Алергія на парфуми – алергени, приховані в ароматі

У парфумерній промисловості використовують до 5 000 ароматичних сполук, а також цілий перелік ефірних олій, розчинників і фіксаторів [1,3]. Теоретично, один аромат містить лише кілька нот. Тим часом, у флаконі парфумів може бути від 30 до 500 ароматів [1]. Справжні парфуми містять 15-30% парфумерної есенції. Менш концентрованими є парфумовані води, туалетні води або одеколони [2].

Хоча сучасні парфуми вперше запровадили угорці, найбільшого розвитку сучасна парфумерія набула у Франції, зі значним внеском Німеччини та Англії [3]. Деталі складу конкретних парфумів покриті таємницею і відомі лише виробникам. Однак з 2005 року, згідно із законодавством ЄС, виробники повинні дотримуватися певних правил. Вони зобов’язані маркувати 26 вибраних ароматичних хімічних речовин у косметиці та миючих засобах, якщо їхня концентрація перевищує певні межі [2].

На сьогоднішній день відомо понад 160 таких речовин, здатних викликати контактну алергію [2,3]. Ароматизатори є основними алергенами косметики [1]. Підраховано, що у людей з алергічним контактним дерматитом після використання косметики від 30% до 45% реакцій викликають ароматизатори [2]. Алергія на них виявляється у 16% пацієнтів з екземою (в Європі) [3]. Сенсибілізація до таких алергенів спостерігається частіше у жінок, ніж у чоловіків. Ймовірність розвитку симптомів зростає з віком (найвища у віці після 40 років) [2].

Чи є це поширеною проблемою?

Поширеність алергії на парфуми точно не визначена, хоча, за деякими оцінками, вона становить до 4,5% (серед дорослих). Однак відсоток виявлених випадків набагато нижчий. Це пояснюється тим, що люди, які відчувають легкі реакції (наприклад, почервоніння шкіри), зазвичай просто переходять на інший продукт. Вони взагалі не звертаються до лікаря [1]. Крім того, навіть за наявності підтвердженої тестами сенсибілізації, алергічні реакції не обов’язково повинні виникати. Виникнення алергічних реакцій залежить, серед іншого, від концентрації алергенної речовини в продукті [2].

Як виявити алергію?

Однак варто знати і скористатися тим, що ефективна діагностика контактної алергії на парфумерію можлива. Вона ґрунтується на патч-тестах з рутинно використовуваними ароматичними сумішами – сумішшю I і II та смолою Myroxylon pereirae (перуанський бальзам). За даними деяких дослідників, їх достатньо для виявлення 70-80% випадків алергії [1].

У разі позитивної реакції на парфумерну суміш слід якомога швидше провести тести з окремими її компонентами [5]. У разі діагностичних сумнівів проводять тести з власними косметичними продуктами, які підозрюються в тому, що викликають контактну гіперчутливість [3].

Алергічні реакції на косметику переважно виникають на обличчі. Але у випадку алергії на парфуми слід розглядати й інші ділянки запального ураження шкіри. Висип або екзема повинні викликати підозру:

• на шиї,
• на кистях і передпліччях,
• під пахвами,
• за вухами,
• на грудях,
• на зап’ястях,
• на згинах ліктів [1,2].

Шкіра під пахвами є особливо проблемною зоною – волога, затемнена і легко подразнюється [2]. Також існує ризик випадкового перенесення ароматів з рук на більш чутливі ділянки, такі як повіки [3].

Тяжкість дерматиту може варіюватися від легкого до важкого. Більшість алергічних реакцій, викликаних запахом, мають еритематозний характер. Іноді можуть спостерігатися більш тяжкі ураження з везикулами, висипаннями та папулами або обширними висипаннями [2,3]. Крім того, у деяких людей після використання парфумів виникають фотоалергічні реакції, тобто під впливом сонця. Особливо це стосується таких ароматів, як мускусна амбра або 6-метилкумарин [2].

Повсюдні алергени

Однак варто розуміти, що контакт з ароматизаторами відбувається не лише через безпосереднє нанесення продукту на шкіру. Він також може бути опосередкований через носії, такі як одяг, рушники або подушки. Крім того, важливим є вплив на слизові оболонки через вдихання ароматів [2]. Підтверджено, що ароматизатори можуть викликати або загострювати респіраторні проблеми, включаючи задишку та напади астми [2]. Можливі симптоми з боку очей (сухість, свербіж, сльозотеча), а також подразнення носа (чхання) і рота та горла (кашель) [2]. Ці скарги можна очікувати, перебуваючи поблизу косметичних кіосків, свічкових крамниць та в компанії людей, які користуються парфумами з дратівливими ароматами [2].

Окрім симптомів, характерних для алергії або подразнення, аромати, до яких у нас підвищена чутливість, можуть також викликати головний біль або напади мігрені [3].

Алергенним маркером для парфумів є перуанський бальзам, до якого чутливі близько 6% людей, які проходять прик-тести. Це не лише цінний аромат, але й, перш за все, широко використовуваний фіксатор аромату, який додають до багатьох композицій. Цей інгредієнт ховається на етикетках під більш ніж 30 альтернативними назвами (зокрема, бальзам Перу, смола Myroxylon pereirae, китайська олія). Цікаво, що перуанський бальзам може схрещуватися з цитрусовими і викликати алергічні реакції у людей з алергією на ці фрукти [5].

До переліку речовин, що викликають найбільшу кількість побічних реакцій, також входять:

• гідропероксиди ліналоолу та лімонену,
• лірал (гідроксиізогексил-3-циклогексенекарбоксальдегід),
• абсолют деревного моху та дубового моху,
• ізоевгенол,
• спиртовий розчин кориці [2].

Ці інгредієнти додають до парфумів, а також дезодорантів, лосьйонів після гоління, рідкого мила або вологих серветок для зняття макіяжу [2,3]. Навіть так звані продукти без ароматизаторів можуть містити парфуми або ефірні олії. Вони призначені для маскування природного запаху інгредієнтів, який часто є неприємним [3].

Якщо виникла алергічна реакція, дуже важливо якомога швидше припинити контакт з алергенною речовиною і уникати його в майбутньому. Важливо пам’ятати, що алергічний контактний дерматит – це хронічне захворювання, яке може рецидивувати [7]. Лікування гострої форми захворювання відбувається переважно сильними глюкокортикостероїдами (за призначенням лікаря) протягом 1-2 тижнів. Якщо ураження шкіри супроводжуються ексудатом, існує високий ризик суперінфекції і може знадобитися антибіотикотерапія. При хронічній формі, окрім глюкокортикостероїдів, важливим є змащування шкіри. Воно запобігає втраті епідермісом води і водночас перешкоджає проникненню подразників. Водночас сприяє регенерації епідермісу [7].

Aleksandra Lipiec 

_________________

Переклад: Соломія Пукаляк