Алергія на кобальт

Важко уникнути контакту з кобальтом, адже він зустрічається майже всюди. Він є необхідним елементом для правильного функціонування нашого організму. А все тому, що метал є важливою складовою вітаміну В12. Крім того, кобальт бере важливу участь у формуванні амінокислот і деяких білків у нервових клітинах. Люди, які дотримуються вегетаріанської та веганської дієти, часто відчувають дефіцит цього елемента. Натомість його надлишок, як і у випадку з іншими металами, може бути токсичним для людини [1]. Де ми можемо знайти кобальт?

• У продуктах харчування. Шоколад, субпродукти, вершкове масло, морепродукти, морозиво, сухофрукти, горіхи, боби, горох, кава, чай, какао, тістечка та десерти[1].
• У косметиці як синій пігмент. Міститься у фарбах для волосся, тінях для повік, антиперспірантах, пігментах для татуювання [2],
• У продуктах металургійної, керамічної та скляної промисловості [3],
• Також використовується в медицині: в стоматологічних та ортопедичних імплантатах, кардіостимуляторах, металевих частинах протезів.
• У предметах побуту: смартфонах, ноутбуках, комп’ютерних мишах, електромобілях, ювелірних виробах, годинниках, ключах, металевих ґудзиках, блискавках та інших застібках, засобах для чищення, металевих інструментах [1].

Підвищена чутливість до кобальту класифікується як контактна алергія, оскільки його сполуки легко розчиняються на шкірі. Симптоми проявляються не відразу, а через кілька годин після контакту з металом. Контактна екзема найбільш помітна через 2-4 дні. Причому вона не виникає в результаті першого контакту з кобальтом. Алергія на метал може активізуватися навіть через місяці або роки після регулярного контакту [3]. Вона часто зустрічається разом з алергією на нікель та хром [4].

Алергія на кобальт може бути професійно обумовленою. В основному від неї страждають люди, які працюють у промисловості, зокрема в металургійній галузі. Це пов’язано з регулярним і частим контактом з металами, мастилами, маслами, рідинами для металообробки або шкіряними рукавичками. Художники та художники-керамісти, які використовують фарби зі сполуками кобальту у складі, також перебувають у групі ризику [3, 5]. За оцінками, близько 8% європейців чутливі до цього елемента. За даними професора К. Бучилко, можна виділити наступні типи алергії на кобальт:

• місцевий алергічний контактний дерматит,
• дисемінований алергічний контактний дерматит,
• rенералізований контактний алергічний синдром,
• постназальна екзема,
• кобальтоз [1].

Підвищена чутливість до кобальту спричиняє екзему шкіри, почервоніння та свербіж, а також стравохідний рефлюкс, симптоми астми або сухість очей [1].

Для виявлення алергії на кобальт проводять шкірні прик-тести на спині та інгаляційні провокаційні тести. Якщо результати вказують на підвищену чутливість до металу, можна розглянути можливість дотримання дієти з дефіцитом кобальту. Однак слід бути обережним, оскільки така дієта може спричинити дефіцит вітаміну В12 в організмі [1].

Natalia Gajek 

_______________

Переклад: Соломія Пукаляк