Стафілокок і алергія — дует, який ускладнює лікування

Назва цієї бактерії походить від її зовнішнього вигляду. Вона нагадує низку золотистих кульок, розташованих у характерні гірлянди. Зараження золотистим стафілококом (Staphylococcus aureus, далі: золотистий стафілокок або S. aureus) може бути причиною багатьох захворювань, від поверхневих абсцесів шкіри до важкої сепсису. Стафілокок може бути присутнім у горлі, носі, паху, під пахвами та між пальцями рук без будь-яких симптомів. У цьому випадку ми говоримо про носійство [1]. Воно стосується кожної п’ятої здорової людини і, за винятком можливого ризику перед великими операціями або початком роботи з продажу морозива, не вимагає ні посіву, ні активного лікування. Носійство зустрічається й у 90% пацієнтів з атопічним дерматитом (АД) і часто викликає у них утворення «медових струпів» або сверблячих еритематозних висипань.

Розуміння зв’язку між факторами вірулентності S. aureus та імунною системою постійно поліпшується. Хоча точний механізм імунної відповіді хазяїна на мінливий профіль секреції бактерій залишається невідомим, все більше досліджень повідомляють про вплив його секретома (сукупності речовин, що виділяються клітиною) на алергію [2].

У секретомі золотистого стафілокока містяться суперантигени (SA), які стимулюють імунну систему за принципом відмички, а не точно підігнаного ключа, яким є специфічні IgE-антитіла, наприклад до алергену кліщів домашнього пилу [1]. SA здатні «замкнути напряму» захисні механізми й запустити запальну реакцію — подібно до того, як злодій заводить чужий автомобіль. В імунну систему, яка надмірно реагує на пилок рослин, харчові продукти чи шерсть тварин, додатково й без потреби вмикаються SA. Ураження стають важчими для лікування навіть після припинення дії алергену [3].

Секретом золотистого стрептокока складають 10 протеаз (ферментів, що розщеплюють білки на амінокислоти) та 6 білків, подібних до серинової протеази. Доведено, що ці протеази змінюють цілісність бар’єру дихальних шляхів, регулюють синтез цитокінів (щось на зразок SMS-повідомлень між живими клітинами імунної системи) та стимулюють ядерний фактор В-клітин в епітелії дихальних шляхів, готуючи його таким чином до алергічного запалення: нежитю, хрипів, хрипоти та свистів, кашлю та задишки [2].

Колонізація дихальних шляхів золотистим стафілококом змінює імунну відповідь, спонукаючи організм до розвитку алергії та порушуючи імунну толерантність у пацієнтів з алергічним нежиттю носа, горла та приносових пазух [2]. S. aureus з’являється у ¾ алергіків, відповідає за більш важкий перебіг захворювання [4]. Отже, це не випадкова інфекція, а активний «злочинець». Було детально доведено, що протеази S. aureus виявляються в дихальних шляхах пацієнтів із хронічним запаленням придаткових пазух носа та поліпами носа [5]. Ці дані підтверджують думку, що при алергічних захворюваннях протеази сприяють імунній відповіді, що запускається алергенами [2].

Інтерлейкін-33 (IL-33) є одним з основних цитокінів, що регулюють імунітет при алергічних запаленнях дихальних шляхів [4]. Повторний вплив факторів навколишнього середовища (смог) і алергенів викликає вивільнення послідовних сигналів, що, в свою чергу, запускає стійку імунну відповідь типу 2 [2].

Описаний тут у спрощеному вигляді процес алергічного запалення також запускає головний алерген домашнього пилу з кодом Der p 1 (від латинської назви Dermatophagoides pteronyssinus) [4]. Окрім власних алергенів, екстракти кліщів іноді можуть містити продукти бактерій золотистого стафілокока, що походять з навколишнього середовища. У свою чергу, Der p 1 розкладає білки сурфактанта, який постійно виробляється в організмі людини і є фактором, що зменшує напругу в альвеолах легенів. Він захищає альвеоли від здавлювання під час видиху та надмірного розтягування під час вдиху. Нестача сурфактанта зменшує антимікробну дію [1].

У моделях астми було доведено, що введення однієї з протеаз золотистого стрептокока викликає астматичне запалення. Потім було доведено, що зупинити це запалення можна, блокуючи так званий інтерлейкін 33 (IL-33 — це один із згаданих «своєрідних SMS-повідомлень» між імунними клітинами). Підвищені рівні IL-33 спостерігаються у дітей з сильною алергією, що залежить від антитіл E, та астмою, стійкою до лікування [2].

АД характеризується порушенням шкірного бар’єру, пов’язаним з підвищеним рН і змінами складу природних бактерій мікробіома шкіри, зокрема через навантаження золотистою паличкою, особливо під час загострень [3]. Було підтверджено раніше виявлену кореляцію кількості S. aureus і різноманітності альфа-бактерій з тяжкістю АД. Сучасна біологічна терапія дупілумабом змістила бактеріальний профіль у бік моделі здорових людей. Відносна кількість стафілококів значно зменшилася як на ураженій, так і на неураженій шкірі, тоді як кількість S. hominis збільшилася. Ці зміни були значною мірою незалежними від ступеня клінічного поліпшення і не спостерігалися у випадку циклоспорину, сильних протизапальних препаратів старшого покоління [5].

Дует протеаз суперантигену золотистого стафілококу і алергенів навколишнього середовища дійсно і часто ускладнює лікування алергії, незважаючи на те, що її називають «хворобою чистих рук».

______________________

Переклад: Соломія Пукаляк