LED-маски – чи можуть вони викликати алергію? Шкірні реакції після світлотерапії

Світлотерапія, також відома як фотобіомодуляція (PBM), полягає у використанні світла певної довжини хвилі для спричинення біологічних ефектів у шкірі.

Окремі довжини хвиль відрізняються глибиною проникнення та потенційним біологічним впливом [1,2].

• Синє світло має антибактеріальну дію та застосовується, зокрема, у терапії акне.
• Червоне та інфрачервоне світло частіше пов’язують із регенерацією шкіри та процесами загоєння [1,3].

Дедалі більше досліджень також вказують на потенційну користь синього світла (приблизно 415-453 нм) при атопічному дерматиті. Воно має протизапальну дію та може зменшувати інтенсивність свербіжу й покращувати клінічні показники захворювання. Однак воно не замінює класичну УФ-фототерапію у тяжких випадках АД [4].

Світло вже багато років використовується в дерматології. Класична УФ-фототерапія (особливо вузькосмугове UVB 311 нм та UVA1) залишається золотим стандартом у лікуванні:

• псоріазу,
• атопічного дерматиту,
• вітіліго,
• деяких фотодерматозів.

Однак вона ґрунтується на інших механізмах, ніж домашні LED-маски, – передусім на імуномодуляції та безпосередньому впливі на ДНК клітин [2].

УФ-випромінювання може спричиняти еритему, прискорювати старіння шкіри та – при високих кумулятивних дозах – підвищувати ризик розвитку раку шкіри.

LED-маски використовують видиме світло та ближнє інфрачервоне випромінювання. Залежно від типу світла вони можуть:

• підтримувати регенерацію шкіри,
• впливати на процеси загоєння,
• зменшувати активність бактерій, пов’язаних з акне,
• опосередковано впливати на вироблення колагену.

На відміну від УФ-випромінювання, вони не діють шляхом безпосереднього пошкодження ДНК клітин, завдяки чому є безпечнішими, але мають також вужчі та менш підтверджені доказами медичні показання [1,2].

Шкіра може реагувати на світло кількома способами. У дерматології насамперед розрізняють фототоксичні та фотоалергічні реакції. Однак після використання домашніх пристроїв також трапляються звичайні подразнення, перегрівання шкіри або загострення наявного дерматозу. Не кожна реакція означає алергію [6].

Фототоксична реакція

Не має алергічного характеру і не обов’язково пов’язана з попередньою сенсибілізацією. Вона виникає, коли речовина, присутня в шкірі, поглинає світлову енергію, що призводить до пошкодження клітин. Симптоми з’являються швидко (протягом кількох хвилин до кількох годин) і нагадують сильне подразнення або сонячний опік – еритема, печіння, відчуття жару, іноді набряк [6].

Ризик фототоксичних реакцій може підвищуватися при застосуванні речовин, що збільшують чутливість шкіри до світла, зокрема:

• ретиноїдів,
• кислот AHA/BHA,
• тетрациклінів,
• аміодарону,
• рослинних препаратів, що містять фуранокумарини, наявні, наприклад, у звіробої або бергамотовій олії [6].

Фотоалергія

Трапляється рідше і має імунологічний характер. Під впливом світла деякі речовини можуть змінювати свою хімічну структуру та ставати фотоалергенами, здатними викликати реакцію гіперчутливості IV типу. Симптоми зазвичай з’являються із затримкою – через 24-72 години – і можуть включати свербіж, екзему або папули [6].

Проблема найчастіше полягає не в самому LED-світлі, а в речовинах, присутніх на шкірі.

Фотоалергічні реакції виникають, зокрема, після:

• ароматизаторів (наприклад, перуанського бальзаму чи синтетичних мускусів),
• деяких лікарських засобів, зокрема кетопрофену, що застосовується місцево,
• УФ-фільтрів у сонцезахисній косметиці.

Одним із найкраще описаних прикладів є бензофенон-3 (оксибензон) – УФ-фільтр, присутній у деяких препаратах із SPF, який парадоксальним чином сам може діяти як фотоалерген [6,7].

Частина симптомів після використання LED-маски натомість виникає внаслідок простіших механізмів:

• подразнення шкіри,
• перегрівання пристрою,
• тривалого тиску маски на обличчя.

Ризик подразнення може бути вищим при пошкодженому бар’єрі епідермісу, після хімічних пілінгів, мезотерапії, мікронідлінгу чи лазерної терапії [1].

Хоча червоне світло іноді використовується як елемент допоміжної терапії для підтримки регенерації після певних процедур, особливої обережності рекомендується дотримуватися при використанні домашніх пристроїв безпосередньо після процедур, що порушують бар’єр епідермісу.

Важливі також матеріали, з яких виготовлено пристрій, наприклад, пластмаси, силікон чи металеві елементи, що містять нікель. У випадку людей із вираженою контактною алергією на нікель значення можуть мати металеві елементи пристроїв, які тривалий час контактують зі шкірою обличчя [8].

Зростання популярності домашніх LED-масок призвело до того, що пристрої, які використовують світлотерапію, стали одним із сегментів ринку beauty-tech, що розвиваються найшвидше. Виробники обіцяють багато, однак на практиці варто знати, на які параметри пристрою звертати увагу та як відрізнити реальні дані від необґрунтованих маркетингових обіцянок.

Насправді не всі пристрої, доступні на ринку, підпадають під однакові регуляторні вимоги. Деякі LED-маски можуть бути зареєстровані як медичні вироби, що передбачає необхідність дотримання певних норм безпеки та європейських нормативних вимог [9]. Поряд із ними існують також пристрої, призначені виключно для косметичного або домашнього використання, маркетингові заяви щодо яких не завжди мають таке ж переконливе підтвердження в клінічних дослідженнях [5].

Для користувача різницю між косметичним пристроєм і медичним виробом може бути важко помітити. На практиці варто звертати увагу, зокрема, на те, чи вказує виробник конкретні технічні параметри пристрою, такі як довжина хвилі, потужність або щільність енергії, а також чи має пристрій маркування медичного виробу відповідно до європейського Регламенту MDR (Medical Device Regulation) [9].

Варто також пам’ятати, що пристрої, які випромінюють інтенсивне світло, використовуються безпосередньо в області навколо очей. Тому слід дотримуватися рекомендацій виробника щодо часу експозиції та безпеки органу зору [10].

Класична алергія безпосередньо на світло, яке випромінюють LED-маски, досі не була описана в літературі. Однак у зв’язку зі зростанням популярності домашніх LED-пристроїв варто зберігати пильність і стежити за новими повідомленнями щодо шкірних реакцій.

Значно частіше проблемою виявляються:

• подразнення шкіри, фототоксичні або фотоалергічні реакції, пов’язані з речовинами, присутніми на поверхні шкіри, або матеріалами, з яких виготовлено пристрій [6].

Хоча світлотерапія широко застосовується в дерматології та естетичній медицині, домашні LED-маски не є повністю нейтральним б’юті-гаджетом. Особливу обережність слід проявляти людям із чутливою, реактивною шкірою, порушеним бар’єром епідермісу або тим, хто застосовує речовини з фотосенсибілізувальним потенціалом.

Лікар Klaudia Fabijaniak

_____________________

Переклад: Соломія Пукаляк