Небезпечна пошесть. Сіра пліснява та алергічні реакції

Сіра пліснява — це захворювання рослин, яке спричинює переважно Botrytis cinerea — гриб із відділу аскоміцетів (Ascomycota). Він є некротрофом, тобто вбиває клітини рослини-господаря та розмножується, використовуючи поживні речовини з мертвих або відмираючих тканин. Botrytis cinerea — дуже стійкий патоген, ефективний у зараженні рослин. Він утворює величезну кількість спор, здатний атакувати багато видів рослин і може довго виживати у вигляді спор (конідій) або твердих скупчень грибниці (так званих склероціїв) [1,2,3].

Гриб поширюється переважно повітряно-крапельним шляхом. Спори переносяться в повітрі й осідають на плодах, квітках чи листках, де викликають нову інфекцію. Джерелом зараження можуть бути також залишки інфікованих рослинних тканин та насіння [1,2,3].

Патоген спричиняє характерний попелясто-сірий наліт, схожий на пушок. Найчастіше він з’являється на плодах, листках, квітках та стеблах. Розвитку плісняви особливо сприяє висока вологість повітря та температура в межах від 5 до 30 °C (оптимальна — близько 20 °C) [1,2,3].

Гриби Botrytis cinerea належать до найпоширеніших патогенів рослин у світі та можуть завдавати значної шкоди сільському господарству. Вони атакують багато овочів і фруктів, які ми споживаємо щодня – передусім помідори, огірки, полуницю, виноград та малину. У результаті продукти, уражені сірою гниллю, зазвичай відкидаються фермерами, перевізниками та споживачами, що призводить до значних економічних втрат [1,2,3].

З точки зору здоров’я людини, Botrytis cinerea не є токсичним грибом, оскільки не виробляє значних кількостей мікотоксинів, відповідальних за харчові отруєння. Проте рекомендується уникати споживання фруктів і овочів, уражених пліснявою, оскільки в м’якоті можуть міститися речовини, що подразнюють шлунок і кишечник. Також варто усвідомлювати, що сіра гниль має алергенний потенціал і може викликати реакції у чутливих осіб [5].

Найпоширенішим шляхом контакту з грибом Botrytis cinerea є інгаляція – вдихання його спор, що містяться у повітрі. Після потрапляння у дихальні шляхи людини вони можуть викликати алергічну реакцію типу IgE-залежного, подібно до пилу, пилку рослин чи інших плісеневих грибів.

Найпоширеніші симптоми алергії на сіру гниль:

• риніт – чхання, водянисті виділення з носа, свербіж носа, закладеність носа;
• кон’юнктивіт – сльозотеча, почервоніння, свербіж очей;
• кашель, хрипота, подразнення горла;
• задишка – у осіб із схильністю може виникати напад астми або загострення вже існуючого захворювання;
• у рідкісних випадках – алергічне запалення легеневих альвеол, пов’язане з хронічним впливом біоаерозолів грибів [5,6,8].

Наукові дослідження показали, що Botrytis cinerea є найпоширенішим алергеном серед пацієнтів, чутливих до плісені в США, і другим за поширеністю алергеном серед пацієнтів у Данії та Швеції [6].

Найбільший ризик алергії на сіру гниль мають особи, які часто контактують із зараженим рослинним матеріалом. До них належать: працівники теплиць і виноградників, садівники, фруктівники, а також працівники підприємств з переробки овочів та фруктів. У їхніх робочих умовах сприятливе середовище для розвитку Botrytis cinerea – висока вологість, обмежена вентиляція та велика кількість органічної матерії [5].

Дослідження серед працівників теплиць у Нідерландах показало, що приблизно 4% осіб, зайнятих вирощуванням хризантем, та 13,8% працівників, що працюють з перцем, мали симптоми алергії або позитивні шкірні тести, що вказували на сенсибілізацію до Botrytis cinerea [5]. У цих осіб також спостерігалися вищі показники професійної астми, пов’язаної з впливом грибів.

У дослідженнях, проведених на основі шкірних тестів, чутливість до Botrytis cinerea виявили також у 18% астматиків, причому завжди у поєднанні з алергією щонайменше до одного іншого грибкового алергену [4,5].

У науковій літературі описано унікальний випадок чоловіка з Японії, у якого випадково виявили нетипову зміну в легенях. Під час рутинного рентгенологічного обстеження лікарі помітили кавернозний вузол у правій легені, який спочатку сприйняли як пухлину або грибкову інфекцію, наприклад аспергільоз. Після хірургічного видалення фрагмента тканини та проведення мікроскопічних досліджень з’ясувалося, що в легені знаходилася колонія гриба. Генетичний аналіз підтвердив, що це був Botrytis sp. – гриб, який зазвичай уражає рослини (наприклад, фрукти та овочі) і викликає «сіру гниль».

Це перший відомий випадок, коли Botrytis спричинив інфекцію легенів у здорової людини. Це може свідчити про те, що сіра гниль впливає на людину не лише як алерген, що викликає алергічні реакції, але у виняткових ситуаціях також як інфекційний агент, здатний колонізувати дихальні шляхи [6].

Agnieszka Stańczak

___________________

Переклад: Соломія Пукаляк