Чи може хлор викликати алергію?
На басейнах хлор використовують для дезінфекції води, тобто для знищення бактерій та інших мікроорганізмів [1]. При контакті хлору з речовинами, що містять азот – потом, залишками епідермісу, сечею чи залишками косметичних засобів – утворюються хлораміни [2].
Сам хлор може пересушувати шкіру та порушувати її ліпідний бар’єр. Хлораміни, натомість, мають значно сильнішу подразнювальну дію [3]. Навіть випадковий контакт із ними (наприклад, під час одноразового відвідування басейну) може спричиняти:
- кашель,
- сльозотечу очей,
- задишку,
- відчуття закладеності носа [2].
Однак ці симптоми не мають типового для класичної алергії механізму – організм не виробляє антитіла класу IgE, спрямовані проти хлорамінів. Замість «помилки» імунної системи маємо справу з безпосереднім подразненням тканин [3].
Контакт із хлорованою водою також може призводити до контактного дерматиту [4]. Хлораміни руйнують природний захисний шар епідермісу. З’являються характерні зміни шкіри:
- свербіж,
- почервоніння,
- висип,
- шорсткість і сухість [4].
За контактний дерматит алергічного походження, натомість, може відповідати пероксомоносульфат калію. Цей засіб використовують для видалення з басейнів і гідромасажних ванн хлорамінів та накопичених органічних речовин [5].
Вплив хлору та астма - чи існує між ними зв’язок?
Хоча хлор не є алергеном, з’являються повідомлення про те, що в людей, які постійно зазнають його впливу, підвищується ризик розвитку астми. Дослідження, проведені серед професійних плавців та працівників басейнів, виявили у них вищу гіперреактивність бронхів, ніж у людей, які не займаються цим видом спорту [6]. Варто підкреслити, що подразнювальні хлораміни накопичуються безпосередньо над поверхнею води. Тому під час кожного вдиху плавця вони безпосередньо потрапляють у дихальні шляхи [2].
З іншого боку, багато досліджень не підтверджують зв’язку між користуванням критими басейнами та ризиком розвитку астми [2,7]. Ба більше, цей вид активності часто навіть рекомендують людям із уже діагностованим захворюванням. Регулярне плавання може покращувати функціональну здатність легень та зменшувати частоту нападів астми [8].
Звідки ж такі розбіжності в результатах досліджень? Їх можна пояснити щонайменше двома факторами. По-перше, норми щодо хлорування води відрізняються в різних країнах. По-друге, на отримані результати може впливати вік досліджуваних [2].
Регулярне відвідування басейну та атопічний дерматит
Люди з атопічним дерматитом (АД) часто уникають відвідування басейнів. Основними перешкодами є сором через необхідність показувати шкірні ураження та побоювання, що хлор погіршить їхній стан [9]. Дослідження показують, що басейн не обов’язково є ворогом для людей з атопією. Щоправда, контакт із водою може тимчасово збільшувати втрату вологи епідермісом (TEWL). Однак зазвичай цей показник швидко повертається до норми після виходу з басейну [10].
А які переваги відвідування басейну?
- Контакт із водою може охолоджувати уражену хворобою шкіру [9].
- Порівняно з іншими видами активності також вдається уникнути надмірного потовиділення, яке може загострювати шкірні ураження та свербіж [9].
- Крім того, антисептичні властивості хлору можуть допомагати обмежувати колонізацію бактеріями (наприклад, стафілококом).
Однак слід пам’ятати, що – на відміну від часто рекомендованих лікувальних ванн із підхлорином натрію – концентрація хлору в басейні є мінливою і невідомою для людини, яка ним користується [11].
Рекомендується обережно відвідувати басейн під час загострень захворювання. Якщо на шкірі є рани, тріщини або мокнучі ураження, варто утриматися від відвідування басейну до моменту їхнього загоєння. Це може допомогти уникнути інфікування [9].
Діагностична пастка: якщо не хлор, то що?
Відвідування басейну може бути пов’язане зі справжньою алергічною реакцією, причиною якої є не хлорована вода. Винуватцями можуть бути:
- алергія на латекс, який міститься в шапочках, окулярах, ластах і навіть у гумках купальників. Контакт із цим матеріалом у людини з алергією може спричиняти не лише контактну кропив’янку, а в рідкісних випадках навіть анафілактичний шок [12];
- плісняві гриби: шви між плиткою в душових та закутки в роздягальнях – ідеальне місце для розвитку грибів родів Alternaria чи Cladosporium. Їхні спори, що ширяють у повітрі, можуть викликати алергічний нежить, а також спричиняти загострення астми в людей, які мають алергію на плісняву [13];
- сильні мийні засоби: засоби, що використовуються для дезінфекції підлоги та плитки, можуть містити ароматизатори або консерванти, які є сильними контактними алергенами [14].
Як безпечно користуватися басейном?
Щоб зменшити подразнювальний вплив сполук, що утворюються з хлору, варто пам’ятати про такі правила:
- Перед входом у басейн обов’язково прийміть душ. Це не лише питання гігієни. Змивання зі шкіри залишків косметичних засобів, парфумів і поту обмежує утворення подразнювальних хлорамінів безпосередньо біля вашого тіла [9].
- Ретельно очистіть шкіру після плавання. Самого ополіскування водою недостатньо. Використовуйте м’який засіб для очищення, щоб ефективно видалити залишки басейнової хімії [9].
- Після делікатного промокання шкіри рушником нанесіть емолент. Це допоможе «утримати» вологу в епідермісі. Використання емолентів особливо важливе для людей з АД [9].
- Обирайте озоновані басейни. Озон – сильний окисник, який ефективно знищує мікроорганізми, а також руйнує подразнювальні хлораміни. Однак пам’ятайте: озонована вода в громадських басейнах усе одно містить хлор, лише в нижчій концентрації [15].
Д-р Barbara Bukowska
_____________________
Переклад: Соломія Пукаляк
