Білковий діатез – такий діагноз ви навряд чи почуєте від лікаря

«Білковий діатез» все ще дуже популярна, особливо серед батьків маленьких дітей. Це перше, що ми підозрюємо, коли у немовлят починаються проблеми зі шкірою та травленням ще на молочному шляху. Хоча деякі лікарі все ще використовують цю історичну назву, вона вже точно відходить у минуле. Більше того, вона не має нічого спільного з сучасною медичною номенклатурою [1]. З точки зору сьогодення, видається розумним запитати, як ми повинні розуміти термін «білковий діатез».

Почнемо з самого початку. «Вада» або діатез (термін, запозичений з грецької) в медичному контексті означає не що інше, як схильність до різного роду розладів. Тому це ще не хвороба, а лише схильність до неї [2]. Окрім білкового діатезу, відома також подагра. Інакше відома як подагра або артрит, вона виникає через схильність кристалів сечової кислоти накопичуватися в суглобах і тканинах.  Ми також розрізняємо геморагічний діатез (інакше відомий як пурпура – надмірна схильність до кровотеч).

Отже, якщо ми звузимо наш пошук до алергології, то «діатез», або «білковий діатез», насправді є синонімом атопії. Цей термін використовується в медичних публікаціях для опису схильності до розвитку атопічних станів. Це стосується не лише алергічного ринокон’юнктивіту, але й астми та БА [3]. Однак термін «білковий діатез» зазвичай використовується для позначення станів, що виникають після контакту з алергенними білками, які містяться, наприклад, у продуктах харчування. Таким чином, він стосується харчової алергії, зазвичай на коров’яче молоко, яка супроводжується специфічними симптомами, такими як біль у животі:

• блювота,
• діарея,
• ураження шкіри [4].

Однак важливо пам’ятати, що атопія – це не те саме, що алергія. На відміну від алергії – вона ще не дає жодних видимих ознак (хоча може бути виявлена за допомогою діагностичних тестів). Натомість атопія є фактором, який має значний вплив на те, чи розвинеться у людини алергічне захворювання в майбутньому [3].

Білковий діатез і атопічний дерматит

Ситуація ускладнюється тим, що під терміном «білковий діатез» може розумітися не харчова алергія, а… атопічний дерматит. Чому? Йдеться про численні зв’язки між захворюваннями алергічного спектру, які лежать на межі алергології та дерматології. У разі харчової алергії та атопічного дерматиту шкірна локалізація симптомів є типовою [6]. Тому історично атопічний дерматит отримав назву «білковий діатез» або «ексудативний діатез», що дещо краще відображає характер симптомів, що виникають на шкірі атопічних людей [2,5]. На жаль, протеїновий діатез (в сенсі алергії) досі ототожнюють з атопічним дерматитом, що є ще одним підводним каменем, що виникає внаслідок неоднозначності цього поняття.

Крім того, часто трапляються помилки, пов’язані з невмінням відрізнити харчову алергію від непереносимості лактози. У таких випадках «білковим діатезом» – в абсолютно некоректному сенсі – можна назвати зовсім інше захворювання. Непереносимість лактози пов’язана не з алергенними білками, а з молочним цукром, який викликає ряд розладів травлення (діарея, біль у животі, нудота, метеоризм, гази) [8].

Плутанина може виникнути через те, що травні симптоми схожі як при алергії на молоко, так і при непереносимості лактози. Отже, що варто пам’ятати?

Непереносимість в основному пов’язана з шлунково-кишковими симптомами, тоді як додаткові симптоми, що впливають на інші системи (наприклад, шкіру), можуть вказувати на алергію [7]. Діагностичні сумніви можна чітко розвіяти за допомогою тестів, призначених лікарем, і цим шляхом слід скористатися, якщо з’являться будь-які симптоми, які нас турбують.

«Білкова вада» є результатом багатьох факторів, що накладаються один на одного, особливо генетичних та екологічних. Деякі з успадкованих нами генів призводять до того, що організм надмірно виробляє IgE – антитіла, які відіграють вирішальну роль у перебігу алергічних реакцій. Про сімейне походження цього типу реакцій свідчить той факт, що до 80% людей, які стикаються з ними, повідомляють про наявність в сімейному анамнезі різних видів алергії [3]. Гіперчутливість до білка коров’ячого молока спостерігається втричі частіше у дітей з алергічною спадковістю [10].

А який вплив на розвиток алергічних захворювань має навколишнє середовище, в якому ми живемо? Виявляється, що фактори навколишнього середовища, які пов’язані з підвищеним ризиком розвитку алергії, в основному впливають на нас у ранньому дитинстві та підлітковому віці, а іноді вже у внутрішньоутробному житті [9]. Більшість з них є наслідком так званого західного способу життя.

Звідки береться алергія на молочний білок у дітей?

Що стосується немовлят, то у розвитку «білкового діатезу» (під яким розуміють алергію на білки коров’ячого молока) головну роль відіграє:

• дієта матері під час вагітності (антиоксиданти, вітамін D, фолати, поліненасичені жирні кислоти),
• перинатальні фактори (вік матері, тривалість вагітності, кількість відвіданих пологів, тип пологів),
• місце проживання (місто, село) та контакт з частинками, характерними для навколишнього,
• середовища, такими як алергени домашніх тварин або забруднення повітря,
• вплив додаткових зовнішніх факторів, таких як тютюновий дим (як для вагітної, так і для дитини),
• спосіб вигодовування (суміш або грудне молоко, тривалість грудного вигодовування),
• різноманітність кишкової мікробіоти дитини.

Після народження дитини в гру вступають такі фактори, як ожиріння, недостатня фізична активність, дієта, багата на перероблені продукти та вживання антибіотиків. Це основні причини розвитку алергії [9].

Aleksandra Lipiec 

_________________

Переклад: Соломія Пукаляк