Сезон пилкування берези
У Польщі береза є одним з найважливіших пилкових алергенів. Сезон її пилкування зазвичай починається на початку квітня і триває кілька тижнів [1]. Симптоми алергії, такі як чхання, водянистий нежить або свербіж кон’юнктиви, зумовлені насамперед реакцією на білок Bet v 1, що належить до родини PR-10 [1].
Саме цей алерген також відповідає за явище перехресних реакцій, що спостерігаються, зокрема, після вживання деяких рослинних продуктів, таких як яблука, лісові горіхи, морква або селера [1].
Тож природно виникає питання: «Чи може контакт шкіри з похідними берези – наявними в косметиці – мати значення для людей, які мають алергію на її пилок?».
У яких косметичних засобах можна зустріти березу?
Інгредієнти, отримані з берези, такі як березова вода або екстракти її листя та кори, широко використовуються в косметичних засобах, призначених для чутливої шкіри [2].
На практиці це означає, що пацієнт може зустріти їх у багатьох продуктах для щоденного догляду з різними формулами, зокрема в:
- кремах для чутливої та атопічної шкіри,
- косметиці типу barrier repair, що сприяє відновленню епідермального бар’єру,
- тоніках та зволожуючих есенціях,
- косметиці, натхненній трендом K-beauty (корейського догляду за шкірою),
- натуральній та еко-косметиці, де береза часто представлена як заспокійливий інгредієнт.
Бетулін - ключовий компонент берези в косметиці
За доглядові властивості берези значною мірою відповідає бетулін. Це природна рослинна сполука (так званий тритерпен), що міститься в корі цього дерева та надає їй характерного білого кольору.
Дослідження показують, що ця сполука може:
- мати протизапальну дію,
- сприяти регенерації шкіри,
- прискорювати процес загоєння ран [2].
З цієї причини екстракти берези застосовуються не тільки в косметичних засобах для чутливої шкіри, але й у дерматологічних препаратах, що сприяють загоєнню ран, зокрема у пацієнтів з бульозним відшаруванням епідермісу (epidermolysis bullosa) [3].
Березовий дьоготь – традиція в дерматології
Іншим похідним берези, що використовується переважно для лікування шкірних захворювань, є березовий дьоготь. Цей компонент належить до групи так званих дьогтів, які здавна застосовуються в дерматології. До цієї групи також належать кам’яновугільний дьоготь (coal tar) та інші рослинні дьогті.
Це речовини з характерним, інтенсивним, димним запахом, які широко застосовуються у лікуванні шкірних захворювань, зокрема псоріазу, а також, як допоміжне лікування у окремих формах атопічного дерматиту [4]. Вони мають:
- протизапальну дію,
- протисвербіжний ефект,
- антибактеріальні властивості.
У минулому з’являлися повідомлення про потенційну канцерогенну дію дьогтів, однак наявні дані не підтверджують однозначно підвищеного ризику розвитку пухлин при їхньому застосуванні в дерматології [5].
Березова вода — м’який інгредієнт… чи завжди?
Особливу популярність у косметиці здобула березова вода (березовий сік), яка часто використовується як зволожувальний і заспокійливий компонент, а в деяких продуктах (особливо тоніках та есенціях) навіть як альтернатива воді.
Дослідження показують, що вона може сприяти зволоженню шкіри та покращувати її комфорт, що робить її популярною у продуктах, призначених для чутливої та реактивної шкіри [2].
Водночас слід пам’ятати, що у людей з алергією на березу, можлива реакція на її природні компоненти, такі як – сік чи листя. Описувалися, зокрема, випадки контактної кропив’янки після безпосереднього контакту з листям берези, наприклад, у фінській сауні, де традиційно використовують пучки свіжих гілочок для делікатного масажу шкіри [6].
Що викликає алергію в косметиці з березою?
Якщо йдеться про потенційні шкірні реакції після косметики з похідними берези, потрібно враховувати різні механізми [7]. Вони можуть бути пов’язані як із самими активними сполуками, такими як бетулін, так і з іншими компонентами. Крім того, у випадку рослинних продуктів не можна повністю виключити наявність слідових кількостей білків рослинного походження, у тому числі потенційно алергенних (наприклад, гомологічних до пилкових алергенів), однак їх роль у виникненні шкірних реакцій у косметиці поки що недостатньо вивчена.
У науковій літературі описані випадки алергічного контактного дерматиту після застосування дерматологічних засобів з екстрактом кори берези. В одному з таких повідомлень позитивні результати патч-тестів були отримані як для самого препарату, так і для екстракту та бетуліну, однак не вдалося однозначно визначити компонент, відповідальний за реакцію [8].
При цьому слід пам’ятати, що в клінічній практиці причиною алергічного контактного дерматиту є переважно інші компоненти косметичних засобів, зокрема ароматизатори та консерванти, рідше емульгатори, які належать до найбільш часто виявлених контактних алергенів у патч-тестах [9].
Чи «натуральне» означає безпечне?
Рослинні екстракти містять багато біологічно активних сполук, які в людей зі схильністю можуть викликати алергічні реакції, зокрема алергічний контактний дерматит [7]. Це стосується також берези, яка з одного боку постачає компоненти з регенераційним потенціалом, а з іншого – є одним із найважливіших пилкових алергенів.
Це не означає, що косметика з похідними берези викличе симптоми у кожного. Однак у людей з алергією або схильністю до неї такі реакції можливі. Тому позначення «натуральний» чи «ніжний» на етикетках не слід сприймати як гарантію безпеки.
Лікар Klaudia Fabijaniak
____________________
Переклад: Соломія Пукаляк
