Елімінація методом спроб і помилок – чи варто ризикувати?

Елімінаційна дієта полягає у тимчасовому або постійному виключенні певних продуктів харчування з повсякденного раціону. Її застосовують передусім у діагностиці та лікуванні харчових алергій і непереносимості. Вона також може бути корисною як підтримка терапії атопічного дерматиту (АД), особливо у дітей. Останнім часом багато людей вирішують виключати продукти з раціону самостійно — під впливом порад з Інтернету, особистих переконань або актуальних харчових трендів. Такий підхід може завдати серйозної шкоди здоров’ю [1,2,3].

Щоб елімінаційна дієта справді допомогла у діагностиці та лікуванні захворювань, її потрібно впроваджувати свідомо та відповідно до рекомендацій лікаря і/або дієтолога. Нерозсудливе виключення великих груп продуктів, особливо без підтримки спеціалістів, може завдати більше шкоди, ніж користі. Нерідко це призводить до серйозних наслідків – як для фізичного, так і для психічного здоров’я [1,2].

Наслідки для здоров’я

Дефіцит поживних речовин

Елімінаційна дієта може спричиняти нестачу важливих поживних компонентів, особливо якщо дотримуватися її тривалий час і без нагляду фахівця. Виключення з раціону великих груп продуктів, таких як молочні, зернові чи м’ясо, може призвести до недостатнього споживання, зокрема, білка, харчових волокон, кальцію, заліза, вітаміну D та вітамінів групи B. Це, у свою чергу, може проявлятися такими симптомами [4,5,6]:

• слабкість,
• зниження імунітету та підвищена схильність до інфекцій,
• проблеми з концентрацією,
• хронічна втома,
• м’язові та кісткові болі.

Перед початком елімінаційної дієти варто проконсультуватися з лікарем і/або дієтологом, які допоможуть правильно скласти раціон і за потреби призначать відповідну добавку чи корекцію харчування [7].

Порушення росту та розвитку у дітей

У дитячому віці надзвичайно важливо забезпечити організм усіма необхідними поживними речовинами, оскільки він активно росте та розвивається. Діти особливо чутливі до дефіциту білка, кальцію, заліза, вітаміну D та омега-3 жирних кислот. Їхня недостатня кількість у харчуванні може призвести до [8,9]:

• порушення росту,
• ослаблення кісток,
• неправильного розвитку мозку та нервової системи,
• зниження імунітету.

Європейське товариство дитячої гастроентерології, гепатології та нутриціології (ESPGHAN) наголошує, що елімінаційні дієти у дітей слід застосовувати лише за чіткими медичними показаннями та завжди під наглядом педіатра і/або дієтолога. Фахівці допоможуть збалансувати раціон дитини та, за потреби, призначать відповідну добавку, що дозволить уникнути дефіциту поживних речовин і забезпечить безпечний та правильний розвиток малюка [10,11].

Порушення мікробіоти кишечника

Виключення з раціону, зокрема, ферментованих молочних продуктів (наприклад, йогуртів, кефіру, ряжанки) чи зернових, багатих на клітковину (наприклад, жита, вівса), без запровадження належних замінників може негативно вплинути на склад мікробіому кишечника. Не варто недооцінювати цей чинник, оскільки це може призвести до проблем із травленням, зниження імунітету та ослаблення концентрації. Порушення рівноваги мікробіому кишечника здатне навіть сприяти розвитку хронічних захворювань, таких як діабет, ожиріння, запальні хвороби кишечника, синдром подразненого кишечника [1,12].

Порушення обміну речовин та гормональні збої

Замінювання виключених із раціону продуктів високоопрацьованими харчами, багатими на прості цукри та насичені жири, може сприяти розвитку метаболічних порушень, зокрема [13,14]:

• зниженню чутливості тканин до інсуліну,
• порушенню регуляції рівня глюкози у крові,
• підвищенню рівня загального холестерину та тригліцеридів у крові,
• збільшенню маси тіла.

З іншого боку, надмірне зниження калорійності раціону та споживання жирів при занадто суворій елімінаційній дієті може призвести до порушення гормонального балансу. Це, зокрема, пов’язано з порушеннями менструального циклу у жінок, затримкою статевого дозрівання у підлітків і негативним впливом на метаболізм [15].

Психологічні наслідки

Елімінаційна дієта може суттєво впливати на психологічний стан, особливо якщо пов’язана з виключенням великої кількості продуктів. Обмеження у щоденному раціоні часто призводять до відчуття ізоляції, фрустрації та зниження якості життя [16].

Деякі люди, дотримуючись суворої елімінаційної дієти, можуть зіштовхнутися з нав’язливим підрахунком калорій, постійними думками про уникнення «шкідливих» продуктів або безперервним плануванням харчування. Це може призвести до орторексії – компульсивного прагнення до ідеально здорового харчування. Орторексії часто супроводжує страх перед уживанням «забороненого» продукту та надмірний контроль за прийомом їжі. Більше того, елімінаційна дієта може спровокувати або посилити інші розлади харчової поведінки, наприклад, уникальний харчовий розлад (ARFID) чи інші форми обмежувальної поведінки [16].

Саме тому надзвичайно важливо подбати про належну підтримку. Консультації з психологом або психодієтологом допомагають не лише впоратися з емоційними наслідками дієти, а й сприяють адаптації до нових харчових звичок. Вони полегшують збереження здорового ставлення до їжі попри необхідні обмеження [16].

Соціальні наслідки

Ізоляція та труднощі у соціальних контактах

Особи, які виключають із раціону велику кількість продуктів, можуть відчувати себе відокремленими від соціального життя. Проблеми виникають як під час спонтанних зустрічей із друзями, так і під час запланованих виходів до ресторанів, де меню часто не містить безпечних для них страв. Подорожі вимагають ретельної підготовки.

Навіть спільні обіди на роботі або під час сімейних урочистостей можуть супроводжуватися необхідністю пояснювати свої харчові обмеження або приносити власні страви. Навіть святкові події, що традиційно асоціюються зі спільною трапезою, можуть стати джерелом стресу та відчуття «інакшості», коли більшість страв недоступні [17].

Стигматизація у дітей

Діти, яким необхідно уникати популярних ласощів, торта чи цукерок на днях народження або страв, що подаються під час шкільних чи дитсадкових свят і поїздок, можуть відчувати себе виключеними з групових активностей. Однолітки, не завжди розуміючи причини обмежень, можуть сприймати таку дитину як «іншу» або «складну». У довгостроковій перспективі це може призводити до зниження самооцінки, фрустрації та уникнення соціальних контактів [18].

Елімінаційна дієта може бути шкідливою, якщо:

• застосовується лише на основі власних припущень, «про всяк випадок», без належної діагностики та консультації з лікарем,
• проводиться без нагляду клінічного дієтолога або алерголога,
• триває надто довго, а виключені продукти не повертають до раціону, попри рекомендації щодо необхідності періодичної перевірки толерантності до певного інгредієнта [19].

Елімінаційна дієта повинна завжди впроваджуватися на основі достовірної діагностики, рекомендованої лікарем. Він визначає, які продукти слід виключити і на який період. Виключення підозрілого продукту зазвичай триває від 2 до 4 тижнів. Цього часу достатньо, щоб спостерігати можливі зміни у самопочутті.

Після цього періоду рекомендується провести пробу провокації під наглядом лікаря та дієтолога, що полягає у повторному введенні виключеного продукту до раціону. Продукти вводяться по одному, спостерігаючи реакцію організму протягом кількох днів перед додаванням наступного. Такий підхід дозволяє точно визначити, який інгредієнт викликає небажані симптоми.

У повсякденній практиці корисним є харчовий щоденник, у якому фіксують спожиті продукти та реакції організму. Це полегшує ідентифікацію продуктів, що викликають небажані симптоми.

Надзвичайно важливим є регулярне спостереження за станом здоров’я – як через відстеження самопочуття, так і за допомогою лабораторних досліджень, наприклад: морфології крові, ліпідограми, рівня глюкози натще, рівня феритину, вітаміну D, кальцію, магнію, фолієвої кислоти. Це дозволяє швидко виявити можливі дефіцити та внести корективи у дієту або призначити додаткову суплементацію, мінімізуючи ризик негативних наслідків для здоров’я [1,3,7,13,16].

Дієт. Alicja Wujkowska

______________________

Переклад: Соломія Пукаляк