Бур’ян із широким ареалом поширення
Лобода біла (Chenopodium album) належить до родини амарантових (Amaranthaceae), до якої також відносимо, зокрема, більш відому кіноа та шпинат [1]. Вона росте на територіях із помірним кліматом: у Європі, Азії, Північній Америці, Африці та в країнах Середземноморського басейну [1,2,3]. У Польщі її можна зустріти на всій території країни, а саме на луках, уздовж доріг і в садах [3].
Новий суперфуд?
Лобода біла є багатим джерелом багатьох поживних речовин. Її листя містить, зокрема:
- вітаміни A і C;
- білки;
- клітковину;
- кальцій, залізо, магній, калій, фосфор;
- природні антиоксиданти, зокрема флавоноїди, поліфеноли та каротиноїди, що мають протизапальну дію [1,4,5].
Натомість насіння лободи є багате на білок і корисні жири, такі як омега-3 та омега-6. Крім того, воно не містить глютену, завдяки чому може використовуватися, зокрема, для виробництва безглютенового борошна [5].
Літній ворог алергіків
Незважаючи на численні поживні властивості, лобода біла є одним із головних алергенних бур’янів у літній період. Наявність пилку спостерігається по всій країні, однак його концентрація в повітрі загалом є низькою [6,7]. У людей, які мають алергію на цю рослину, можуть виникати:
- алергічний риніт (АР);
- алергічне запалення слизової оболонки носа та кон’юнктиви;
- астма [2].
У більшості випадків це симптоми легкого ступеня вираженості [7].
Коли запилюється лобода?
Період пилкування лободи білої припадає на кінець червня – початок жовтня, а в деяких регіонах може розпочинатися вже у травні й тривати аж до листопада. Водночас найвищу концентрацію пилку зазвичай спостерігають у другій половині серпня [2,8].
Які алергени лободи викликають алергію?
За алергію на лободу відповідають три білки, що містяться в її пилку:
Che a 1
Належить до родини білків Ole e 1-like, які характеризуються високою перехресною реактивністю. У 77% людей з алергією на пилок лободи виявлено антитіла до цього алергенного білка [9,10].
Che a 2
Є профіліном, що належить до групи білків, які містяться в пилку багатьох видів рослин, а також у деяких фруктах і овочах. Тому він може сприяти виникненню перехресних реакцій [11].
Che a 3
Належить до групи полкальцинів, які присутні в пилку багатьох видів рослин, через що можуть бути причиною перехресних реакцій між пилком бур’янів, трав і дерев [11].
Перехресні реакції
Люди з алергією на пилок лободи білої можуть також реагувати на пилок інших рослин. Перехресні реакції переважно стосуються алергенів, що належать до однієї й тієї самої групи.
Описано перехресні реакції між алергеном Che a 1 та Sal k 5, який міститься в щириці загнутій (Amaranthus retroflexus) – іншому бур’яні з родини амарантових. [10]
Найбільше перехресних реакцій пов’язано з алергеном Che a 2, який може спричиняти перехресні реакції, зокрема з:
- білком цукрового буряка (Beta vulgaris) [13];
- Ole e 2 (міститься в пилку оливкового дерева);
- Mal d 4 (у яблуці);
- Phl p 12 (у пилку тимофіївки лучної, яка є алергенною травою);
- Bet v 2 (у пилку берези) [14].
Також у разі алергії на Che a 3 можуть виникати перехресні реакції з:
- Phl p 7 (у пилку тимофіївки лучної);
- Bet v 4 (у пилку берези) [12,14];
- Aln g 4 (у пилку вільхи);
- Ole e 3 (у пилку оливкового дерева) [11].
Контакт із пилком цих рослин може спричиняти появу симптомів алергії у людей, які мають алергію на лободу. Крім того, у частини людей після вживання деяких свіжих фруктів, таких як банани чи дині, також може виникати синдром оральної алергії (OAS) [15].
Діагностика
У рутинній діагностиці алергії на пилок лободи білої визначають рівень специфічних антитіл IgE до екстракту пилку цієї рослини. Доповненням до традиційної діагностики може бути визначення компонента Che a 1, який є головним алергеном лободи білої. Він доступний у складі окремих тестів молекулярної діагностики [16,17].
Natalia Łępa
_______________
Переклад: Соломія Пукаляк
