Молоко під підозрою
Підвищує ризик розвитку раку й серцевих захворювань, спричиняє камені в нирках, шкодить шлунку, «вимиває» кальцій із кісток, а ще закислює та «заслизнює» організм… Останніми роками набирають популярності різні міфи про шкідливий вплив коров’ячого молока на здоров’я [1]. Але скільки в цьому правди? Якщо звернутися до наукових доказів, виявляється — зовсім небагато. Тож давайте розглянемо найцікавіший аспект для людей із алергічним ринітом та астмою: чи справді вживання молока пов’язане з надмірним утворенням слизу в дихальних шляхах?
Джерело міфу
Теорія про «слизотворні» властивості молока, ймовірно, походить від Мойсея Маймоніда — єврейського духовного лідера та придворного лікаря, який жив у Єгипті на межі XII–XIII століть. У своєму трактаті про астму, написаному для хворого родича, він згадував молоко серед кількох продуктів, що нібито сприяють утворенню слизу. Подібне уявлення є й у традиційній китайській медицині, де споживання молочних продуктів асоціюється з «ущільненням» флегми [2].
Шкідлива дезінформація
Попри століття, ця думка досі жива, особливо серед батьків маленьких дітей. Великою мірою цьому посприяла книга американського педіатра доктора Бенджаміна Спока, написана у 1940-х роках і неодноразово перевидана — востаннє у 2011 році. На жаль, навіть у новій версії міститься твердження, що молочні продукти можуть посилювати утворення слизу та спричиняти дискомфорт під час інфекцій верхніх дихальних шляхів [2]. Цю ідею підхоплюють автори інших посібників для батьків, а також блогери й медіатворці у соцмережах.
Який результат? У США було проведено дослідження, яке показало: коли дитина застуджується, половина батьків уникає давати їй молоко. І навіть якщо частина з них насправді не вірить у «слизотворні» властивості молочних продуктів… [3,2].
Чи справді молоко «заслизнює» організм?
Теорія про те, що молоко заслизнює організм, була вперше науково спростована вже через два роки після виходу посібника доктора Спока [4,2]. У дослідженні, проведеному в США, не виявили збільшення кількості виділень у людей, які пили молоко, порівняно з контрольною групою. Через 40 років перевірили залежність симптомів від споживання молока серед групи добровольців, інфікованих риновірусом. Не було зафіксовано істотних змін у кількості виділень із носа [2,5]. Проте міф усе ще добре тримається.
Зерно правди все таки є
Існує поширене переконання, що після вживання молока слина стає густішою й важче ковтається, а язик і горло створюють відчуття, ніби на них залишилася якась плівка [6,1]. Тут можна знайти зерно правди. Молоко є емульсією – суспензією крапельок жиру у воді. Краплі емульсії швидко агрегують (з’єднуються) після контакту з муцинами, що містяться у слині, тобто молекулами, відповідальними за в’язкоеластичні властивості слизу. Таким чином, слина після поєднання з молоком збільшує свій об’єм і в’язкість.
Але цей процес відбувається лише в ротовій порожнині та горлі. У інших частинах дихальної системи він не спостерігається [2,5]. Збільшення в’язкості слини також можуть спричиняти іони кальцію, що містяться в молоці. Однак і тут – знову – ймовірність того, що пиття молока негайно підвищить концентрацію іонів кальцію в слизовій оболонці дихальних шляхів, є дуже малою [2,5].
Цікаво, що у 90-х роках в Австралії провели експеримент, у якому половині групи дали коров’яче молоко, а половині – соєвий напій. Обидва напої були замасковані так, що за смаком їх не можна було відрізнити. Коли учасників дослідження запитали про сенсорні відчуття після вживання напою, виявилося, що вони були схожі в обох групах [2].
Доказів усе ще немає
Чи є, будь-які наукові підстави, які підтверджують теорію про те, що молоко заслизнює організм? Є певна гіпотеза. Але, по-перше, це лише гіпотеза. А по-друге – навіть якби вона виявилася правдою, її можна було б застосувати лише до невеликої частини людей зі специфічним станом здоров’я. Опубліковані повідомлення про β-казоморфін-7 (β-CM-7) – білок, що утворюється при розпаді молока. Цей білок збільшує експресію гена MUC5AC і стимулює секрецію слизу у випадках, коли він потрапляє в системний кровообіг. Однак це можливо лише за умови підвищеної проникності кишечника, що супроводжує хронічні запальні стани, наприклад, у перебігу муковісцидозу [6].
Aleksandra Lipiec
_________________
Переклад: Соломія Пукаляк
Дата публікації: 10.06.2025
Актуалізація: 19.01.2026
