну від багатьох інших алергенів, кліщі супроводжують нас протягом усього року. Це, в свою чергу, змушує імунну систему людей, які не мають алергії, безперервно боротися з ними. Відмова від лікування може призвести до того, що «війна», яка точиться всередині організму, матиме серйозні наслідки для здоров'я.

2 min

Що таке алергія на пилових кліщів?

Алергія на пилових кліщів — це надмірна реакція імунної системи на білки, що виробляються мікроскопічними павукоподібними, які живуть у наших будинках (переважно видів Dermatophagoides pteronyssinus і Dermatophagoides farinae) [2]. Кліщі, хоча і невидимі неозброєним оком, зазвичай мешкають у матрацах, постільній білизні або килимах.

Симптоми алергії найчастіше посилюються вранці, відразу після пробудження, а також під час прибирання (впливу пилу). До них належать:

  • водянистий нежить,
  • відчуття закладеності носа,
  • чхання,
  • свербіж носа та очей, а також сльозотеча та почервоніння.

Nieleczona alergia na roztocze

Алергічний марш – чи може алергія на кліщів призвести до астми?

Алергічний марш – це природний перебіг алергічних захворювань, які слідують одне за одним у міру розвитку дитини, переходячи з однієї форми в іншу [3]. Згідно з сучасними знаннями, першою «зупинкою» алергічного маршу зазвичай є харчова алергія у немовлят, а потім атопічний дерматит (АД) [3]. Пошкоджений епідермальний бар’єр стає «воротами» для алергенів [4], включаючи домашніх пилових кліщів.

Коли шкірні симптоми затихають, у старших дітей часто з’являється алергічний нежить. Недооцінка «звичайного нежитю» може призвести до останнього етапу алергічного маршу — бронхіальної астми [5].

Чому? Хронічне запалення робить бронхи надчутливими, і вони починають звужуватися. Згодом у дихальних шляхах відбуваються постійні зміни в їхній будові, через що вони стають вужчими. З’являються труднощі з диханням, які не проходять навіть після усунення алергенів з навколишнього середовища [6].

Хронічний синусит

Одним із симптомів нелікованої алергії є набряк слизової оболонки носа, який спричиняє блокування виходу з пазух: секрет, який повинен вільно витікати, «затримується» всередині, стаючи ідеальним середовищем для розмноження бактерій [7].

Наслідком цього є рецидивні запалення пазух, а у деяких людей можуть також з’явитися поліпи носа — м’які нарости, які ще більше ускладнюють дихання та погіршують нюх [8].

Затуманення свідомості та порушення сну

Найбільша експозиція кліщам відбувається в спальні. Симптоми посилюються вночі та вранці, порушуючи фази глибокого сну [9]. Наслідком цього є хронічна втома, дратівливість та так звана туманність розуму: порушення пам’яті та концентрації, а також уповільнення реакції [10]. Нелікована алергія знижує загальну якість життя, впливаючи на настрій і збільшуючи схильність до стресу.

Nieleczona alergia na roztocze a zmęczenie

Чому віруси «люблять» алергіків?

Слизова оболонка носа повинна діяти як «стіна», в якій клітини щільно розташовані одна біля одної. Однак наукові дослідження показали, що у людей з алергією на кліщів ця захисна система не працює [11]. Чому?

Під впливом запальних факторів (головним чином інтерлейкіну 4) у слизовій оболонці носа починає бракувати будівельних білків (таких як оклудин), які відповідають за збереження герметичності епітелію. В результаті замість щільної стіни ми маємо бар’єр, повний «дірок» [11]. Вони стають «воротами» не тільки для алергенів, але й для вірусів та бактерій: алергіки частіше хворіють на запалення пазух або бронхів [12,13].

Alergia krzyżowa: nieoczywisty związek z owocami morza

Варто знати, що алергія на кліщів може мати свої наслідки… на тарілці. Існує явище, яке називається перехресною реакцією. Білок, що будує організм кліщів (тропоміозин), дуже схожий на білок, що міститься в ракоподібних. В результаті імунна система людини, яка має алергію на пил, може «переплутати» алергени креветок, крабів або лобстерів з алергенами кліщів [14]. Це призводить до бурхливих реакцій після їжі: від кропив’янки до небезпечного для життя анафілактичного шоку [15].

Alergia na roztocze a krewetki

Як собі допомогти?

Розуміння проблеми — це перший крок до одужання. Якщо ви підозрюєте у себе алергію на кліщів, пам’ятайте про кілька найважливіших правил:

  • Зробіть ставку на надійний діагноз. Опишіть симптоми лікарю первинної медичної допомоги, який може призначити візит до алерголога. Подальша діагностика під наглядом фахівця (в тому числі проведення шкірних або кров’яних тестів) і розпізнання діагнозу дозволять підібрати відповідне лікування [16].
  • Запитайте про імунотерапію (десенсибілізацію). Це метод, який може допомогти «перепрограмувати» імунну систему і навчити її толерантності до кліщів [16].
  • Подбайте про гігієну спальні. Прання постільної білизни при температурі мінімум 60 °C, використання захисних чохлів, підтримання відповідної вологості повітря та позбавлення від килимів і штор дозволяють значно зменшити кількість алергенів, що циркулюють у повітрі [16].

Barbara Bukowska

__________________

Переклад: Соломія Пукаляк