Коротко
- Малина може спричиняти алергію як у свіжому вигляді, так і після термічної обробки (наприклад, у джемах чи тортах).
- Симптоми: Найчастіше свербіж у роті та горлі, кропив’янка або біль у животі; у тяжких випадках – задишка.
- Загроза: Білок Rub i 3 стійкий до варіння та травлення, може спричинити анафілаксію.
- Перехресні реакції: Береза, а також плоди родини розових (персики, яблука, полуниця, черешня).
Які алергени ховаються в малині?
Ідентифіковано кілька специфічних білків у малині, що відповідають за алергічні реакції на неї, а саме:
- Rub 1 – яке дуже схоже на головний алерген пилку берези (Bet v 1), що означає, що особи з алергією на березу можуть відчувати симптоми після вживання малини в межах так званого пилково-харчового синдрому (PFAS);
- Rub i 3 – білок-переносник ліпідів (nsLTP), дуже стабільний і стійкий до високої температури та травлення у травному тракті; завдяки цій стійкості він може проникати в кровотік у неушкодженому стані та викликати важкі системні реакції, включно з анафілактичним шоком;
- хітиназа класу III – дослідження показали, що цей білок реагує із сироваткою приблизно у 80% протестованих пацієнтів з алергією на малину, що свідчить про те, що він може бути головним алергеном цих фруктів [1,2,3,4,5,6].
Малина та інші фрукти - перехресні реакції
Алергія на малину часто пов’язана з перехресними реакціями на інші фрукти з родини розових (Rosaceae), такі як:
- персики (Pru p 3),
- яблука (Mal d 1 і Mal d 3),
- полуниця (Fra a 1 і Fra a 3),
- черешня (Pru av 1) [1,2,4,5].
Це зумовлено великою подібністю алергенних білків у цих фруктах. Імунна система алергіка може помилково розпізнавати їх як один і той самий алерген. У результаті після вживання різних фруктів можуть виникати схожі симптоми алергії, навіть якщо первинна сенсибілізація стосувалася лише одного з них [1,2,4].
Які симптоми алергії на малину?
Симптоми алергії можуть бути дуже різними – від легкого дискомфорту до важких реакцій, що вимагають негайної медичної допомоги. Найчастіше вони з’являються протягом кількох хвилин після вживання фруктів. У осіб з алергією на малину вони можуть викликати:
- синдром оральної алергії (свербіж, печіння, набряк, поколювання та оніміння губ, піднебіння, ясен і горла),
- кропив’янку (зокрема після контакту фрукта зі шкірою),
- анафілактичний шок (ускладнене дихання, непритомність, почервоніння шкіри) [2,3,4].
Алергічна реакція на малину також може виникнути під час контакту з пилом, що утворюється при переробці фруктів. Це стосується переважно людей, які працюють на харчових підприємствах. У таких випадках можуть виникнути симптоми, що вказують на астму або сінну лихоманку, зокрема кашель, свистяче дихання, задишка, чхання та водянистий нежить [6].
Варто знати, що існує кілька чинників, які можуть посилювати алергію та збільшувати ризик анафілаксії:
- фізичне навантаження,
- вживання алкоголю,
- прийом нестероїдних протизапальних препаратів (наприклад, ібупрофену) [2,3,4].
Як підтвердити, чи це алергія на малину?
Діагностика алергії на малину ґрунтується на медичному анамнезі та алергологічних дослідженнях. Найчастіше проводять:
- шкірні тести: шкірні тести та тести «prick-by-prick»,
- аналізи крові на визначення специфічних антитіл IgE, спрямованих проти алергенів малини [2,4].
У разі сумнівів лікар може призначити пероральну провокаційну пробу, яка вважається золотим стандартом у діагностиці харчової алергії. Вона полягає у введенні пацієнту невеликих, поступово збільшуваних кількостей фрукта під суворим медичним наглядом. У випадку осіб, у яких раніше спостерігалися важкі алергічні реакції, цей тест зазвичай не проводиться з міркувань безпеки [4].
Agnieszka Stańczak
___________________
Переклад: Соломія Пукаляк
