Все відбивається на шкірі, тобто шкірні прояви алергії

Те, що ми їмо, може суттєво впливати на стан шкіри, оскільки шкірний бар’єр, система кровоносних судин та імунна система тісно пов’язані між собою. У здорової людини роговий шар епідермісу утворює надійний бар’єр. Він захищає від втрати води та проникнення сторонніх частинок у кровообіг. Пошкодження шкірного бар’єра підвищує вразливість шкіри до проникнення, зокрема, алергенів, що може спричиняти запалення, запускати імунну відповідь і проявлятися у вигляді висипань на обличчі.

Шкірні реакції, пов’язані з харчовими алергенами, можуть виникати як унаслідок безпосереднього контакту шкіри з алергенним продуктом, так і після потрапляння алергену в організм разом із їжею [1–3].

Подразнення шкіри та алергічна реакція можуть виглядати схоже, але їх причини та механізм дії є різними. Подразнення виникає, коли шкіра має прямий контакт із речовиною, яка її пошкоджує або висушує. Це може бути миючий або косметичний засіб, що містить високу концентрацію подразнюючих речовин (наприклад, спиртів, кислот або сильних консервантів), і навіть холодне повітря. Симптоми зазвичай з’являються швидко. Шкіра стає почервонілою, пече, може лущитися. Однак цей процес не зачіпає імунну систему [4,5].

Алергічна реакція, в свою чергу, є результатом «помилкової» реакції нашої імунної системи на алерген — речовину, яка сама по собі не є шкідливою, але організм сприймає її як загрозу. Реакція може виникнути навіть після контакту з невеликою кількістю алергену і повторюється при наступному контакті.

Отже, ключова різниця полягає в тому, що подразнення є місцевою реакцією, інтенсивність якої залежить від типу та концентрації подразнювальної речовини, що контактує зі шкірою. Натомість алергія є реакцією імунної системи, зазвичай з ширшим спектром та більшою різноманітністю симптомів [4,5].

Шкірні реакції, спричинені харчовими алергенами, можуть розвиватися двома шляхами. Перший – це безпосередній контакт шкіри з продуктом, що містить алерген. Таке трапляється, наприклад, під час приготування їжі, коли руки торкаються алергенного інгредієнта, а потім ми торкаємося обличчя. Це може відбутися й під час споживання їжі: шкіра навколо рота контактує з алергеном, присутнім у страві. У чутливих людей це може призвести до почервоніння, свербежу, кропив’янки чи набряку [1–3].

Другим механізмом, за якого виникають шкірні прояви, є системна реакція, що відбувається вже після проникнення алергену в організм. Це трапляється тоді, коли алерген потрапляє до травного тракту разом із їжею, а потім, після всмоктування в кровообіг, досягає клітин шкіри. Подібний процес може відбуватися і тоді, коли алергенний харчовий компонент потрапляє в організм через дихальні шляхи. Така ситуація можлива, наприклад, під час відкривання пакування, коли в повітря вивільняються дрібні частинки горіхів чи пшеничного борошна, які потім вдихаються [1–3].

Захисна реакція

Після контакту зі шкірою або проникнення алергену в організм запускається захисна реакція. Відбувається активація опасистих клітин і базофілів – клітин імунної системи, які вивільняють гістамін та інші запальні медіатори, такі як інтерлейкіни (наприклад, IL-3 і IL-5) та простагландини. Гістамін діє багатовекторно [1,3,6,7]:

•  підвищує проникність кровоносних судин,
• розширює судини,
• викликає свербіж,
• посилює почервоніння шкіри.

Ці механізми відповідають за почервоніння, набряк і відчуття жару в ділянці обличчя.

Хронічний запальний стан

Більше того, якщо контакт з алергеном є тривалим або часто повторюється, у шкірі розвивається хронічне запалення. Постійна наявність запальних медіаторів, таких як гістамін, цитокіни чи простагландини, порушує функціонування клітин епідермісу – кератиноцитів. Вони відповідають за вироблення ліпідів у роговому шарі шкіри та підтримання захисного бар’єра. Ослаблення цього бар’єра призводить до того, що шкіра стає сухою, шорсткою та схильною до подразнень.

Хронічне запалення може спричиняти стійке почервоніння, появу пігментацій і нерівномірного тону шкіри. Тривале запалення підвищує чутливість шкіри до чинників довкілля, косметики та нових харчових продуктів. У результаті шкірні симптоми можуть не зникати повністю або регулярно повертатися, що ускладнює їх контроль та знижує комфорт життя [1,3,6,7].

Шкірні симптоми харчових алергій є різноманітними. Вони можуть мати як гострий, так і хронічний перебіг [8]. Які зустрічаються найчастіше?

• Еритема – один із найпоширеніших симптомів. Видиме почервоніння є наслідком розширення судин у шкірі та посиленого кровотоку. Може з’являтися на різних ділянках обличчя, найчастіше на щоках і чолі. Часто супроводжується відчуттям тепла або печіння.
• Плямисто–вузликовий висип – поєднання дрібних червоних плям і підвищених вузликів. Такі зміни можуть свербіти, пекти та викликати дискомфорт. Їхнє розташування зазвичай нерівномірне.
• Кропив’янка – проявляється у вигляді раптових пухирців із чіткими межами. Зміни трохи підвищені, з блідим центром і червоним обідком. Виникають швидко після вживання алергену й зазвичай зникають протягом 24 годин.
• Екзема (висип, дерматит) – хронічне запалення шкіри, що характеризується сухими, лускатими ділянками, інтенсивним свербежем і схильністю до рецидивів. Тривале запалення може призводити до пігментацій та потовщення шкіри.
• Набряк обличчя, особливо навколо очей і губ – виникає внаслідок скупчення рідини в підшкірних тканинах. Такий набряк спричиняє видиму припухлість і може бути одним із перших проявів серйозної алергічної реакції, включно з анафілаксією. Тому він вимагає негайної медичної допомоги [9–12].

Якщо ви помітили у себе перелічені симптоми, а зміни часто повторюються, слід звернутися до дерматолога або алерголога. Точне визначення їхнього характеру та оцінка інтенсивності є ключовими для правильної діагностики алергії, а відтак – для призначення відповідного лікування. Алергічну реакцію можуть викликати, зокрема, харчові продукти, косметика чи миючі засоби. Дуже важливо встановити, які саме продукти спричиняють появу симптомів. Якщо причиною є харчові продукти, після виявлення підозрілих інгредієнтів лікар може рекомендувати запровадити елімінаційну дієту. Вона полягає у тимчасовому або постійному виключенні з раціону певних продуктів [1,6,8].

Деякі харчові продукти мають особливо високий потенціал до провокування алергічних реакцій. У чутливих людей контакт із ними може миттєво відобразитися на стані шкіри. До найпоширеніших алергенів належать: коров’яче молоко, яйця, злаки з глютеном, горіхи, морепродукти та риба. Їхні білки можуть бути сильними подразниками для імунної системи й викликати шкірні реакції навіть після споживання невеликої кількості продукту. Тривожними сигналами є такі симптоми, як почервоніння, свербіж, набряк, кропив’янка чи плямисто-вузликовий висип [13].

Окрім класичних алергенів існують продукти, що викликають так звані псевдоалергічні реакції. Такі реакції не є наслідком IgE-залежної відповіді імунної системи. Псевдоалергії часто пов’язані з наявністю у їжі сполук, таких як саліцилати чи гістамін. До них належать, зокрема, полуниці, помідори, шоколад та гострі спеції. Їхнє вживання може спричиняти симптоми, які нагадують алергію (почервоніння, печіння, свербіж, набряк) [14,15].

Важливою проблемою є також «приховані» алергени у перероблених харчових продуктах, наприклад: білки молока у випічці, соя в готових соусах, яйця в солодощах чи слідові кількості горіхів. Тому людям із підтвердженою алергією слід особливо уважно читати етикетки, уникати продуктів із непевним складом та за потреби користуватися готовими базами даних про алергени.

Усвідомлення таких «сигналів тривоги» допомагає не лише знизити ризик раптової реакції, а й краще контролювати стан шкіри та загальне самопочуття [13,16,17].

Дієт. Alicja Wujkowska

_____________________

Переклад: Соломія Пукаляк