Холодова кропив’янка
Холодова кропив’янка є формою фізичної кропив’янки. Вона характеризується появою пухирів та/або ангіоневротичного набряку після безпосереднього контакту шкіри з холодним повітрям, рідинами або предметами. Вона посідає друге місце після симптоматичного дермографізму серед усіх типів фізичної кропив’янки. Частота її виникнення коливається від 5,2% до 33,8% [1].
Холодову кропив’янку не слід пов’язувати лише із зимовим сезоном. Вона є особливо небезпечною влітку, коли легко виникають різкі та раптові зміни температури навколишнього середовища. Її можуть викликати, наприклад:
- купання у холодній воді (найчастіша причина генералізованої реакції),
- вживання холодних продуктів, наприклад морозива (найчастіша причина локальної реакції, що охоплює набряк губ, горла та язичка) [2,3,4,5].
Механізм холодової кропив’янки ще не був повністю з’ясований. Як можливу причину розглядають активацію холодом опасистих клітин, залежну від імуноглобуліну Е (IgE), а також IgE-залежні аутоімунні реакції, нейрогенне запалення та утворення холодозалежних аутоантигенів [3,4].
Більшість досліджень свідчить, що холодова кропив’янка починається у молодих людей віком 18-27 років. Деякі наукові роботи виявили відмінності, пов’язані зі статтю, при цьому перевага жінок сягала навіть 66%. Показники найтяжчих, системних реакцій, спричинених холодом, які повідомлялися в різних дослідженнях, у цій групі кропив’янки коливаються від 29% до 40% [1].
Випадки пацієнтів, у яких виникає холодова кропив’янка, можна поділити на три групи залежно від інтенсивності симптомів (згідно з класифікацією Вандерера та співавт.).
- Тип 1 - кропив’янка та/або ангіоневротичний набряк у місцях контакту.
- Тип 2 - генералізована кропив’янка та/або ангіоневротичний набряк без інших системних симптомів.
- Тип 3 - інші системні реакції - анафілаксія [6].
Холодова кропив’янка зазвичай розвивається протягом кількох хвилин після впливу холоду, але може з’явитися й пізніше. Типові симптоми включають:
- випуклі пухирі,
- смуги різної форми та розміру,
- свербіж – часто інтенсивний і такий, який важко ігнорувати,
- відчуття поколювання або печіння шкіри,
- набряк (ангіоневротичний набряк), особливо кистей рук, обличчя або губ.
Найпоширенішим методом підтвердження діагнозу типової форми холодової кропив’янки є тест із кубиком льоду. При часі стимуляції 10 хвилин чутливість проби становить 80,0–83,6%, а специфічність – 100%. Достовірне утворення кропив’янкових пухирів відбувається після 10 хвилин повторного зігрівання.
Альтернативою є дослідження за допомогою апарата TempTest®, який впливає на шкіру температурою в діапазоні 4-44°C. Внутрішню поверхню передпліччя розміщують на алюмінієвому шаблоні пристрою (на 5 хвилин). Завдяки цьому методу можна додатково легко визначити та встановити, за якої порогової температури виникають пухирі [7].
Спорадично описуються випадки сімейної холодової кропив’янки, а також набутої холодової кропив’янки. Остання може бути пов’язана з інфекціями, зокрема Helicobacter pylori, вірусом Епштейна–Барр, вірусом гепатиту C, а також онкологічними захворюваннями.
Не лише кропив’янка. Анафілаксія, спричинена холодом
Діагностика типової форми холодової кропив’янки ґрунтується на виникненні пухирів у відповідь на місцевий тест стимуляції холодом (тест із кубиком льоду або TempTest®). Лише ця форма також може проявлятися анафілаксією, спричиненою холодом (Cold A), яка виникає аж у 37–39% випадків типової форми холодової кропив’янки.
Діагностика холодової анафілаксії можлива після виявлення відповідних симптомів (клінічних ознак).
Найчастіше вона визначається як гостре/раптове, спричинене холодом: виникнення симптомів на шкірі та/або видимих слизових оболонках, а також ураження щонайменше однієї з систем:
- серцево-судинної,
- дихальної,
- травного тракту.
З іншого боку, сприятливий прогноз при холодовій кропив’янці мають люди, у яких одночасно наявна хронічна спонтанна кропив’янка (CSU). Частота виникнення анафілаксії, спричиненої холодом, у них була нижчою, ніж у пацієнтів без CSU (4% проти 39%, p = 0,003) [8].
Як уже згадувалося, анафілаксію, спричинену холодом, найчастіше викликає повне занурення в холодну воду, хоча вона також може виникнути внаслідок контакту з холодним повітрям.
Було визначено п’ять незалежних факторів ризику виникнення Cold A:
- попередня системна реакція на укус перетинчастокрилої комахи,
- ангіоневротичний набряк,
- симптоми з боку ротової порожнини – глотки/гортані,
- супутня астма,
- свербіж мочки вуха.
А який зв’язок між анафілаксією, індукованою холодом, і «термічним шоком»?
Можливо, деякі випадки «термічного шоку» насправді є анафілаксією на холод, хоча, загалом, тут запускаються різні патофізіологічні механізми. «Термічний шок» є тепловим шоком, що виникає внаслідок контакту нагрітого організму з температурою, нижчою на кілька десятків градусів. До найбільш відомих ситуацій виникнення «термічного шоку», як і при холодовій анафілаксії, належить раптове занурення людини у прохолодну воду після попереднього перегрівання тіла.
Загалом термічний шок виникає як наслідок швидкої зміни температури тіла. У такому випадку можуть виникнути порушення серцевого ритму, порушення адаптації серцево-судинної системи та зупинка дихання. Статистично кількість випадків термічного шоку зростає навесні та влітку. Він також є найчастішою причиною утоплень [9].
Лікування Cold U та Cold A
У лікуванні холодової кропив’янки рекомендується ступінчаста терапія. Її розпочинають із неседативного антигістамінного препарату (H1) у стандартній дозі. Якщо симптоми не зникають, дозу препарату, який застосовується на цей момент, можна збільшити навіть у чотири рази протягом доби перед переходом на інший антигістамінний препарат або перед додаванням до терапії глюкокортикостероїду.
Наступними терапевтичними варіантами у випадках, стійких до попереднього лікування, є омалізумаб, циклоспорин.
Адреналін, який вводиться внутрішньом’язово, є лікуванням першої лінії при будь-якій помірній і тяжкій формі анафілаксії, незалежно від причини, яка її викликає. Пацієнти, які мають ризик її виникнення, повинні мати при собі автоматичний ін’єктор з адреналіном як засіб першої допомоги.
Пацієнтів із холодовою кропив’янкою слід поінформувати як про необхідність уникати відомих факторів, що її викликають, так і про види активності, які становлять високий ризик виникнення анафілаксії, спричиненої холодом (Cold A). Повне уникнення контакту з холодом зазвичай не є необхідним. Натомість пацієнтам слід зосередитися на уникненні конкретних факторів, які раніше викликали реакцію. Особливу обережність слід зберігати під час занурення у холодну воду, оскільки це підвищує ризик виникнення Cold A.
Перед запланованим хірургічним втручанням необхідно повідомити анестезіологічну та хірургічну команду про встановлений діагноз Cold A, щоб забезпечити впровадження профілактичних заходів в операційній.
Випадок пацієнта
Під час літньої поїздки до аквапарку Павло протягом кількох хвилин після розваг у воді відчув раптовий, сильний свербіж усього тіла, а невдовзі з’явилася кропив’янка. Спочатку його родина підозрювала реакцію шкіри на новий сонцезахисний крем. Однак реакція повторювалася під час наступних відвідувань – щоразу вона ставала сильнішою, а одного разу їй супроводжували непритомність і посиніння губ. Не усвідомлюючи, що це був анафілактичний шок, спричинений холодом, мати пацієнта звернулася по допомогу до сімейного лікаря, який призначив антигістамінні препарати для лікування шкірних змін і направив Павла до спеціаліста. Після чергової серйозної реакції Павло звернувся до лікаря-алерголога, який діагностував холодову кропив’янку та холодову анафілаксію, призначив антигістамінні препарати у високій дозі та автоматичний ін’єктор з адреналіном, а також пояснив, як уникати факторів, що викликають реакцію.
д-р хаб. Iwona Poziomkowska-Gęsicka
_______________________
Переклад: Соломія Пукаляк
