Насіння під лупою. Сезам, мак, соняшник – що найчастіше викликає алергію?

Алергія на насіння зустрічається досить рідко, але кількість діагностованих випадків в останні роки систематично зростає. Така алергія може зустрічатися як у дітей, так і у дорослих. У багатьох випадках вона супроводжується іншими харчовими алергіями, наприклад, на горіхи або бобові культури [1–4].

Епідеміологічні дані показують, що алергія на кунжут є найбільш відомим прикладом у цій групі — вона стосується від 0,1% до 0,9% населення залежно від регіону. Через зростаючу кількість людей, чутливих до кунжуту, та його здатність викликати важкі реакції, його включили до так званої великої дев’ятки найсильніших харчових алергенів [4,5].

Варто, однак, підкреслити, що трапляються алергії на інші насіння, такі як гірчиця, мак або соняшник. Однак частота їхнього виникнення є меншою і важчою для оцінки через обмежену кількість епідеміологічних досліджень [4,5].

Алергія на насіння може супроводжуватися різними реакціями – від легких до дуже важких. До найпоширеніших симптомів належать, зокрема:

• шкірні реакції, наприклад, кропив’янка, почервоніння, набряк губ, обличчя або очей,
• харчові симптоми, наприклад, біль у животі, нудота, блювання, діарея,
• дихальні симптоми, наприклад, кашель, свистяче дихання, задишка, відчуття стискання в горлі,
• анафілаксія – раптова, тяжка системна реакція, що загрожує життю, яка потребує негайного втручання та введення адреналіну [2,4,5,6].

Серед насіння найсильніший алергічний ефект мають кунжут, гірчиця та соняшник. Все частіше описуються також алергічні реакції після вживання насіння маку, льону або гарбузового насіння [1,2,4].

Кунжут

Присутність кунжуту у харчових продуктах іноді важко виявити, оскільки його додають як у вигляді цілих зерен, так і у формі пасти (наприклад, тахіні), олії або борошна. Основним алергеном кунжуту є білок Ses i 1 (2S альбумін), який характеризується високою стійкістю до температури та травних ферментів, що підвищує ризик серйозних реакцій, включаючи анафілаксію. Крім того, можуть виникати перехресні реакції між кунжутом та горіхами (наприклад, ліщиновими та волоськими), а також арахісом [1,2].

Гірчиця

Насіння гірчиці є популярним інгредієнтом гірчиці, приправ, маринадів або консервів. Вони можуть міститися і в менш очевидних продуктах, таких як соуси чи суміші спецій. Основними алергенами гірчиці є білки 2S альбуміни, які можуть викликати як харчові реакції, так і шкірні симптоми. В Європі алергія на гірчицю є настільки значущою, що її наявність у харчових продуктах вимагає обов’язкового маркування [2,4].

Соняшник

Насіння соняшнику зустрічається у хлібі, батончиках, мюслі, олії та пастах. У людей з алергією головне значення мають харчові алергени Hel a 1 (2S альбумін) і Hel a 3. Вони можуть викликати як проблеми з кишечником, так і шкірні зміни. Описані перехресні реакції зі соняшником у людей, алергічних до пилку полину. Це означає, що симптоми можуть з’являтися не лише після вживання, а й після контакту з пилком цих рослин [1,2].

Мак

Міститься переважно у хлібі та випічці, а також у начинках чи десертах. Існує ризик перехресних реакцій між маком та іншими харчовими продуктами. Продукти, які можуть викликати перехресну реакцію, це зокрема: гречка, ківі, жито, насіння кунжуту, горіхи (особливо ліщина) [1,7].

Насіння льону

Лляне насіння (льон) часто зустрічається у хлібі, випічці, десертах, рослинних напоях і веганських продуктах як замінник яєць. Серологічні дослідження свідчать, що у людей, чутливих до льону, можуть виникати перехресні реакції, наприклад, з люпином, арахісом, соєю, ріпаком, пилком ріпаку та пшеницею [1,4,8].

Гарбузове насіння

Алергени гарбузового насіння ще недостатньо добре охарактеризовані. Описані реакції на гарбузове насіння мають IgE-залежний характер і можуть з’явитися після їх уживання. Частина людей з алергією на насіння гарбуза добре переносить м’якоть гарбуза, тоді як у інших реакції можуть виникати також після її споживання. Описано перехресні реакції з такими продуктами, як персик, яблуко, груша, огірок чи диня [2].

Діагностика алергії починається з медичного анамнезу, який дозволяє попередньо визначити, які саме насіння спричинили реакцію, за яких обставин з’явилися симптоми та як довго вони тривали. Анамнез є відправною точкою для подальшої діагностики, доповненої різними дослідженнями, зокрема:

• шкірні прик-тести (SPT),
• визначення специфічних IgE-антитіл у крові,
• пероральні провокаційні тести — визнані золотим стандартом у діагностиці харчових алергій, проводяться виключно під суворим медичним наглядом через ризик тяжких реакцій [1,2,4,6].

Поєднання медичного анамнезу та додаткових досліджень дозволяє:

• точно визначити, які насіння викликають реакцію,
• ідентифікувати продукти, що несуть ризик перехресних реакцій,
• оцінити ймовірність виникнення тяжких реакцій [1,4,6].

Уникання споживання насіння вимагає уважності та знання потенційних джерел алергенів. Варто звернути увагу на кілька практичних аспектів [1,4,5,6].

Читання етикеток харчових продуктів

Виробники зобов’язані позначати наявність найпоширеніших алергенів, включно з кунжутом і гірчицею. Важливо перевіряти як список інгредієнтів, так і попередження, наприклад: «може містити сліди…».

Усвідомлення прихованих джерел насіння

Насіння може міститися у хлібі, сумішах спецій, батончиках, гірчиці, пастах (наприклад, тахіні), оліях, а також у готових соусах і ресторанних стравах. Варто звертати на це увагу під час вибору продуктів у магазині та приготування їжі.

Продукти типу «фіт»

Такі насіння, як льон, насіння чіа чи гарбузове насіння, все частіше додають до йогуртів, граноли, батончиків чи випічки. Вони також містяться у сумішах горіхів або борошна, що може бути джерелом алергічної реакції.

Close up of entrepreneur woman hands holding cereal snack bar working on laptop at home office

Страви, споживані поза домом

Варто повідомити ресторан або особу, яка готує страву, про свою алергію. Також слід переконатися, що страва не містить прихованих джерел насіння та не була приготовлена в тому самому посуді, що й алергенні продукти. Це значно зменшить ризик реакції.

Аварійний план

Особи, у яких раніше виникала анафілактична реакція, повинні носити із собою адреналін в аутоін’єкції . Варто знати правила його використання, а також проінструктувати родину та друзів, які можуть допомогти у разі виникнення реакції.

Консультації зі спеціалістом

Алерголог і дієтолог визначать алергени, що викликають симптоми, підготують план дій на випадок випадкового вживання, а також допоможуть скласти добре збалансовану елімінаційну дієту.

Дієт. Alicja Wujkowska

_____________________

Переклад: Соломія Пукаляк