Ромашка та її властивості
Ромашка звичайна (Matricaria chamomilla), також відома як ромашка лікарська, — це однорічна рослина з родини айстрових (Asteraceae). Походить із Південної та Східної Європи, проте нині трапляється на всій території Європи, а також у Азії, Австралії, Новій Зеландії, обох Америках і навіть у Північній Африці [1,2]. Ромашку часто можна зустріти на луках, полях і в лісах. Її легко впізнати за характерними суцвіттями-кошиками з білими вузькими пелюстками та жовтою серединкою. Рослина дуже стійка до морозів і може рости на будь-якому типі ґрунту [5,6].
Ромашка використовується з лікувальною метою вже тисячі років, а її властивості цінували ще в давніх цивілізаціях. Вона була відома у Стародавньому Римі, Єгипті та Давній Греції. Англосакси вірили, що це одне з дев’яти священних зілля, дарованих людям Богом [1]. Сьогодні ромашку застосовують не лише в медицині та фармації, а й у косметичній та харчовій промисловості. Найчастіше як сировину використовують квіти, з яких отримують, зокрема, ефірну олію [3,5].
Широке застосування ромашки зумовлене її численними властивостями. Вона проявляє дію:
- антиоксидантну,
- антибактеріальну,
- протигрибкову,
- протипухлинну,
- антидепресивну,
- гіпоглікемічну (знижує рівень цукру в крові),
- гіпотензивну (знижує артеріальний тиск),
- гіполіпідемічну (знижує рівень ліпідів у крові),
- жарознижувальну,
- протизапальну,
- знеболювальну [2,3].
Від чого допомагає ромашка?
Завдяки своїм властивостям ромашка може полегшити перебіг багатьох станів і хвороб. Вона корисна та часто застосовується у разі:
- застуди,
- шлунково-кишкових проблем (біль у животі, здуття, розлади травлення, діарея),
- запальних процесів у ротовій порожнині та горлі,
- запалень шкіри (сонячні опіки, фурункули),
- подразнень і невеликих ушкоджень шкіри,
- стресу, безсоння та тривожних станів [2,5].
Ромашку можна використовувати у різних формах залежно від потреб. Найчастіше з неї готують:
- настої для пиття,
- полоскання,
- інгаляції,
- компреси,
- трав’яні ванни.
Ромашка входить до складу медичних препаратів із протизапальною, спазмолітичною та заспокійливою дією. Вона є інгредієнтом косметичних засобів для догляду за шкірою, зокрема й для немовлят та дітей [6].
лергія на ромашку – прояви
Застосування ромашки у контрольованих дозах вважається безпечним. Американське управління з контролю за продуктами та ліками (FDA) надало ромашці статус GRAS (generally recognized as safe – загалом визнана безпечною) [5]. Небажані реакції зустрічаються дуже рідко й переважно у людей, чутливих до рослин родини айстрових (наприклад, полину, хризантеми).
Виділяють два типи гіперчутливості до ромашки: сповільнений (контактний) та негайний (у тому числі анафілаксія). Перший проявляється місцевою шкірною реакцією після прямого контакту з рослиною: висипом, кропив’янкою, свербежем. Другий може викликати не лише шкірні симптоми, але й:
- напади кашлю,
- задишку та утруднене дихання,
- чхання, риніт,
- набряк язика, губ і гортані,
- біль у животі,
- діарею,
- блювання,
- анафілактичний шок (дуже рідко) [4,5].
Алергічна реакція може виникати не лише після прямого контакту з рослиною чи її пилком [8]. Вона можлива також у разі використання ромашкових компресів або полоскань, уживання настою всередину, а також після застосування косметичних і гігієнічних засобів (наприклад, вологих серветок) чи лікарських препаратів, що містять ромашку [7,9,10].
Головним алергеном ромашки вважається антекутолід – хімічна сполука, що міститься у суцвіттях рослини. Виробники косметики та фармацевтичних засобів уже створили сорти ромашки, які не містять цього алергену [4], що знижує ризик розвитку алергічних реакцій.
Варто пам’ятати, що симптоми можуть бути пов’язані не безпосередньо з алергією на ромашку, а з так званими перехресними реакціями. Це явище, коли імунна система плутає подібні за структурою алергени. Тому в людей, які чутливі до пилку рослин із родини айстрових (наприклад, полинy чи амброзії), алергічні реакції можуть виникати й після контакту з ромашкою.
Завдяки тим самим механізмам у людей з алергією на ромашку можуть проявлятися симптоми і після вживання кориці, а також деяких рослинних продуктів — селери, дині, волоських і ліщинових горіхів [4].
Agnieszka Stańczak
___________________
Переклад: Соломія Пукаляк
