Алергія на клей для вій стає все більш поширеним явищем. Що робити при її виникненні?

Нарощування вій передбачає прикріплення штучних аналогів (у вигляді пучків або смужок) до основи натуральних вій. Ця процедура, хоч і широко використовується і вважається безпечною, може мати негативні (хоча і переважно короткочасні) наслідки у вигляді:

• сухості та печіння в очах,
• набряку повік,
• болю, почервоніння та свербіжу,
• відчуття важкості повік [1].

Іноді це призводить до таких ускладнень, як контактний дерматит, токсичний кон’юнктивіт та алергічний блефарит [1].

Низка незалежних досліджень показала, що причиною цих проблем є один косметичний продукт – клей для вій. Хоча механічні пошкодження, які виникають під час процедури, також мають значення [1].

У базі даних Центру контролю за отруєннями в Павії зареєстровано 42 випадки реакцій на клей для нігтів або накладні вії, за якими зверталися до токсикологів (дані за 2020 рік) [2]. Ці реакції були різними за ступенем тяжкості. В основному вони виникали після контакту клею безпосередньо зі шкірою (рідше внаслідок хронічного вдихання, наприклад, пов’язаного з роботою). Після використання клею для вій переважали такі симптоми:

• шкірні (почервоніння, пухирі, пошкодження епідермісу),
• симптоми з боку очей (набряк і злипання повік, застійні явища в кон’юнктиві, печіння, дискомфорт, гострий сильний біль).

Такі симптоми можуть бути наслідком не лише самої процедури нарощування вій, але й випадкового проливання продукту, наприклад, дитиною [2]. Проковтування клею неодноразово траплялося у дітей. Дослідження показали наявність залишків засохлого клею на слизових оболонках рота, горла, трахеї або бронхів. У дорослих повідомлялося про випадки помилкового прийняття пляшечки з клеєм за очні краплі і застосування цього продукту безпосередньо в кон’юнктивальний мішок [2,3].

На думку авторів дослідження, поверхнева інформація, надана на етикетках, абсолютно неадекватна ризикам, пов’язаним із застосуванням цього типу продукції (головним чином, ризику опіків, травм та уражень, таких як довготривалі дерматози) [2,5]. Етикетки маленькі (як і пляшечки з клеєм) і нерозбірливі, а детальну інформацію про інгредієнти складно отримати навіть при безпосередньому контакті з виробником. Крім того, трапляються ситуації, коли клей для нігтів продається як клей для штучних вій або використовується замість нього [2]. Не можна виключати і фальсифікацію етикеток, особливо у випадку з продукцією з-за меж Європи [2].

У складі клеїв для вій домінують три речовини: спирт, ціаноакрилат і метилметакрилат [2]. Також можуть бути присутніми латекс або аміак [1]. Ціаноакрилат є найбільш проблематичним – саме ця речовина викликала симптоми у більшості з 42 італійських пацієнтів. Ціаноакрилат має в’яжучі властивості. Тому його використовують як інгредієнт медичних клеїв, що застосовуються, зокрема, під час операцій на повіках та інших хірургічних втручань [2,4].

Важливо знати, що ціаноакрилат використовується як «швидкодіючий» клей, який можна зробити своїми руками, і в цій формі він є набагато більш подразнюючим і токсичним для шкірних тканин, ніж медичний клей [2,4]. На жаль, трапляються випадки використання ціаноакрилатного клею, не призначеного для косметичного застосування, наприклад, для приклеювання штучних нігтів або вій [2,3].

Важливо, що ціаноакрилат реагує екзотермічно, тому він може обпекти шкіру і «пропалити» дірки на одязі. Саме тому клей для нігтів, пролитий на шкіру в результаті нещасного випадку, призвів до опіків першого та другого ступенів у деяких пацієнтів, які зверталися до центру «Павія».

Алергія на клей для вій може бути пов’язана з тривалим використанням та вдиханням парів ціаноакрилату. Особливому ризику піддаються ті, хто професійно контактує з клеєм. До них належать не лише працівники косметичної та промислової галузей, а й модельєри [5]. Ціаноакрилат – окрім того, що є подразником очей, шкіри та дихальних шляхів – також є контактним алергеном. Крім того, існують наукові дослідження того, що він може викликати професійну астму [5]. Астматичні симптоми (кашель, хрипи) з’являються у деяких людей вже через 2-4 тижні роботи з клеєм [5].

Однак може бути й так, що алергія на клей для вій проявляється після однієї косметичної процедури [2]. В Японії описано випадок молодої жінки (24 роки). Її сенсибілізація, ймовірно, сталася в результаті хірургічної процедури, після якої на шкіру був нанесений медичний клей. Однак 24-річна жінка вперше відчула симптоми через деякий час – в результаті застосування клею для вій з ціаноакрилатом [4].

Прик-тести є основним діагностичним інструментом, який дозволяє визначити, чи дійсно реакція є алергічною [4].

У разі виникнення реакції на клей для вій необхідно діяти дуже обережно, оскільки тканини ока надзвичайно ніжні та чутливі. Перше і найголовніше, що потрібно зробити – довго і ретельно (не менше 30 хвилин) промити очі стерильним фізіологічним розчином. Найкраще почати ще до того, як клей встиг висохнути. Якнайшвидше змити засіб також є ключовою процедурою, якщо клей для вій потрапив до рота дитини [1].

Потім – якщо дозволяє стан очей – залишки клею необхідно видалити, наприклад, ватною паличкою з вазеліном або звернутися до косметолога, який відклеїть вії і ретельно очистить краї повік. Не чекайте, поки симптоми пройдуть самі собою.

Якщо повіки злиплися, не розплющуйте очі силою. У найважчих випадках, коли повіки приклеєні до очного яблука, може знадобитися хірургічне роз’єднання [2]. У такому випадку слід негайно викликати бригаду швидкої медичної допомоги або звернутися до відділення невідкладної допомоги.

Якщо симптоми алергічної реакції не є важкими, достатньо якнайшвидшої консультації з офтальмологом, алергологом або лікарем загальної практики. Лікар порекомендує відповідні препарати для полегшення симптомів алергії.

Aleksandra Lipiec 

__________________

Переклад: Соломія Пукаляк