Харчова алергія

Алергія на скумбрію, або копчена риба під лупою

Скумбрія є цінним компонентом раціону. Її цінують передусім за високий вміст омега-3 жирних кислот та вітаміну D, які підтримують роботу кровоносної системи та імунітету [1]. Однак іноді її вживання замість користі для здоров’я спричиняє раптові та неприємні симптоми [2,3]. Коли ми маємо справу зі справжньою алергією, а коли з отруєнням?

2 min

Звідки походить скумбрія?

Скумбрія є хижою рибою. Найпопулярніший вид – атлантична скумбрія – існує переважно у водах Північної Атлантики. Її також можна зустріти в Чорному морі, Середземному морі та Балтійському морі.

Найбільшими прихильниками скумбрії є мешканці Європи (особливо Скандинавії) та Японії [4]. У Польщі охоче вживають копчену скумбрію. Її їдять як окрему страву, а також часто використовують як основу для бутербродних паст. Однак незалежно від способу приготування скумбрія може бути небезпечною для людей з алергією на рибу.

Makrela

Sco s 1 - головний алерген атлантичної скумбрії

Головним алергеном скумбрії є білок під назвою Sco s 1 [5]. Він належить до родини парвальбумінів – білків, які у риб відповідають за роботу м’язів і забезпечують їм можливість швидкого плавання [6]. У людей з алергією імунна система помилково розпізнає цей білок як загрозу та виробляє антитіла IgE. Це призводить до появи неприємних симптомів: від кропив’янки та набряку губ до болю в животі, а в рідкісних випадках навіть до анафілактичного шоку [3].

Білок Sco s 1 є складним супротивником. Його не руйнує висока температура під час запікання, дим під час копчення чи травні кислоти у нашому шлунку [6]. Тому скумбрія в будь-якому вигляді – чи то консервована, чи копчена – може викликати сильні симптоми у людини з алергією.

Перехресні реакції

Часто буває так, що алергія на один вид риби спричиняє проблеми після вживання іншої – це так звана перехресна реакція [3,6]. Це відбувається тому, що алергенні білки (парвальбуміни) у різних видів риб мають дуже схожу будову [3,6]. Імунна система людини, яка страждає на алергію, легко їх плутає.

Головний алерген скумбрії рідше спричиняє такі «помилки» організму, ніж білки тріски, лосося чи оселедця [7]. Попри це, у випадку підвищеної чутливості до риби та морепродуктів варто бути обережними щодо різних видів. Рішення про розширення раціону найкраще приймати лише після проведення точних досліджень.

Обережно з гістаміном!

Іноді вживання скумбрії закінчується неприємною несподіванкою навіть у людей без алергії на рибу. Причиною неприємних симптомів є отруєння скомброїдним токсином [8]. Термін «скомброїдизм» походить безпосередньо від латинської назви родини скумбрієвих (Scombridae), оскільки історично саме після вживання страв із цих риб найчастіше реєстрували масові отруєння. Однак згодом, було помічено, що винуватцями є не самі риби, а ідентичні реакції можуть викликати інші продукти, багаті на гістамін (наприклад, витримані сири). Тому Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) сьогодні рекомендує відмовитися від цієї «рибної» назви на користь більш точного визначення: отруєння (або інтоксикація) гістаміном [2].

makrela wędzona

Як виникає отруєння?

Скумбрія, як дуже активна риба, має велику кількість так званого темного м’яса, яке природним чином містить високу концентрацію гістидину [9]. Якщо рибу занадто довго зберігати поза холодильником, бактерії швидко перетворюють цю сполуку на гістамін.

Гістамін є повністю стійким до термічної обробки. Це означає, що якщо свіжа риба зберігалася неправильно (навіть протягом короткого часу після вилову) і в ній утворився токсин, жодна подальша обробка його не знищить. Ні висока температура приготування, ні тривале копчення, ні процес консервування не здатні нейтралізувати гістамін [10].

Ризик виникнення отруєння гістаміном пов’язаний із вживанням різних видів риб, однак скумбрія є особливо «підступною». У Польщі її найчастіше вживають у копченому вигляді. Інтенсивний аромат диму та висока солоність ефективно маскують легкий «перцевий» присмак, який може свідчити про наявність токсину [11].

Після вживання неправильно збереженої риби організм отримує «порцію» гістаміну. Результат? Обличчя стає червоним, серце б’ється швидше, з’являються кропив’янка та задишка [11]. Звучить знайомо? Так, ці симптоми можуть нагадувати алергію. Однак у цьому випадку ми маємо справу з отруєнням, а не з реакцією імунної системи.

Як відрізнити отруєння гістаміном від алергії?

Відрізнити «псевдоалергію» (отруєння) від справжньої алергії є складним завданням. Однак існує кілька підказок, які можуть допомогти знайти правильну відповідь.

  • Кількість людей із симптомами:

Якщо після спільної вечері всі учасники відчули себе погано, найімовірніше, причиною була несвіжа риба та гістамін, що в ній міститься. Справжня алергія є індивідуальною особливістю, тому зазвичай хворіє лише одна людина, навіть якщо всі їли те саме [10].

  • Кількість спожитої риби:

У випадку алергії на білок скумбрії (парвальбумін) навіть слідова кількість риби або облизування виделки може викликати бурхливу реакцію. При отруєнні гістаміном симптоми залежать від ступеня несвіжості риби та розміру спожитої порції [12].

Остаточний висновок дають дослідження. Якщо організм виробляє специфічні антитіла, спрямовані проти білка скумбрії (Sco s 1), ймовірно, відбулася алергічна реакція. Щоб однозначно підтвердити отруєння, можна визначити кількість гістаміну в рибі [10].

______________________

Переклад: Соломія Пукаляк