Сливи - користь осені
Сливи відомі в Польщі з 12 століття. Вони входять до топ-20 фруктів з найбільшим виробництвом у світі. Приблизно 20% слив збирають з Prunus domestica, домашньої (європейської) сливи, яка належить до родини розоцвітих (Rosaceae). Назва цієї родини рослин добре відома алергологам, про що буде сказано нижче.
Польща входить до п’ятірки основних виробників сливи в Європейському Союзі [2]. Ідеальні умови для розвитку сливи існують саме в нашому кліматі – помірному. Плоди цього дерева збирають – залежно від виду – з початку літа до кінця осені. Найпопулярніша слива в нашій країні – це медова роса.
Ці фрукти мають високу поживну цінність – як у свіжому, так і в сушеному вигляді. Вони є цінним джерелом пектину, каротиноїдів, фенольних сполук та органічних кислот [1]. Існують дослідження, які підтверджують, що висока частка чорносливу в раціоні пов’язана з:
- покращенням ліпідного профілю крові,
- зниженням рівня жовчних кислот,
- покращенням метаболізму глюкози та ліпідів,
- гальмуванням розвитку остеопорозу [1].
Чорнослив чудово підходить для здорового перекусу. На кухні його також часто використовують для випікання пирогів, варення та приготування традиційного сливового бренді [2]. Вони ідеально підходять для сушіння. Дослідження споживачів показують, що поляки найчастіше купують сушені сливи на Різдво (67%) [2].
Алергія на чорнослив - чи буває?
Сливи, хоч і такі корисні, містять алергенні білки. Їх найбільш значущим алергеном є Pru d 3, білок, що належить до групи LTP. Реакції саме на цей білок були виявлені у понад 80% людей з гіперчутливістю до сливи [3]. Однак цей тип алергії зустрічається вкрай рідко.
Зазвичай симптоми після вживання чорносливу пов’язані не з алергією на сам фрукт, а з перехресною реакцією. Як відбувається ця реакція? Весь механізм базується на гомології, тобто схожості між білками. Білки-переносники ліпідів (LTP) – це алергени, присутні у фруктах, овочах, горіхах та зернових. Вони містяться в рослинах, що виробляють пилок, таких як полин, подорожник, оливка, амброзія та кипарис [4]. Коли триває період їх інтенсивного пилкування, вживання фруктів, які містять подібні білки (наприклад, слив), може викликати алергічні скарги у людини, яка має алергію на пилок.
Кісточкові фрукти родини розоцвітих, тобто персик, абрикос, вишня та слива, є найбільш причетними до таких реакцій, які пов’язані з білками LTP [4,5]. Також трапляється, що ці фрукти схрещуються між собою, а це означає, що слива може викликати симптоми у людей з алергією на персик.
Крім того, сливи містять алергени з інших груп, окрім LTP. До них відносяться білки PR-10, які входять до складу Bet v 1 пилку берези. Білки PR-10 характеризуються дуже високим ступенем перехресної реактивності та широким розповсюдженням у рослинах. Тому до 70% людей з алергією на березу можуть відчувати симптоми алергії після вживання певних фруктів (включаючи сливу) [4].
Симптоми алергії після чорносливу
Фрукти, особливо в сирому вигляді, найчастіше викликають оральний алергічний синдром (ОАС) у людей, які мають алергію на перехресне забруднення пилком. Цей синдром зазвичай проявляється протягом 2-15 хвилин після контакту фруктів зі слизовою оболонкою рота. Він проявляється набряком, свербінням та/або онімінням ротової порожнини (губ, язика, піднебіння). У дуже рідкісних випадках це призводить до системних реакцій (включаючи анафілактичні реакції) [4].
З іншого боку, сушений чорнослив може містити велику кількість сульфітів, які є консервантами з алергенною дією. У сенсибілізованих людей сульфіти викликають цілий ряд скарг, включаючи кропив’янку, еритему та свербіж шкіри, нудоту, блювоту, біль у животі і навіть анафілаксію.
Aleksandra Lipiec
__________________
Переклад: Соломія Пукаляк
