Алергія на гірчицю

Гірчиця – це трав’яниста рослина сімейства капустяних, до якого також входять,капуста, ріпак і хрін. До найпопулярніших сортів цієї рослини відносять білу і чорну гірчицю. Вона поширена по всій Європі та на інших континентах. Гірчиця має багато поживних властивостей, містить високоякісний білок, жир і клітковину, а також вітаміни А, С і К, залізо, цинк, кальцій і мідь. Вона має протизапальні, гіпотензивні, антибактеріальні та протигрибкові властивості [1].

Алергени гірчиці включають кілька білків. Серед них можна відзначити:

• Sin a 1 – проламін, належить до того ж сімейства білків, що й кунжут, волоські горіхи, бразильські горіхи та арахіс. Цей алерген стійкий до термічної обробки і травлення. Це означає, що його алергенні властивості не зникають під час цих процесів.
• Sin a 2 – бобові, є основним алергеном гірчиці.
• Білок Sin a 3 – LTP схожий на білок персиків і це означає, що він може перехресно реагувати з ним.
• Sin a 4 – профілін, має схожу структуру з білком, що міститься в дині. Це означає, що алергічні симптоми можуть з’явитися і після вживання плоду [2].

Варто додати, що гірчиця також перехресно реагує з пилком полину, латексом, капустою, яблуком і лісовим горіхом [4,5].

Вживання гірчиці або інших продуктів, що містять гірчицю, може викликати такі реакції:

• Оральний алергічний синдром є одним з найпоширеніших проявів алергічної реакції на гірчицю. Проявляється свербінням і набряком губ, рота і горла. Зазвичай виникає у людей з пилковою алергією після вживання певних овочів і фруктів [3]. У дослідженні, проведеному серед 38 людей з алергією на гірчицю, у 47,4% після вживання продукту спостерігалися симптоми ОАС [4].
• Шкірні реакції – кропив’янка, свербіж і ангіоневротичний набряк. У 29 обстежених пацієнтів з алергією на гірчицю у 55,2% з них спостерігався ангіоневротичний набряк, а у 34,5% – кропив’янка після вживання цієї спеції.
• Алергічний риніт – чхання, свербіж і нежить. У дослідженні 29 людей з підвищеною чутливістю до гірчиці в Іспанії 10,3% з них мали симптоми риніту.
• Астма – у Франції з 49 дітей з алергією на цю рослину 4% мали напади астми після вживання гірчиці [5].
• Атопічний дерматит – свербіж, сухість шкіри та запалення, ураження шкіри, екзема, відшарування епідермісу [7]. У 49 дітей із підтвердженою алергією на гірчицю у 42,8 % після її вживання спостерігалися симптоми атопічного дерматиту [5].

Шкірні прик-тести та аналізи крові, а також спостереження за власними симптомами допоможуть у діагностиці алергії на гірчицю. Крім того, серед доступних досліджень ми маємо подвійне сліпе плацебо-контрольоване випробування. Це означає, що ні людина, яка проводить тест, ні пацієнт не знають, коли буде подаватися гірчиця, а коли ні. Лише після результатів обстеження лікар може прийняти рішення про те, чи варто хворому уникати гірчиці в раціоні [2].

Гірчицю також можна знайти і в сирах, спеціях, різних видах соусів і маринадів для м’яса. Рослина входить до списку алергенів, які обов’язково вказуються на етикетках продуктів. Такий обов’язок покладено на виробників постановою Європейського Союзу [6].

Natalia Gajek
_____________

Переклад: Соломія Пукаляк