Кропив’янкові пухирі — що спільного вони мають із кропивою?
woman showing her skin itching behind , with allergy rash urticaria symptoms
Хоч вони виглядають майже однаково і, до того ж, здебільшого мають подібний (тимчасовий і легкий) характер, це не ті самі пухирі, що виникають після контакту з кропивою. Їх викликає зовсім інший чинник, а точніше — цілий перелік чинників, які в багатьох випадках залишаються невизначеними. Коли, незважаючи на розширену діагностику, не вдається встановити причину їх виникнення, ми говоримо про рідкісну форму — ідіопатичну кропив’янку.
Зазвичай кропив’янкові пухирі з’являються внаслідок негайної реакції або реакції сповільненого типу, викликаної такими факторами, як:
- алергени, зокрема пилок дерев і трав, харчові продукти, домашні тварини, отрута перетинчастокрилих комах (алергічна кропив’янка);
- неалергічні чинники, наприклад ліки, контрастні речовини для рентгенівських досліджень (неалергічна кропив’янка);
- фізичні чинники, як-от тепло, холод, вітер, тиск на шкіру, гостра їжа, фізичне навантаження (фізична кропив’янка) [1,2,3].
Їхнє виникнення також може бути пов’язане з інфекціями (бактеріальними, вірусними, паразитарними, грибковими) та аутоімунними захворюваннями(гіпертиреоз, системні хвороби сполучної тканини) [2]. Епізоди гострої кропив’янки трапляються приблизно в кожної четвертої людини у світі, частіше у жінок, ніж у чоловіків [2,4]. Найчастіше їх діагностують у віковій групі від 20 до 40 років [2].
Чи це кропив’янка? Характерні ознаки:
Кропив’янку можна відрізнити від інших шкірних змін за кількома ознаками. Кропив’янкові пухирі:
- виникають раптово та можуть повертатися знову;
- не є пласкими — виступають над поверхнею шкіри;
- мають вигляд висипань з чітко окресленими краями, часто оточені червонуватим обідком;
- можуть мати різне забарвлення — від порцелянового до рожевого і червоного;
- бувають розміром від кількох міліметрів до кількох сантиметрів;
- з’являються в кількості від кількох до кількох сотень;
- іноді виникають у місці контакту з алергеном;
- можуть зливатися між собою, покриваючи великі ділянки шкіри;
- зникають без сліду (якщо їх не розчісувати);
- можуть супроводжуватись свербежем, болем, печінням, відчуттям напруження, набряком шкіри та слизових, поколюванням або онімінням [1,2,3,4].
Кропив’янкові пухирі у дитини — найчастіші причини
Rash caused by insect bites on skin shoulder,Itchy rash caused by water allergy,Rash caused by an allergic reaction urticaria,skin disease, skin symptoms, concept of medical and skin, closeup photo.
Домінуючим типом кропив’янки у дітей, як і у дорослих, є її гостра форма. У дітей лікарі найчастіше діагностують кропив’янку в сезон певних вірусних інфекцій (викликаних аденовірусами, ротавірусами, ентеровірусами, вірусами RSV) [4]. Харчові алергени відповідають приблизно за 20% випадків гострої кропив’янки у дітей [4]. Основними алергенами в дитячому віці є білки коров’ячого молока, яйця та арахіс [5]. Поява таких пухирів може бути симптомом непереносимості (неалергічного походження) та реакції на харчові добавки (глутамат натрію, барвники, консерванти) [4]. Антибіотики та нестероїдні протизапальні препарати відповідають за 2,5–12,4% епізодів кропив’янки у дітей [4].
Чи існує стресова кропив'янка?
Кропив‘янка може посилюватися психологічними факторами. Більше того, доведено, що стрес є однією з причин виникнення симптому [2]. Згідно з науковими дослідженнями, ідіопатична хронічна кропив’янка пов’язана з депресією та високим рівнем тривожності [6]. Все частіше зазначається, що сверблячі пухирі, особливо якщо вони довго зберігаються на шкірі, можуть значно погіршити психічне самопочуття. Вони спричиняють зниження якості життя та сну, знижують ефективність роботи та навчання, а також впливають на емоційну чутливість [7].
Кропив'янки – що робити?
Кропив’янка – поширена проблема, яка може пройти сама по собі, але її не слід недооцінювати. Коли вона з’являється на шкірі, варто розглянути можливість візиту до терапевта, який підтвердить, що ми маємо справу з нею. Він оцінить це не лише на основі зовнішнього вигляду шкірних уражень, а й врахує дані з анамнезу. Зазвичай фізикальні огляди та історія хвороби дозволяють визначити причину симптомів [1]. У обґрунтованих випадках лікар може призначити додаткові аналізи, наприклад, алергічні проби [1,4].
При лікуванні кропив’янки фахівці використовують переважно антигістамінні препарати другого покоління, до яких належать цетиризин, левоцетиризин, біластин [4]. За відсутності відповіді на лікування першої лінії застосовують інші препарати (циклоспорин, глюкокортикостероїди, антилейкотрієнові препарати, біологічні препарати) [4].
УВАГА! Кропив’янка часто є першим проявом алергічної реакції, яка може прогресувати далі та перерости в анафілаксію. Тому у разі появи кропив’янки рекомендується ретельне спостереження за організмом. На анафілактичну реакцію вказують додаткові загальні симптоми, що супроводжують гостру кропив’янку: скорочення дихальних м’язів, задишка, зниження артеріального тиску [4]. У таких випадках необхідно негайно викликати медичну допомогу та ввести адреналін внутрішньом’язово, якщо ситуація трапилася з людиною з діагностованою алергією, яка має при собі цей препарат.
Aleksandra Lipiec
__________________
Переклад: Соломія Пукаляк
