Алергія на кондиціонер — правда чи міф?

Сьогодні ми проводимо 80% часу в закритих приміщеннях, і дедалі більше будинків та офісів обладнують системами кондиціювання повітря. Кондиціонери ми використовуємо переважно заради стабільної роботи комп’ютерів, а також для власного комфорту під час роботи та повсякденного життя у спекотні дні.

Проте багато що вказує на те, що кондиціонування впливає не лише на температуру, але й на якість повітря, яким ми дихаємо — і цей вплив не завжди є позитивним. Часто його підозрюють у спричиненні суб’єктивно відчутного фізіологічного дискомфорту — подразнення носа, шкіри, головного болю — чи характерних симптомів алергії. Що ж каже наука?

Наслідки використання кондиціонерів досі вивчені недостатньо. Водночас відомо напевно: накопичення пилу й вологи в системах кондиціювання, які не чистять або чистять надто рідко, збільшує ризик поширення алергенів, а навіть хвороботворних мікроорганізмів. Проблемою можуть стати й повітряні фільтри (наприклад, HEPA та MERV 14), які, хоча й ефективно затримують забруднення, з часом перетворюються на резервуари мікроорганізмів. У зразках, взятих із поверхонь фільтрів, що довго не змінювалися, виявляли наявність бактерій і вірусів. Деякі наукові повідомлення навіть припускають зв’язок між забрудненими системами кондиціювання та внутрішньолікарняними інфекціями [1].

Кліщі домашнього пилу мають у фільтрах кондиціонерів ідеальні умови для розмноження, особливо коли температура тримається в межах 18–23 °C, а вологість повітря становить 47–59 % [2,8]. Їхні алергени можуть досягати концентрацій, що перевищують поріг сенсибілізації, тобто здатні провокувати симптоми алергії та астми. Дослідження, проведені у 2022 році, показали, що кількість кліщів у фільтрах може бути навіть більшою, ніж на поверхні підлог [8]. Проблема особливо актуальна для фільтрів, які очищують раз на 3 місяці або рідше. Автори дослідження, заснованого на аналізі забруднень у кондиціонерах (95 зразків), однозначно рекомендують проводити очищення щомісяця [9].

У фільтрах та системах кондиціонування можна виявити не лише скупчення кліщів, а й колонії пліснявих грибів, особливо якщо йдеться про приміщення з підвищеною вологістю. В опитуванні, проведеному серед понад 1000 осіб у Японії, аж 37% респондентів повідомили про запах плісняви з домашнього кондиціонера [10].

Аналіз мікробіому систем кондиціонування у двох бразильських лікарнях показав, що вони були забруднені 11 видами грибів (зокрема Aspergillus spp., Penicillium spp., Cladosporium spp.) у кількостях, що значно перевищують нормативи [11]. Водночас дослідження, проведені в Польщі, виявили наявність спор грибів Cladosporium у повітрі всередині автомобілів. Важливо, що в машинах із кондиціонером концентрація цих спор була значно вищою, ніж у транспортних засобах без кондиціонера [7].

Небезпеки, пов’язані з використанням кондиціонера, стосуються не лише людей, чутливих до кліщів чи плісняви. Існують наукові публікації, які підтверджують, що тривале перебування в кондиціонованих приміщеннях (понад 6 годин) підвищує ризик появи таких симптомів, як головний біль, підвищення температури, застуда, а навіть біль у грудній клітці [2].

Дослідники в Китаї виокремили групу людей, які планували встановити вдома кондиціонер. Вони порівняли, як ці люди почувалися до монтажу системи та після початку її використання. Значно зросла частота відчуття задишки (на 54%) та протягів (на 38%), хоча на 13% менше людей стали відкривати вікна у своїх домівках. Більше респондентів повідомляли про симптоми синдрому хворої будівлі (SBS), розсіяність, дискомфорт в очах і верхніх дихальних шляхах [4].

Крім того, з’ясувалося, що до початку використання кондиціонера учасники дослідження демонстрували більшу різноманітність щоденних дій — частіше пили холодні напої, приймали душ, змінювали одяг [4].

Проблемою для нашого здоров’я є не лише передача алергенних частинок і патогенів, що накопичуються у забруднених фільтрах, але й різкі коливання температури. Коли у спекотні дні ми заходимо в сильно охолоджені приміщення, це може призвести до ослаблення імунітету та підвищення сприйнятливості до інфекцій [5].

Виявилося, що тривале перебування в кондиціонованих приміщеннях може мати й довгострокові наслідки для імунної системи. Доведено, що це ускладнює природну здатність організму пристосовуватися до змін зовнішніх умов. Ми втрачаємо здатність до термічної адаптації, а це означає, що діапазон температур, комфортних для нас, поступово звужується [4,6].

Aleksandra Lipiec 

__________________

Переклад: Соломія Пукаляк