Спіруліна – протиалергенна чи алергенна?
Харчова алергія

Спіруліна – протиалергенна чи алергенна?

Останнім часом у світі добавок популярності набуває синьо-зелена водорість під назвою спіруліна. Перш ніж вживати цю популярну харчову добавку, дізнайся про неї більше.

3 min

Спіруліна – властивості та походження

Спіруліна (Arthrospira platensis), яка має низку корисних для здоров’я властивостей, здавна використовується у щоденному раціоні та лікуванні. Завдяки здатності стимулювати імунну систему та полегшувати прояви різних захворювань вона знаходила застосування ще в традиційній китайській медицині.

Сьогодні спіруліна здебільшого асоціюється з харчовою добавкою, яку можна придбати у вигляді таблеток, капсул або порошку. Ці водорості також додають до перекусів, макаронів, печива та навіть хлібобулочних виробів. Її обутова назва походить від спіральних волокон, помітних під мікроскопом. Вирощування спіруліни потребує сонячного клімату та озер із лужним pH, тому основне виробництво зосереджене у таких країнах, як Греція, Японія, Індія, США та Іспанія. Простота підготовки до споживання є безсумнівною перевагою цієї водорості: спіруліна не потребує складної хімічної чи фізичної обробки – достатньо простого сушіння на сонці, щоб вона була готова до вживання [1–10].

Spirulina

Скарбниця поживних речовин

Спіруліна завдячує свою популярність надзвичайно багатому складу поживних речовин. Вона містить багато білка – аж 60–70% сухої маси, що більше, ніж у м’ясі (15–25%) чи сої (35%). Містить вісімнадцять амінокислот, зокрема так звані незамінні амінокислоти, які людський організм не може синтезувати самостійно і тому вони повинні надходити з їжею; їхня присутність у раціоні є ключовою для нормального функціонування організму.

Аналізуючи далі склад спіруліни, бачимо, що вона містить «корисні» жири (приблизно 5–7%), зокрема важливі поліненасичені жирні кислоти, такі як гамма-ліноленова кислота, які підтримують здоров’я серця, імунної системи та роботу мозку. Близько 1–15% її сухої маси становлять вуглеводи, але це розгалужені полісахариди, які повільніше перетравлюються. Вони не спричиняють різких стрибків рівня цукру в крові, як прості вуглеводи, і можуть діяти подібно до клітковини на кишечник. Крім того, спіруліна багата на вітаміни, зокрема:

  • вітамін A (бета-каротен), корисний для зору,
  • вітаміни групи B (B1, B2, B3, B6, B9 та B12) – особливо важливі для вегетаріанців; нещодавно встановлено, що їхній дефіцит може бути пов’язаний із депресією,
  • вітаміни C, D і E.

Не можна не згадати й про мінерали у складі спіруліни. Вона багата на калій, натрій, кальцій, магній, залізо та цинк. Завдяки такому багатому складу її досліджують щодо застосування у медицині при неврологічних захворюваннях (хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона), лікуванні ожиріння, депресії, а також при алергії інгаляційного та харчового походження [4, 11–13].

Spirulina, suplement diety

Протиаалергічна дія спіруліни

У дослідженнях на тваринах доведено її вплив як на респіраторні, так і на харчові алергії. Було виявлено, що спіруліна може захищати від харчових алергій. Вона пригнічує підвищення рівня імуноглобулінів E (IgE) і водночас підвищує рівень імуноглобулінів A (IgA), які відіграють важливу роль у захисті від інфекцій та алергенів.

Крім того, доведено, що спіруліна пригнічує алергічні реакції та модулює відповідь імунної системи. Вона зменшує вираженість симптомів алергічного риніту (сінної лихоманки), а також знижує рівень гістаміну – ключового чинника розвитку алергій. Спіруліна зменшує запалення слизової оболонки носа та полегшує такі симптоми, як нежить, чхання, набряк слизової (що призводить до закладеності носа) та свербіж.

Більше того, спіруліна покращує нюх та якість життя (сон і щоденну активність) у пацієнтів з алергічним ринітом навіть краще, ніж цетиризин – дуже поширена протиалергічна речовина, яка є звичайним компонентом безрецептурних протиалергічних таблеток.

Автори досліджень навіть припускають, що спіруліна може розглядатися як альтернативний метод лікування алергічного риніту [14–19].

Katar alergiczny

Чи може спіруліна спричиняти алергію?

Попри свої оздоровчі та протиалергічні властивості, спіруліна, як і будь-який інший продукт у раціоні, іноді може викликати алергічні реакції, хоча такі випадки трапляються досить рідко.

Згідно з даними наукової літератури, подібні реакції описані лише в поодиноких випадках. Варто зазначити, що більшість зафіксованих реакцій на спіруліну (чотири з п’яти) були класифіковані як анафілаксія – тяжка та потенційно небезпечна для життя системна алергічна реакція. У наведених клінічних випадках спостерігали такі симптоми:

  • кропив’янка,
  • набряк губ і язика,
  • поколювання в ділянці губ,
  • ангіоневротичний набряк обличчя,
  • висип,
  • напади астми,
  • нудота,
  • біль у животі,
  • задишка,
  • печіння та набряк підошов стоп.

Ці прояви, згідно зі спеціальною шкалою для оцінки тяжкості анафілаксії (WAO Anaphylaxis Guidance 2020), були віднесені до реакцій від 2-го (легкий) до 4-го (тяжкий) ступеня [1, 20–23].

Потенційні алергени у спіруліні та можливі перехресні реакції

Існує небагато даних про те, які саме білки у спіруліні можуть спричиняти алергію. Серед ідентифікованих алергенів є C-фікоціанін — синьо-зелений пігмент ціанобактерій. Крім нього, у спіруліні присутні й інші потенційно алергенні білки. Варто зазначити, що білки, дуже схожі на них (гомологічні), трапляються й в інших продуктах (наприклад, у фісташках, рибі, креветках, кукурудзі), а також у пилку (наприклад, берези) та кліщах домашнього пилу. Високий ступінь подібності може ввести в оману імунну систему людини та викликати так звані перехресні реакції.

Станом на 15 вересня 2025 року жоден білок із Arthrospira platensis не був внесений до офіційного переліку алергенів, який ведуть Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO) та Міжнародний союз товариств імунологів (IUIS) [6, 20, 24–26].

Дві сторони спіруліни

Спіруліна — це справді вражаюча водорість із чудовим поживним профілем і підтвердженими дослідженнями корисними властивостями, зокрема потенціалом у зменшенні симптомів алергічного риніту.

Водночас, попри її лідерство у світовому виробництві мікроводоростей, алергія на спіруліну залишається рідкісною та малопоширеною. Однак коли вона виникає, може мати тяжкий перебіг. Більшість задокументованих випадків — це анафілактичні реакції. Не можна виключати, що зі зростанням споживання спіруліни кількість алергічних реакцій на неї також збільшиться.Саме тому потрібні подальші дослідження, щоб ретельно оцінити користь від застосування спіруліни при алергічних захворюваннях порівняно з ризиком підвищеної чутливості та можливих перехресних реакцій у людей з алергією на цю водорість [1].

_____________________

Переклад: Соломія Пукаляк

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ