Як дієта матері впливає на немовля, яке годують грудьми?
Більшість харчових компонентів потрапляє у грудне молоко лише у слідових кількостях. Тому продукти, які споживає мама – такі як коров’яче молоко, яйця чи глютен – рідко становлять загрозу, особливо для здорових немовлят. Проте у дітей із підтвердженою алергією навіть мінімальні концентрації алергенів у материнському молоці можуть спричиняти появу симптомів [3].
З наукових джерел відомо, що у немовлят, які перебувають на виключно грудному вигодовуванні, можуть розвиватися алергічні реакції – як за механізмом, залежним від IgE, так і за IgE-незалежним. Найчастіше це відбувається у відповідь на білки коров’ячого молока, яєць, риби чи арахісу, що надходять із дієти матері [3,4]. Водночас такі випадки трапляються нечасто. Вважається, що понад 99% дітей з алергією на білки коров’ячого молока (АБКМ) добре переносять грудне молоко, навіть якщо мама вживає молочні продукти [4,5].
У дослідженні Gamirova та співавт. було підраховано, що ризик розвитку алергічної реакції у немовляти з АБКМ, чия мати не дотримується елімінаційної дієти, становить приблизно 1 випадок на 2893 [4,6]. Саме тому виключення алергенів із раціону матері рекомендується лише у клінічно обґрунтованих ситуаціях [3,4].
Елімінаційна дієта у матері, що годує грудьми – коли вона обґрунтована?
Запровадження елімінаційної дієти у матері, яка годує грудьми, рекомендоване лише у випадках, коли у дитини спостерігаються симптоми, що однозначно вказують на наявність алергії чи харчової непереносимості. До них належать [7]:
- шкірні прояви (висип, свербіж, кропив’янка, атопічний дерматит),
- набряк губ, язика або обличчя,
- діарея,
- наявність крові у випорожненнях,
- блювання,
- риніт,
- утруднене дихання.
Важливо підкреслити, що деякі симптоми, які викликають занепокоєння у батьків (наприклад, кольки, зригування, рідкі випорожнення), нерідко є природною частиною процесу дозрівання травної системи. Вони можуть бути пов’язані з нормальним розвитком дитини й не завжди свідчать про патологію. Їх поява не обов’язково означає потребу у введенні елімінаційної дієти у матері [1,2].
Однак якщо симптоми є стійкими, не зникають, а також у дитини додатково з’являються:
- підвищена дратівливість,
- занепокоєння,
- труднощі із засинанням попри достатнє харчування,
- порушення набору маси тіла чи росту,
необхідна термінова консультація педіатра та/або алерголога.
Лікар визначить, чи дійсно симптоми зумовлені алергією або непереносимістю їжі, і за потреби призначить відповідні діагностичні обстеження. Якщо буде встановлено показання, спеціаліст порадить виключити з раціону матері певні продукти [2,3,7].
Елімінаційна дієта у період лактації – як її правильно проводити?
Елімінаційна дієта у матері, що годує грудьми, не повинна бути надто радикальною. Важливо уникати одночасного виключення багатьох продуктів. Найкраще усувати з раціону лише один підозрюваний алерген за раз. Це дозволяє точніше оцінити, чи саме він є причиною проблеми [3,5,8–10].
Найчастіше з раціону годуючих матерів виключають: молоко, яйця, арахіс, горіхи, рибу, глютен, сою та кунжут [9].
Зазвичай елімінація підозрюваного алергену триває від 2 до 4 тижнів. Цього часу достатньо, щоб помітити можливі зміни у стані дитини. На покращення можуть вказувати [3,4,5,8,9]:
- зменшення або зникнення кольок,
- зменшення висипань чи інших шкірних проявів,
- відсутність блювання та діареї,
- зникнення набряків у ротовій порожнині,
- зменшення нежитю,
- спокійніша поведінка та покращення самопочуття дитини,
- легше засинання.
Після періоду елімінації рекомендовано провести пробу провокації, яка повинна здійснюватися під контролем лікаря та дієтолога. Її суть полягає у повторному введенні алергену до раціону матері. Продукти потрібно вводити поступово, по одному, спостерігаючи за реакцією дитини протягом кількох днів перед введенням наступного. Це дозволяє чітко визначити, який саме продукт може викликати небажані симптоми.
Корисним інструментом у цьому процесі є харчовий щоденник, у якому мама записує з’їдені продукти та можливі симптоми у немовляти. Такий підхід значно полегшує визначення, чи дійсно дитина має харчову алергію, чи причини скарг криються в іншому [3,5,8–10].
Слід пам’ятати, що кожна ситуація потребує індивідуального підходу. Тому завжди варто консультуватися зі спеціалістом, який допоможе зберегти безпеку матері та дитини та подбати про те, щоб дієта не була надмірно обмежувальною [3,8,9].
Ризики, пов’язані з елімінаційною дієтою у матері, що годує грудьми
Виключення великої кількості продуктів із раціону матері-годувальниці може нести низку ризиків [1–4,10]:
- розвиток дефіциту поживних речовин (наприклад, кальцію, білка, вітаміну B12) у разі неправильно збалансованої дієти,
- необхідність застосування додаткової суплементації при довготривалій елімінаційній дієті,
- втома, стрес і почуття провини у матері,
- фінансове навантаження для родини.
Профілактичне застосування елімінаційної дієти у матері, яка годує грудьми, без чітких медичних показань може бути не лише неефективним, а й шкідливим. Самостійне виключення великої кількості продуктів без консультації зі спеціалістом може призвести до негативних наслідків, зокрема [10]:
- порушення природного процесу формування толерантності до харчових алергенів у здорової дитини,
- ускладнення постановки правильного діагнозу та затримку початку адекватного лікування у випадку справжньої алергії у немовляти,
- виникнення проблем із лактацією.
Роль спеціаліста – коли і до кого звертатися?
При підозрі на харчову алергію у немовляти, яке перебуває на виключно грудному вигодовуванні, не варто самостійно експериментувати з елімінацією продуктів. Правильний підхід передбачає співпрацю з педіатром та/або алергологом, клінічним дієтологом і консультантом із грудного вигодовування [1,2,8,10].
Лікар проводить детальний анамнез, аналізує симптоми та призначає обстеження на наявність харчової алергії чи непереносимості. Він контролює процес елімінації підозрюваного алергену та оцінює результати дієти.
Клінічний дієтолог складає збалансований раціон з урахуванням продуктів, які необхідно виключити, та стежить, щоб харчування матері й дитини забезпечувало всі необхідні нутрієнти.
Консультант із лактації підтримує матір у продовженні грудного вигодовування попри зміни в дієті. Весь процес – від діагностики, через елімінацію та провокаційні проби, до подальшого ведення дієти – потребує комплексного й індивідуального підходу під наглядом спеціалістів. Це допомагає уникнути надмірних харчових обмежень і дефіциту поживних речовин, сприяє здоров’ю матері та гармонійному розвитку дитини [2–4,8–10].
Дієт. Alicja Wujkowska
_____________________
Переклад: Соломія Пукаляк
