Алергія на крем із фільтром – чи це можливо?

Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO) застерігає, що ультрафіолетове випромінювання є головною причиною раку шкіри, зокрема меланоми [1,2]. Дослідження показали, що часті сонячні опіки протягом життя пов’язані з підвищеним ризиком захворювання [3]. Захист від дії сонця забезпечують спеціальні косметичні засоби з фільтрами, які поглинають або відбивають УФ-випромінювання. Їхнє використання рекомендують організації та наукові товариства в усьому світі — від WHO та Skin Cancer Foundation до Польського дерматологічного товариства (PTD) [4].

Починаючи з 50-х років ХХ століття, коли французи комерціалізували сонцезахисні фільтри, вони пройшли шлях від сезонних продуктів, що запобігають сонячним опікам, до щоденних доглядових косметичних засобів [5]. Сьогодні їхнє завдання полягає не лише у профілактиці раку шкіри. Ці засоби також захищають від фотостаріння, зморшок і пігментних плям, при цьому не порушуючи вироблення вітаміну D [5,6]. Їхня ефективність залежить насамперед від складу та коефіцієнта SPF, кількості використаного засобу й частоти нанесення.

УФ-фільтри поділяються на дві основні групи: неорганічні (мінеральні), наприклад оксид цинку, діоксид титану, та органічні (хімічні). Друга група є більш різноманітною. До її складу входить багато речовин із різною хімічною будовою. Найпоширеніші серед них:

• бензофенон-3 (відомий також як оксибензон, OXYB),
• метоксицинамат етилгексилу (EMC),
• 4-метилбензиліденкамфора (4-MBC) [7].

Використовуючи креми з фільтром, ми одночасно піддаємося дії багатьох цих речовин. Це пов’язано з тим, що косметика з фотозахисною дією часто містить більше ніж один УФ-фільтр. При цьому точний склад усіх комерційних сонцезахисних засобів залишається комерційною таємницею [5].

Ні мінеральні, ні хімічні фільтри не позбавлені недоліків. Перші залишають білі сліди на шкірі, що для багатьох споживачів є значним косметичним мінусом. Другі слід обирати з особливою обережністю, адже деякі з них можуть викликати небажані ефекти [5].

Тривожні повідомлення щодо безпеки хімічних фільтрів стосуються насамперед довгострокових наслідків їхнього застосування [4,5]. Ба більше, відомий їхній негативний вплив на довкілля. Через це в деяких регіонах світу заборонено продаж або використання всіх хімічних сонцезахисних фільтрів [5].

Ці речовини проникають через шкіру і можуть виявлятися як у крові, так і в грудному молоці [5]. УФ-фільтри досліджуються, зокрема, з огляду на їхній вплив на гормональний баланс та здатність викликати алергічні реакції [4]. У спричиненні гормональних порушень особливо підозрюють 4-метилбензиліденкамфору, а також бензофенон-3. Щоправда, у випадку останньої речовини вплив на естрогени можна очікувати лише при щоденному застосуванні понад 35 років [4].

Алергенна дія УФ-фільтрів — хоча й добре задокументована науково — є проблемою невеликого, але зростаючого масштабу [4,5]. Тим не менш, потрібно враховувати їхню подразнювальну дію та брати ці речовини до уваги при діагностиці алергічного контактного дерматиту.

Ключове значення тут має вид фільтра. За фотоалергічні реакції відповідають насамперед хімічні фільтри. Серед них на першому місці стоять бензофенон-3, октокрилен і авобензон. Під впливом УФ-випромінювання та високої температури вони зазнають хімічних перетворень із досі невідомим механізмом [4,8]. Найбільше занепокоєння викликає саме бензофенон-3, який може спричинити навіть анафілактичний шок [8].

У Нідерландах у 44-річної жінки приблизно через 15 хвилин після використання крему з УФ-фільтром з’явилися генералізовані пухирі кропив’янки по всьому тілу та втрата свідомості. Пацієнтка потребувала реанімації, а також негайного введення адреналіну, глюкокортикостероїдів і антигістамінних препаратів. Виявилося, що за реакцію відповідав саме бензофенон-3. Кількома місяцями раніше, приблизно через пів години після одягання купальника, який вона носила у неї виникли свербіж шкіри, почервоніння та нудота. На купальнику залишилися сліди сонцезахисного крему [10].

Цікаво, що бензофенон-3 полегшує проникнення через шкіру інших хімічних речовин, таких як гербіциди. Тому людям, які живуть чи працюють у сільськогосподарських регіонах та мають частий контакт із засобами захисту рослин, слід уникати кремів із цим видом фільтра [8].

Алергія на сонцезахисний крем із УФ-фільтром може проявлятися:

• печінням шкіри, набряком, свербежем, почервонінням,
• появою висипки, пухирів, вузликів [8,11].

Її перебіг буває різним. Можуть виникати як негайні, так і реакції сповільненої дії. Зміни на шкірі зазвичай тривають не довше кількох тижнів [11].

Ознаки алергічного контактного дерматиту на крем із фільтром зазвичай спостерігаються на відкритих ділянках тіла, таких як:

• передпліччя,
• обличчя,
• грудна клітка,
• тильна сторона долонь.

Вони розташовані симетрично. Проте можуть поширюватися й на ті ділянки шкіри, які безпосередньо не зазнають дії сонячного випромінювання [11].

Алергічна реакція після використання сонцезахисного крему — це сигнал тривоги, який повинен спонукати негайно припинити його застосування. Проте це не означає, що треба повністю відмовитися від захисту від сонця. Достатньо знайти альтернативу — інший фільтр, наприклад, мінеральний, або звернутися до дерматолога, який допоможе підібрати відповідний засіб для конкретного типу шкіри.

Варто також розглянути можливість проведення фотопробних патч-тестів, особливо якщо проблема регулярно виникає у весняно-літній сезон [4]. Фототести — це модифіковані патч-тести, які проводять із додатковим опроміненням шкіри малою дозою УФ-випромінювання [9].

Aleksandra Lipiec 

__________________

Переклад: Соломія Пукаляк