Анафілаксія — це важка реакція гіперчутливості, яка безпосередньо загрожує життю [1]. Найчастішими симптомами є: кропив’янка, ангіоневротичний набряк, задишка, хрипи, падіння артеріального тиску, набряк верхніх дихальних шляхів, блювота, нудота та головний біль [2]. Анафілактичні реакції часто викликаються лікарськими засобами, їжею та отрутами комах [1]. Однак чи можна вказати, які з алергенних білків найбільше загрожують нам? На допомогу приходять молекулярні тести. Вони дозволяють детально визначити, на які саме алергени у людини алергія. Завдяки цьому ми можемо оцінити ризик анафілаксії та її тяжкий перебіг. Знаючи молекули, на які у вас алергія, ви можете в першу чергу запобігти подальшим загрозливим для життя станам [3].
Випереджайте анафілаксію. Слідкуйте за комахами
Серед отрут комах анафілаксія найчастіше виникає внаслідок укусу бджоли чи оси [4]. Основними алергенами бджіл є білки Api m 1 і Api m 10. Вони в певному сенсі унікальні, оскільки їх немає в інших перетинчастокрилих. Гіперчутливість до Api m 1 зустрічається у 58-80% людей з алергією на укуси бджіл, тоді як реакція на Api m 10 – у 49-70% пацієнтів [4].
Анафілактичні реакції також можуть бути викликані основними алергенами ос, тобто Ves v 1 і Ves v 5, які зустрічаються у більшості видів цих комах. Якщо в крові пацієнта не виявлено антитіл до цих білків, первинна гіперчутливість до отрути оси малоймовірна [4]. Завдяки молекулам бджоли та оси ми можемо відрізнити, на яку комаху у нас алергія, оскільки Api m 1 та Api m 10 специфічні для бджоли, тоді як Ves v 1 та Ves v 5 специфічні для оси.
Алергени безпосередньо з рослин
Серед сенсибілізуючих харчових алергенів рослинного походження можна знайти запасні білки, олеозини, дефензини та неспецифічні транспортні білки ліпідів (nsLTP) [13]. Усі вони містяться, наприклад, в арахісі, тому арахіс є найчастішою причиною анафілаксії у світі [9].
Запасні білки
- Молекули запасного білка пов’язані з високим ризиком анафілаксії, але мають низьку частоту перехресних реакцій. Вони присутні в насінні та горіхах.
- Запасні білки можна знайти в арахісі, наприклад молекули Ara h 1, Ara h 2, Ara h 3 і Ara h 6. Найбільш часто відповідальним за анафілактичний шок є білок Ara h 2 [6].
- Інші горіхи, що містять запасні білки, це фундук. Мова йде про молекули Cor a 9, Cor a 11 і Cor a 14 [6].
- Які ще молекули цієї групи важливі з точки зору ризику анафілактичного шоку? Це Gly m 5 і Gly m 6, які містяться в сої. Обидві ці молекули можуть викликати оральний алергічний синдром, кропив’янку, блювоту, діарею, задишку та набряк гортані [7].
Неспецифічні ліпідзв’язувальні білки (nsLTP)
Інша група рослинних білків, пов’язаних з ризиком анафілаксії, – це неспецифічні ліпід-зв’язувальні білки (nsLTP). Вони термостійкі, а значить, можуть викликати алергію навіть після варіння або запікання. Білки містяться в основному в горіхах і фруктах. Концентрація nsLTP в їжі може бути різною. Це залежить від виду, наприклад плодів, умов їх зберігання та стиглості. Білки nsLTP містяться в найбільших кількостях у фруктових шкірках, оболонках і зовнішніх тканинах рослин. Основним представником цієї групи є Pru p 3, знайдений у персику [8].
Дефензини та олеозини
Іншими рослинними білками, пов’язаними з ризиком анафілаксії та стійкими до температури та травних ферментів, є дефензини, представниками яких є, наприклад, Ara h 12 та Ara h 13 в арахісі [9] та олеозини, наприклад: Cor a 12 та Cor a 13 у фундуку [6].
Чи можна передбачити анафілаксію? Алергени безпосередньо від тварин
Білки тваринного походження, пов’язані з ризиком анафілаксії, включають: тропоміозини, парвальбуміни, казеїн і овомукоїд.
Тропоміозини
До цієї групи належать білки, які будують м’язи ракоподібних і молюсків і відповідають за їх скорочення. Вони винятково стійкі до високих температур. Тому будь-яка термічна обробка не позбавить їх алергенних властивостей. Для людей з алергією на ці білки особливо небезпечними можуть бути креветки, що містять білок Pen a 1. Серед людей з алергією на морепродукти від 50 до 100% з них мають підвищену чутливість до тропоміозину. Важливо, що через схожість структури також можлива перехресна реакція з тарганами і кліщами домашнього пилу. Це означає, що люди з алергією на пилових кліщів, а точніше на молекулу Der p 10 кліщів домашнього пилу, можуть розвинути алергічні реакції після споживання креветок або навіть вдихання їх парів [6].
Парвальбумін
Вони знаходяться в основному в м’язах риб і є білками, що зв’язують кальцій. Алергени цієї групи термостабільні, їх алергенність не зникає, незважаючи на термічну обробку. Вони містяться не тільки в м’ясі риби, але і в її шкірі. Вони можуть викликати алергічні реакції після вживання їжі, а також через вдихання парів під час приготування їжі або в результаті прямого контакту з рибою. Основним представником цієї групи білків є Gad c 1 з балтійської тріски [8].
Казеїн
Серед алергенів молока анафілаксію найчастіше викликає казеїн, тобто білок Bos d 8. Згідно з дослідженнями, серед дітей віком до 6 років, які перенесли анафілаксію, аж 17% з них були спричинені молекулою Bos d 8 коров’яче молоко [3].
Овомукоїд
Важливі молекули, пов’язані з ризиком анафілаксії, також включають білок Gal d 1, який міститься в курячих яйцях. Gal d 1 — овомукоїд, присутній переважно в яєчному білку, стійкий до дії травних ферментів і термічної обробки [10].
Допоміжна анафілаксія
Виникнення анафілактичної реакції може бути зумовлено не тільки самим алергеном, але іноді і додатковими факторами, які посилюють або ініціюють цю реакцію, тобто кофакторами. До них відносяться: алкоголь, стрес, менструація, фізичні вправи та нестероїдні протизапальні засоби [3]. Білки, які часто індукують кофакторну анафілаксію, включають:
- Tri a 19 – пшениця,
- Pen m 1 – креветки,
- Pru p 3 – персик,
- Mal d 3 – яблука,
- Віт v 1 – виноград,
- Lyc e 3 – помідор,
- Ara h 9 – арахіс,
- Cor a 8 – лісовий горіх
- Zea m 14 – кукурудза [11].
Випереджайте анафілаксію
Анафілаксія є небезпечним для життя станом, який може навіть призвести до смерті. Тому важливо діяти максимально швидко і правильно. При виникненні такої реакції необхідно визначити, що її викликало. Для цього може допомогти точна молекулярна діагностика алергії. Це дозволяє ідентифікувати алергенні білки і таким чином може допомогти уникнути анафілактичних реакцій у майбутньому. Завдяки молекулярній діагностиці ми знаємо, яких конкретних алергенів слід уникати.
_________________
Переклад: Соломія Пукаляк
